В Гостомелі за перекриття вулиці “терзають” депутата Поповичука (+аудіозапис)
В Гостомелі люди вирішили “достукатися” до місцевої влади за допомогою… бетонних блоків. Вони перекрили ними вулицю Пушкіна, залишивши проїзд лише для легкових автомобілів. Разом громадою на цю акцію протесту вийшов і депутат селищної ради Олег Поповичук.
“Українському репортеру” стало відомо, що після цієї гучної події над Поповичуком зібралися хмари. На нього “поперли” і з керівництва місцевої влади, і з поліції. Ми зустрілися з Олегом Миколайовичем і розпитали, чому в епіцентрі подій опинилася ця вулиця, чому в його бік полетіли критичні стріли.
– Отже, вулиця Пушкіна. Її, мабуть, доцільніше було б назвати вулицею, де чорт ноги зламає, – розповідає депутат. – Протягом року я звертаюся до керівництва селищної ради з таким питанням: на вулиці Пушкіна – критична ситуація. Майже три роки вулицю чомусь “забувають” асфальтувати. Яма на ямі. А ще й “фури”, автомобілі-міксери з бетоном їздять цим шляхом. В тутешніх оселях вже тріщини з’явилися. Тому я неодноразово калатав у рейку. Щоб селищна рада на чолі з Юрієм Прилипком знайшла кошти для асфальтування і встановила поверхневі обмежувальні бар’єри для “фур”.
Однак мене вперто не чують. За цю ділянку роботи відповідає заступник селищного голови Василь Саєнко. Одержую від нього відписки. Мовляв, цього не дозволено робити, до того ж потрібно рішення виконкому. Ну, навіщо крутить цю веремію? Потрібно лише, щоб Саєнко звернувся з відповідним проханням про встановлення обмежувальних знаків до поліції. Але він цього чомусь не робить.
– Людей допекла така бездіяльність, і вони вирішили діяти?
– Два тижні тому я, як депутат, направив на адресу селищної ради заяву, в якій чітко повідомив про мирний мітинг. Під час якого маємо намір частково перекрити вулицю , залишивши проїзд для легкових автомобілів. Це ми й зробили. Хочемо привернути увагу до гострої проблеми. Щоб селищна рада на чолі з мером Прилипком знайшла кошти для асфальтування і встановила поверхневі обмежувальні бар’єри для “фур”. До речі, вночі якісь молодики на джипі намагалися невдало відтягнути ці блоки…
– Вас знову не почули?
– Мене почали розшукувати. Десь о сьомій вечора до мого будинку приїхали поліцейські, стали запитувати сусідів, де знайти Поповичука. Поліцейські подзвонили до мене, попросивши вийти до них. Я відповів, що не маю змоги, бо — удома маленька дитина, і я сиджу зараз із нею. Сказав, що наступного дня о 10-й ранку буду чекати поліцейських біля блоків, на вулиці Пушкіна. Однак прочекав марно – поліцейських не було. А через декілька днів – дзвінки з дорожньої поліції (Ірпінь). Я вирішив поцікавитися, у чому річ. Ось розмова, яку я записав на диктофон.
Аудіозапис розмови Олега Поповичука з інспектором поліції
(Редакція зберегла стилістику діалогу. – Ред.)
– Доброго дня, це Поповичук. Ви телефонували мені?
– Так, це з поліції, з Ірпеня.
– А хто ви? Назвіть себе.
– Хто… Інспектор по дорожньому нагляду.
– Забули своє прізвище?
– Прізвище?
– Конєчно, нє… Я його знаю наізусть.
– Вас звати Олег Косюк, якщо не помиляюся.
– Да-да… А вас я тоже знаю. Де ви там, нам з вами треба зустрітися. Що там за ситуація з тою дорогою непонятною?
– А яка там ситуація? Хто вам дзвонив?
– По Пушкіна.
– Мій округ, я тут — депутат.
– Люди кажуть, що ви перегородили проїзд.
– Люди кажуть чи є офіційні заява, звернення?
– Є офіційні звернення до нас, заява.
– Хто їх підписав?
– Підписано від селищної ради Гостомеля.
– Ким саме?
– Ну, дивіться, не знаю хто там підписував, моє завдання по моїх функціональних обов’язках — з вами зустрітися і, якщо у вас немає дозволу на перекриття, скласти на вас адмінпротокол.
– Як же ви можете їхати до мене (чи я до вас), не знаючи, хто подав заяву?
– Є ваш номер телефона, прізвище.
– А хто дав мій номер?
– Хто дав ваш номер телефона?
– Хочу знати, а також, хто підписав офіційний лист на бланку селищної ради?
– Селищна рада дзвонить, жалується…
– Стривайте, дзвонить чи пише лист?
– І написали заяву.
– Яку? Прочитайте мені текст заяви.
– Текст заяви? Давайте зустрінемося і я вам покажу, почитаєте.
– Підстав для зустрічі не бачу взагалі. Може, ця заява мене не стосується.
– Підстава — скласти на вас адмінпротокол.
– Хто написав заяву?
– Буду на місці і вам перетелефоную.
– Ви хочете під’їхати до мене?
– Ну да. Щоб вам, так сказать… Я понімаю вашу позицію, ситуацію…
– Це не моя позиція. Це — позиція народу.
– Я вас розумію, що то позиція людей. Але ж дії були… Вроді, на вас більше… Що ви там перекрили дорогу.
– Ні, не я. Я можу вам чітко, офіційно заявити. Що перекривали офіційно вулицю Пушкіна у зв’язку з тим, щоб привернути максимальну увагу людей, місцевої влади до проблеми: вулицю тривалий час не асфальтують, тут немає знаків і поверхневих бар’єрів для обмеження проїзду “фур”. А бетонні блоки на дорозі ставив я, і ще зі мною 52 чоловіки. Тому я не проти вашого приїзду. Візьму вас за руку, візьмемо вашу заяву, і я вас поведу до кожного будинку і ви будете складати протокол. Я не заперечую, щоб ви склали протокол на усю вулицю Пушкіна.
– Якщо ми вас не зможемо знайти, то дивіться, яка ситуація: даємо вимогу на селищну раду, хто там відповідає за дороги… Щоб прибрали ці блоки. Якось нехорошо…
– Цікаво: влада не може домовитися з громадою – прибрати блоки, а тисне на вас, на поліцію… Ви змушені щось робити відповідно до посади. Тобто влада “допомагає” народу. Круто. Тиждень тому я направив офіційний документ — депутатське подання на адресу селищної ради, у якому чітко повідомив про мирний мітинг шляхом перекриття вулиці частково, утворивши проїзд для легкових автомобілів. Це ми й зробили. Хочемо привернути увагу… Щоб селищна рада на чолі з Прилипком знайшли кошти для асфальтування і встановили поки що поверхневі обмежувальні бар’єри для фур. Я вам пропоную: давайте приїдемо на вулицю і разом почергуємо кілька годин. Побачите, скільки “фур” проїде вулицею Пушкіна.
– Це не вихід — перекрити… Давайте почнем з того, що поставимо там знак, який буде забороняти проїзд грузових автомобілів, ви звернетеся до нас з листом щодо цієї ситуації, підпишете від громади. Ми не проти, ми з громадою так само, як і ви.
***
– Пане Олеже, невже у гостомельської влади не вистачає коштів, щоб зробити вулицю Пушкіна красивою і зручною?
– Є кошти, є. Тільки ж їх, мабуть, не виділяють з тієї причини, що моя думка, як депутата, часто не співпадає з думкою селищного голови — Юрія Прилипка. І на сесіях я голосую в інтересах виборців, а не відстоюю особисті інтереси Прилипка та його родини. Як тільки я починаю робити якісь рухи не на користь Прилипка та його бізнесу, відразу ж припиняється фінансування тих чи інших робіт на моєму окрузі. Торік я ледве домігся, щоб на вулиці поклали так званий чорновий асфальт. За моєю інформацією, в бюджеті було закладено кошти й на остаточне асфальтування дороги, про це ж я і виборцям повідомив. Але влада навіть не поворухнулася, щоб зробити добру справу в інтересах мешканців вулиці.
– Які основні причини, на вашу думку, такого блокування?
– Моя активна депутатська позиція. Я маю певну, незалежну від влади, думку щодо розвитку Гостомеля — і вона збігається з думкою виборців. Ми повинні діяти максимально в інтересах людей. Водночас з подивом дізнаюся, що на виборчі округи депутатів з команди мера чи депутатів з його родини виділяються великі кошти — по мільйону і більше. Де ж справедливість?
– Ви очолюєте тимчасову робочу комісію з підготовки та аналізу пропозицій до проекту Генплану Гостомеля. Виступаєте всупереч мерській групі?
– Очоливши комісію, я відразу відчув, що на мене посипалися погрози, дали про себе знати і шантаж, і пресинг… Вважаю, що кримінальне “Чикаго” не в Ірпені, як заявляв генпрокурор Луценко, а вже й у Гостомелі. Можливо, ви вже чули, що 21 серпня на сесії Гостомельської селищної ради планується розглянути питання Генплану — влада намагається протягнути затвердження і коригування цього основного документа. І неспроста. Цим Генпланом передбачено 100 гектарів під багатоповерхову забудову, відтак людей у нашому селищі збільшиться утричі. Сьогоднішня інфраструктура цього “не витягне”. Процитую сайт “Громада Приірпіння”: “Територія населеного пункту, за рахунок ОСГ земель, які знаходяться поза межами Гостомеля, збільшиться удвічі з 1565 га до 3 845 га. Й всі ці землі планується забудувати новими житловими комплексами! Ця земля якраз була поза межами населеного пункту, а новим Генпланом вона включається в межі Гостомеля. Тим самим її вартість з 300 доларів за сотку виростає до 2-х тисяч доларів. Нехитра арифметика говорить про те, що загальна вартість землі становитиме майже 3 мільйони доларів. Ось так, нічого не роблячи, мільйонерами стануть близькі родичі селищного голови, а може, й він сам”.
Я не проти Генплану Гостомеля, виступаю за те, щоб він був у правових рамках, а не коригувався відповідно до інтересів мера Прилипка. На жаль, сумна традиція: людей, які в Гостомелі мають окрему думку, починають “атакувати” з усіх боків. Треба зламати цю погану традицію.
Леонід ФРОСЕВИЧ
Фото на головній:
Під час сесії селищної ради в депутата Поповичука завжди є запитання до місцевої влади
Фото Олексія ІВАНОВА
На цю тему читате тут:
