Сьогодні основна увага української і міжнародної громадськості прикута до слухань у Міжнародному суді ООН за позовом України проти Російської Федерації.
«Український репортер» поцікавився механізмами реалізації майбутнього судового вердикту у старшого наукового співробітника відділу Міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, кандидата юридичних наук Костянтина САВЧУКА.
«Я вважаю, що процес слухання у Міжнародному суді ООН справи України проти Росії дуже складний і довготривалий, але необхідний, адже він є одним із інструментів захисту національних інтересів і територіальної цілісності нашої держави. Тож, щоб повноцінно існувала країна Україна, ми повинні вдаватися до різних методів її зміцнення: юридичних, дипломатичних, політичних. І, звичайно ж, нарощувати обороноздатність нашої держави», – вважає науковець.
– Пане Костянтине, це не перша справа в Міжнародному суді ООН, в якій бере участь Україна?
– Так, був позов Румунії до України щодо спірної території навколо острова Зміїного. В результаті згідно з рішенням суду континентальний шельф було розмежовано таким чином: 70 відсотків відійшло Румунії, 30 – Україні. А взагалі з 1945 року – часу створення Міжнародного суду в нідерландському місті Гаага – у цьому палаці Феміди слухалися понад 120 справ і зараз перебувають на розгляді ще близько 10 – 15.
– Ви наголосили на тому, що процедура розгляду справ у Міжнародному суді ООН є складною і довготривалою, в чому полягає ця складність, і скільки часу може тривати суд?
– Встановлено і затверджено на міжнародному рівні, що процедура розгляду справ у Міжнародному суді складається з кількох етапів. Спочатку позивач подає свої вимоги, потім письмово пише меморандум з аргументами щодо предмету позову, далі йдуть контраргументи відповідача, потім – слухання, розгляд справи по суті. І оскільки суд працює сесійно, а не безперервно, то слухання однієї справи може затягнутися на два, три, а то й більше років.
– Які шанси в України виграти справу?
– На жаль, дати однозначну відповідь на це питання ні я, ні хтось інший не може. Адже, наголошую, справа ця досить складна і довготривала. І Росія також має достатньо кваліфікованих фахівців із міжнародного права, які нададуть відповідні аргументи на свою користь. Крім того, в таких справах є не лише юридичні аспекти. Не варто забувати, що судді Міжнародного суду ООН також люди, і вони є громадянами різних країн.
Тож хтось глибоко в душі, звичайно, може симпатизувати не Україні, а саме Росії, і ця симпатія, як не парадоксально, може зіграти свою роль у винесенні остаточного вердикту щодо позову України проти Росії. Але це лише моє припущення, і я аж ніяк не стверджую, що ця справа безнадійна. Я лише наголошую на тому, що українським юристам, дипломатам, владним чиновникам і всій громадськості потрібно добре попрацювати в цьому напрямку.
– Пане Костянтине, змоделюймо таку ситуацію: Україна виграла суд, а Росія не виконує його рішення. Що тоді?
– Запевняю, вони нам такого подарунку не зроблять. А якщо серйозно, то за понад сімдесят років з часу створення Міжнародного суду ООН ще не було випадку, щоб якась країна відмовлялася виконувати те, на що її зобов`язав міжнародний орган правосуддя. Тож і Росія, я переконаний, буде реагувати належним чином на рішення суду. Звичайно, не варто сподіватися, що вона відмовиться від своїх прав на Крим чи визнає свою присутність у так званих ДНР та ЛНР.
Та рішення суду щодо порушень цією країною Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму і Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації все ж виконає. Якщо ж раптом цього не станеться – це буде наша дипломатична перемога. Ми тепер матимемо інформаційний привід заявляти на всіх міжнародних рівнях про те, що Росія нехтує своїми зобов`язаннями. Відповідно зреагують на такий крок сусідньої держави і міжнародні інституції – Росію навіть можуть позбавити права вето в Раді безпеки ООН.
Проте, як я уже говорив, таке можливе лише теоретично, а на практиці ще не було випадків, щоб хтось нехтував рішенням Міжнародного суду ООН. Тож Україна і повинна скористатися мирним врегулюванням своїх конфліктів.
Що й відбувається, адже нагадаю: крім того, що наша держава має позов у Міжнародному суді ООН, ми ще звернулися з позовом до Трибуналу з морського права щодо континентального шельфу навколо Криму, адже жодна з країн світу так і не визнала того, що півострів є не українською, а російською територією, а ще Україна подала позов до Європейського суду з прав людини.
Тобто таким чином задіяні всі механізми нашого впливу на сусідню державу, і це певною мірою убезпечує Україну від подальших зазіхань на Україну з боку Росії та сприяє зростанню авторитету Української держави у світі.
Бесіду вела Алла ТОПЧІЙ
На цю тему читатйте тут
http://ukrreporter.com.ua/politic/ua/mizhnarodnyj-sud-oon-pochynaye-sluhannya-za-pozovom-ukrayiny-proty-rf.html
Другий день слухання за позовом Україна проти РФ, читати тут
http://ukrreporter.com.ua/politic/mizhnarodnyj-sud-oon-prodovzhuye-sluhannya-za-pozovom-ukrayiny-proty-rf.html
Третій день слухання читати тут
http://ukrreporter.com.ua/politic/ukrayina-vs-rf-tretij-den-sluhan-u-mizhnarodnomu-sudi-oon-vystupaye-ukrayinska-storona.html
Останній день слухання читати тут
http://ukrreporter.com.ua/politic/ukrayina-vs-rf-ostannij-den-sluhan-u-mizhnarodnomu-sudi-oon-onlajn.html
