Чому український народ толерантний до ворогів і різних покидьків?
Про Володимира Балуха. Моя родина чекала його звільнення з російського полону. Точніше, з тюрми, де він перебував як політичний в’язень. Його запроторила за ґрати московитська влада за те, що в Криму він не визнав окупації. Вивісив у себе на будинку український прапор. Звісно, він сів як терорист.
Ми рахували дні його ув’язнення і мріяли про визволення. 7 вересня 2019 року його за обміном привезли до Києва. А через рік тут, на рідній землі, не в полоні, а тут, у Києві, його по-звірячому побили. Зараз він в реанімації і лікарі нічого не обіцяють.
Він мав чітку яскраву українську позицію.
Скажи, мій народе, чому ти такий безхарактерний? Чому такий м’якотілий? Чому такий інфантильний? Чому всі можуть господарювати у твоїй хаті, на твоїй землі, а тобі наче й нічого… Чому з тобою, мій народе, можна робити все, що заманеться?.. Чому ти такий толерантний до ворогів і різних покидьків, народе?
Чому ти нарешті не відкриєш свого рота і не гаркнеш на всю шваль? Чому не замахнешся кулаком і не гепнеш по столу: “В моїй хаті – мої правила”. Чому, мій народе, ти не стаєш сильним? У цьому світі, мій народе, поважають лише сильних. Поважають лише тих, хто вміє гаркати, і перти буром. А об таких слабких, як ти, мій народе, всі витирають ноги. А ще через те, що ти слабкий – розплачуються найкращі твої сини.
Стан Володимира Балуха дуже важкий. Помоліться за нього. Щоб одужав.
Лариса НІЦОЙ, письменниця
Фото на головній сторінці: робота Народного художника України Володимира Пасивенка “Змієборець”, яка цьогоріч була представлена на Всеукраїнській художній виставці “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників”.
На цю тему:
