Поліція оголосила в розшук ексдепутата Київської обласної ради Олександра Мефодія
Згідно з вердиктом Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду його засуджено на 2,5 роки в’язниці за хабар. Після цього рішення апеляції Мефодій зник.
Торік, 15 червня колегія суддів ВАКС визнала Мефодія винним у зловживанні впливом, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди. Йому призначили покарання – позбавлення волі на 5 років із частковою конфіскацією майна, а саме автомобіля Opel Astra.
Адвокати подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати вирок і закрити кримінальне провадження або відправити на новий розгляд до ВАКС. В матеріалах слідства йдеться про те, шо депутат за 5 тисяч доларів обіцяв приватному підприємцю вплинути на співробітників правоохоронних органів у справі щодо заготівлі деревообробної продукції.
В коментарі сайту “Вісті” Мефодій говорив: “Я на свободі, з адвокатами готуємо апеляційну скаргу. Я доведу свою правоту. Є «козирі», які ми викладемо на суді. Не надавали цієї інформації, бо були впевнені, що наявних доказів буде достатньо для суду першої інстанції.
Вважаю, що суд не врахував показів свідків та багатьох обставин справи, деякі зі свідків обвинувачення мене не знали, але були в справі долучені як свідки стороною обвинувачення. Думаю, що численні факти, які подавалися як докази, були отримані з порушенням кримінально-процесуального кодексу, а докази моєї невинуватості не врахували, і я підозрюю, що рішення сплановане.
Я займаю активну життєву позицію, був заявником щодо питання екологічної шкоди та вирубки дерев в Любарцях, виступав проти незаконного видобування піску в місцевих кар’єрах. Ці та інші обставини не задовольняли деяких людей. Заявник у справі кілька разів приходив до мене спілкуватися (прізвища не названо – авт.), пропонував хабара. А коли отримав відповідь, що я діятиму в рамках закону, почалася реалізація плану проти мене. 8 квітня 2019 року на подвір’я до моїх батьків було підкинуто 5 тисяч доларів, яких я не торкався…”
Чому в деяких засуджених з’являється можливість уникати в’язниці? Про це у статті на сайті “Українська правда” розповів Вадим Валько, член Автомайдану, юрист Центру протидії корупції: “Кримінальний процесуальний кодекс у частині 3 статті 374 дозволяє застосувати запобіжний захід, зокрема тримання під вартою. Тобто судді не зобов’язані, але мають право зробити це.
Це підтверджує і Пленум Верховного Суду, який узагальнює практику судів, а також Європейський суд з прав людини. Але, звісно ж, як і в будь-яких рішеннях, суд повинен враховувати обставини і обґрунтувати такий запобіжний захід.
Простими словами: суд може відправити засудженого під варту до рішення апеляції, аби той, наприклад, не втік, але може й не відправляти. А обрати, наприклад, заставу, особисте зобов’язання тощо. Усе залежить від конкретних обставин кожної справи…”
