Миротворці, Крим, Донбас і економічне зростання: Порошенко виступив на Генасамблеї ООН (+відео)
У середу ввечері, 20 вересня, Президент України Петро Порошенко виступив на відкритих дебатах високого рівня Ради Безпеки ООН і з трибуни Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку. Це був третій спіч Порошенка в його президентській кар’єрі. “Український репортер” зібрав найцікавіші тези з промов гаранта.
“Українські “блакитні шоломи” брали участь в операціях ООН по всьому світу. Навіть у розпал збройного нападу Російської Федерації на мою країну Україна не припиняла свою залученість до миротворчості ООН. А сьогодні плеча миротворчої підтримки ООН потребуємо і ми”.
“Як вам добре відомо, в 2014 році Росія розпочала збройну агресію проти України та окупувала частину її території. Російська мантра, що «нас там немає», не витримує жодної критики. Маємо незаперечні факти, що Росія створює, керує, контролює та фінансує терористів, які діють на Донбасі. Черговий доказ – це посвідчення російських офіцерів і солдат, дехто з яких вже перебуває в українських тюрмах за незаконні дії з окупації української землі”.
“Трирічна російська агресія вже коштувала Україні більше 10 тисяч вбитих, близько 25 тисяч поранених та майже 1,8 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
Ситуація на Донбасі не покращується. Моніторингова місія з прав людини в Україні зареєструвала 161 випадок втрат серед мирного населення у зв’язку з конфліктом у період з середини травня по серпень 2017 року, з яких – 26 смертельних випадків та 135 поранень. Лише вдумайтесь у ці цифри. І це відбувається в 21-му сторіччі в самому серці Європи!
І якщо трагедія такого масштабу не виправдовує миротворчої присутності ООН, то що ж тоді має виправдовувати? У цьому зв’язку хотів би підтвердити мій запит до цієї Ради розгорнути миротворців на Донбасі – необхідно рухатися вперед цим шляхом, чим швидше, тим краще”.
“Розгортання миротворчої операції ООН має радше відновити справедливість, ніж заморозити конфлікт та зацементувати окупацію. Справедливим було б відновити суверенітет України над усією її територією”.
“Трирічна війна з Росією – це 10 тисяч вбитих, 7% окупованої української території, 20% української економіки – захопленої, знищеної чи просто вкраденої.
Окупований Кримський півострів, відповідно до правозахисників, уже перетворився на територію репресій. Українці та кримські татари зазнають арештів навіть через публікацію в соцмережах, або, як це сталося у випадку кримського фермера Володимира Балуха в грудні 2016 року – за вивішування українського національного прапора на приватному будинку.
Тривають переслідування лідерів Меджлісу – представницького органу кримських татар, чия діяльність заборонена російською окупаційною владою. Лише тиждень тому Ахтем Чийгоз, заступник глави Меджилісу, був засуджений до 8 років ув’язнення за виступ проти російської окупації.
Інший заступник глави Меджилісу, Ілмі Умеров, який має серйозні проблеми зі здоров’ям, перебуває під домашнім арештом, і йому заборонено покидати Крим для лікування”.
“Міжнародна спільнота має уважно відстежувати ситуацію в Криму, щоб попередити новий геноцид проти кримських татар та українців, інспірований сучасними поборниками сталінської тоталітарної ідеології.
Мілітаризація Криму є ще одним безпековим викликом, який зачіпає всю Південну та Східну Європу, а також Північну Африку та Близький Схід”.
“Стан дотримання прав людини та безпекова ситуація на Донбасі є не менш драматичною, ніж в Криму. Цього року Україна ініціювала три значні спроби започаткування режиму припинення вогню – з нагоди Великодня, збирання врожаю та шкільне перемир’я. Однак російські окупаційні війська та їхні маріонетки знову їх всі порушили”.
“Питання звільнення заручників у рамках Мінського процесу зайшло в глухий кут. Список українських заручників на Донбасі постійно зростає. Люди викрадаються навмисно. Єдиною їхньою провиною є проукраїнська позиція. Росія все ще утримує щонайменше 16 українських політв’язнів на своїй території. Серед найбільш відомих – український режисер Олег Сенцов та український журналіст Роман Сущенко”.
“Просто замисліться. Крадіжка землі іншого народу… викрадення людей… ведення прихованої війни… збиття цивільного літака… поширення брехні по всьому світу – чи ця поведінка личить постійному члену Ради Безпеки? Росія є не контрибутором міжнародної безпеки, а її найбільшою загрозою.
Сьогодні Росія, мабуть, єдина країна в світі, яка має конфлікт – гарячий, заморожений чи потенційний – майже з усіма сусідами”.
“Головна проблема Донбасу в тому, що Україна та Росія прагнуть цілковито протилежного. Україна хоче миру та відновлення суверенітету над своєю територією. Росія хоче контролю над Україною і підриває всі зусилля, спрямовані на відновлення нашого суверенітету у рамках кордонів нашої держави. Росія прагне обміняти мир в Україні на свободу України”.
“Переконані, що повноцінна миротворча операція ООН є єдиним ефективним рішенням для деескалації, захисту народу України та для наближення нас до політичного врегулювання.
Саме тому мандат миротворців повинен покривати усю окуповану територію, включаючи українсько-російський державний кордон. Це обов’язкова умова.
Поки кордон використовується як ключовий шлях для постачання озброєння та особового складу на Донбас, доти не буде миру в моїй країні”.
“Терористичний компонент гібридної війни Росії проти України є чітко вираженим і став реальністю щоденного життя на Донбасі.
Три роки тому світ був приголомшений збиттям в небі над Донбасом рейсу Малайзійських авіаліній MH 17 з 298-а людьми на борту.
Тривають два розслідування – технічне та кримінальне. Обидва виявили конкретні деталі. Ті, хто стояв за цим жахливим злочином, прибули з Росії. Ракета була доставлена з Росії. Смерть жертв рейсу МН17 на совісті Росії”.
“Незважаючи на серйозні витрати на оборону, які сягають більше 5% ВВП, Україна продовжує здійснювати фундаментальну трансформацію – боротися з корупцією, просувати судову та правоохоронну реформи, впроваджувати децентралізацію, покращувати бізнес-можливості.
Півтора року тому економічна ситуація в Україні була настільки складною, що ми могли лише мріяти про макроекономічну стабілізацію. Тепер у нас є всі підстави заявити про економічне відновлення”.
“72-а сесія Генеральної Асамблеї співпадає з 85-тою річницею одного з найбільш смертоносних злочинів ХХ століття – Голодомору. Це був штучний голод в Україні в 1932-1933 роках, організований тоталітарним режимом Сталіна, який призвів до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців.
Я закликаю держави-члени ООН прийняти власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду”.
