В Україні почав працювати новий Верховний Суд (+відео)
Сьогодні в Україні почав роботу новий Верховний Суд. Вчора, 14 грудня, Вища рада правосуддя звільнила Ярослава Романюка “за власним бажанням” з посади голови Верховного Суду України. Замість нього оновлену інституцію очолила Валентина Данішевська. Її заступником обрано Богдана Львова, який очолював Вищий господарський суд.
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України. До його нового складу входитимуть: Касаційний господарський, Касаційний адміністративний, Касаційний кримінальний та Касаційний цивільний суди.
Верховний Суд визначається єдиною касаційною інстанцією. Хоча судді Верховного Суду обираються на конкурсній основі, голова держави – остання інстанція, яка їх затверджує.
Більше про їхню роботу дивіться тут
Старі вищі спецсуди – адміністративний, господарський, спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ – припинили функціонування.
Склад Верховного Суду сформовано із суддів, обраних виключно за результатами відкритого конкурсу. З їхнім списком можна ознайомитися тут.
Також з 15 грудня набули чинності нові редакції Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства. Зміни до Кримінального процесуального кодексу, зокрема про обмеження термінів досудового розслідування, набудуть чинності 15 березня 2018 року.
Серед нововведень:
Зменшується термін розслідування кримінальних справ: до трьох місяців злочини середньої тяжкості і до шести місяців – тяжких і особливо тяжких. При цьому відлік терміну йтиме не з моменту, коли злочинцеві вручають підозру, а з моменту реєстрації виробництва. Ця правка значно поліпшує становище особи, яка скоїла злочин.
Юрисдикцію між загальними, господарськими та адміністративними судами розмежовано залежно від предмету, а не сторін спору.
Впроваджується “електронний суд” – вчинення процесуальних дій через засоби електронного зв’язку, наприклад у режимі відеоконференції. У суд викликатимуть по інтернету шляхом публікації повістки на сайті суду. Це стосуватиметься осіб, чиє місцезнаходження владі невідомо.
Запроваджується Єдиний державний реєстр виконавчих документів.
Надання в суд завідомо недостовірних чи підроблених доказів вважатиметься окремим складом злочину, за що передбачено покарання.
Запроваджується попередня оплата судових витрат. Своєрідна “застава” при подачі в суд компенсуватиме відповідачу витрати на адвоката в разі його виграшу.
Діятиме автоматизований арешт коштів, що дозволить забезпечити оперативне виявлення й арешт грошових коштів, які належать відповідачу або боржнику. Тож тепер не платити за послуги ЖКГ стане неможливим: гроші автоматично спишуться з картки, коли на неї перерахують пенсію або зарплату. Ця норма діятиме, якщо борг не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суд зможе обмежувати доступ людям до зали суду, якщо в залі не вистачає вільних місць. Теоретично це дозволить вигнати з суду всіх журналістів або спостерігачів.
Суддя зможе таємно зустрічатися з кожною зі сторін справи окремо, при цьому предмет розмови не може бути зафіксований навіть учасником процесу під страхом відповідальності.
Запроваджується так зване прецедентне право – “процесуальний механізм розгляду типових справ (у яких відносини сторін та правові норми, якими вони регулюються, є схожими) за прикладом рішення Верховного Суду в одній з таких справ (зразковій справі)”.
З 15 грудня в судах починає функціонувати інститут наказного провадження і досудового врегулювання спору.
