Акції протесту проти капітуляції. Що вимагають від влади
У столиці, біля Офісу Президента України відбулася чисельна акція протесту на підтримку армії, проти капітуляції, зради.
“Армія зі зв’язаними руками, без реальної зброї, без розвідки, без БПЛА. Вояки потребують нашої підтримки”, – стверджує Рух опору капітуляції. – Агентура почала черговий етап капітуляції – зміни до Конституції на горизонті. І про це уже говорять з Путіним… Тому, друзі, виходити треба. Забути про партійні рейтинги, припинити міжусобиці, перестати мірятись кількістю прапорів. Просто прийти й підтримати нашу армію і знову стати на заваді капітуляції…”
Перед присутніми виступали відомі ветерани АТО, волонтери, громадські діячі. Лунали заклики до політсил та рухів об’єднатися заради підтримки армії, незалежності України. І сказати свій твердий і рушучий голос 24 серпня.
Рух опору капітуляції висунув вимоги до Володимира Зеленського, зокрема звільнити з посад керівника Офісу Президента Андорія Єрмака, начальника Генштабу Руслана Хомчака, міністра оборони Андрія Тарана, зупинити роззброєння армії, скасувати скорочення війська до повної перемоги над РФ, скасувати накази щодо припинення розвідки й аерозвідки на фронті, не йти на умови РФ щодо проведення виборів на окупованих територіях…
Отож суспільство обговорює чергове “всеосяжне” перемир’я. Люди стривожені. Окупанти вже порушили режим тиші. І знову нас українські генерали заспокоюють – вони, мовляв, контролюють ситуацію на фронті.
Ворог припинив стріляти до вечора, до ранку? А завтра вкотре вдарить скаженим вогнем по українських укріпленнях. І наш військовий штаб традиційно буде інформувати: “Відчувши на собі рішучість дій військовослужбовців Збройних Сил України противник припинив свої злочинні наміри”. І так зо дня в день.
Треба зробити так, щоб ця дика російська орда навіки припинила свої злочинні наміри і Кремль сконав. Вдавився українською землею. Щоб цей день якомога швидше настав. У цих московитських тварюк має щодня горіти земля під ногами.
Чуєте, панове генерали, керманичі держави! Ви можете вдарити так, щоб їм заціпило не на день, не на два, а бодай на рік? Щоб на московію потягнулися доввжелезні камазівські каравани з вантажем “200”! Щоб ця антиукраїнська покруч і різна наволоч зарилася в землю глибоко-глибоко!
Процитуємо фрагмент статті Івана Забіяки, науковця, історика, журналіста:
“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.
Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них.
Є таке прислів’я: «Харашо там, гдє нас нєт».
Це їхнє прислів’я! Правдиве і щире. Його я знайшов в Інтернеті за назвою: «Русские народные пословицы и поговорки. Серия «Школьная библиотека». Тут і маніпулювати, ніяких підмін робити не треба, бо справді: їх немає в Прибалтиці, в Польщі, в Германії і там не так, де вони є – в Абхазії, в Придністров’ї, в Україні, в Сирії. «Гдє ногой ступіт – трава нє растьот» (Там само).
Це ж яка їхня правда! Чи не напрямок протидії та гібридної війни проти московії?
Ми здатні, ми зможемо перемогти на історичному, культурному, мовному фронті проти московії.
І це важливіша перемога, визначальніша. Зможемо, бо за нами Правда. І цією Правдою треба зарядити десятки мільйонів мізків, починаючи з дитинства. І не має значення чи хата з краю, чи в центрі. Головне, щоб ми були єдиними, активними, одностайними. Якщо цього не станеться, то не «воріженьки», а ми згинемо, «як роса на сонці».
Фото: “Український репортер”
