Мустафі Джемілєву – 80 років
Мустафа Джемілєв присвятив усе своє життя боротьбі за право кримських татар вільно жити на своїй Батьківщині.
Сьогодні, 13 листопада, дисиденту, лідеру кримськотатарського народу, колишньому голові Меджлісу кримськотатарського народу (1991–2013) дисиденту, народному депутату України Мустафі Джемілєву виповнюється 80 років.
Він боровся з радянською системою за повернення свого депортованого народу в Крим, провів 15 років у російських таборах, а на знак протесту – 303 дні голодував. Кремлівський режим до 2034 року заборонив йому в’їзд до Криму.
Мустафа Джемілєв – символ єднання кримськотатарського народу та його повернення на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, за що провів 15 років у місцях позбавлення волі. Після окупації Криму Росією Мустафа Джемілєв продовжує відстоювати права свого народу.
Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року у селі Ай-Серез поблизу міста Судак у Криму. На той час Крим перебував під німецькою окупацією.
Ай-Серез – родове село Мустафи Джемілєва, де жило кілька поколінь його пращурів. У 1930-ті роки його батьків розкуркулили й депортували з рідного села на Урал.
Після приходу радянських військ, 18 травня 1944 року, разом з усім кримськотатарським народом Мустафа та його сім’я були депортовані радянською владою до Узбекистану.
Мустафа Джемілєв – один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політв’язень. Радянська влада виключила Джемілєва з ВНЗ у Ташкенті за його політичні погляди й сім разів судила. Загалом він провів у місцях позбавлення волі в Якутії 15 років.
Джемілєв – один із засновників та член Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР, створеної у травні 1969 року в Москві. Після проголошення незалежності України він став активним діячем політичного життя країни.
Джемілєв неодноразово голодував на знак протесту проти грубого порушення прав людини у СРСР. Так, зокрема, наприкінці 60-х Мустафа провів 30-денне політичне голодування у Ташкентському слідчому ізоляторі.
1991-го на скликаному вперше після 1917 року національному з’їзді кримськотатарського народу – Курултаї – Мустафу Джемілєва обрали першим головою Меджлісу кримськотатарського народу. Меджліс – подібний до парламенту представницький орган кримських татар, який ставить за мету подолання наслідків геноциду кримськотатарського народу, відновлення прав і національно-територіальне самовизначення.
У роки до окупації Мустафа Джемілєв як народний депутат половину часу працював у Києві, а коли не було сесій – повертався до Криму. Востаннє він був у Криму 19 квітня 2014 року. Коли виїздив з півострова на чергову сесію Верховної Ради, на одному з постів, що відокремлюють Крим від материкової України, російський офіцер зачитав Мустафі розпорядження про заборону в’їжджати на територію Російської Федерації протягом п’яти років (згодом подовжили ще на 15 років).
Під час Кримської кризи у 2014 році Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України й не визнав референдум. За підтримку територіальної цілісності України та невизнання псевдореферендуму Росія заборонила Джемілєву в’їзд до рідного Криму до 2034 року.
Мустафа Джемілєв завжди закликав до мирної ненасильницької боротьби за повернення кримськотатарського народу на батьківщину і солідарності з правами інших поневолених народів і захисту прав людини. Наприкінці 1980-х років він очолив процес репатріації. Джемілєв виступає прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції України, утвердження в українському суспільстві засадничих принципів демократії, що є основою для відновлення прав кримськотатарського народу, який повертається на свою історичну територію – Крим – складову частину Української держави.
На честь лідера кримськотатарського народу названо декілька вулиць у різних містах Туреччини. Крім того, Джемілєв – почесний громадянин турецьких міст Кастамону та Кириккале.
Джерело: Главком
