Вирішальні «100 грам» Дієго Марадони. Стало відомо, чому кращий футболіст століття опинився у Бресті

Без сумніву, найтоповішою новиною в сусідній Білорусі є недавнє призначення уславленого Дієго Марадони головою правління… футбольного клубу «Динамо» з Бреста.

Дехто від тієї новини в нірвані, мешканці Бреста переповнені гордістю, хоча переважна більшість обивателів, котрі знають, що м’яч круглий, а трава під голкіпером витоптана, порівнюють Дієго не інакше, як з Жираром Депардьє, який встиг побувати у друзях Путіна і навіть з його рук отримав паспорт росіянина, але довго там не витримав і чкурнув додому так, що аж закуріло…

Кажуть, то якраз Владімир Владімирович і порадив Дієго пожити в Білорусі, як колись Жирару – у Чечні…

Хоча інші, поінформованіші джерела, навперебій переконують, що чинний зірковий аргентинський голова правління брестського «Динамо» – то цілковита заслуга не когось там, а самого батька Лукашенка, який досі бігає за шайбою, але марить – ще з головування у колгоспі – футбольним м’ячем…

Всі ці чутки схожі на правду.
Але тільки схожі. Бо правда, як завжди, набагато плоскіша і простіша.
Вирішальними ста грамами чи дрібком білих порошків на вагах Марадониного рішення стало те, що віднедавна в брестському «Динамо» грає… Артем Мілевський.

Так-так, той самий Мілевський, що був колись гравцем київського «Динамо» і збірної України, але якого звідти (і ще багато звідки та не в одній країні) гнали мокрим віхтем.

За що?
Та за те, що він плутав клуби: футбольні з алко-розважальними. Однак саме те в Артемові Марадону й підкуповує. Він давно шукав нагоди «скентуватися»…

Дієго Марадона хоч і не бачив радянської кінокласики — «Білого сонця пустелі», але відчував усім своїм аргентинським єством, що десь тут, на пострадянському просторі, знайде собі приятеля для душі. Як той Верєщагін Пєтруху.

Найбільше, хто тепер кусає лікті, – брати Суркіси.
Перше, ніж податися до Бреста, Мілевський учергове приїздив до Києва. Йому – навідріз відмовили. А виявилось, що відмовили Дієго Марадоні…

Леонід ІCАЧЕНКО, «ГРІНЧЕНКО-інформ»

“Хвиля Десни”

На цю тему читайте також

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *