Авіакатастрофа в Ірані: що відомо про ракетний комплекс “Тор”

Cеред основних версій авіакатастрофи українського літака – ураження зенітною ракетою “Тор” російського виробництва.

Також розглядаються версії щодо зіткнення лайнера з БПЛА або іншим літаючим об’єктом; руйнування і вибух двигуна з технічних причин; вибух всередині літака внаслідок терористичного акту. Про це розповів у Фейсбуку Секретар РНБО Олексій Данілов.

8 січня 2020 року. На місці падіння українського літака.

Ось що пише Вікіпедія про «Тор».

Зенітний ракетний комплекс здатен працювати як в ручному, за участю операторів, так і повністю в автоматичному режимі. При цьому система «Тор» сама контролює окреслений повітряний простір і самостійно збиває всі повітряні цілі, що не упізнані як «свій-чужий».

Створили цю зброю ще в Радянському Союзі. Комплекс взято на озброєння 19 березня 1986 року.

Ймовірність враження однією ракетою цілі типу «літак» становить від 30 до 77 %, гелікоптери вражаються з ймовірністю 50-88 %, безпілотні літальні апарати — 85-95 %. Забезпечує захист від цілей, що рухаються зі швидкостями до 700 м/с, на відстані від 0,5 до 12 км і на висотах від 10 м до 6 км. Переведення із похідного в бойове положення триває до трьох хвилин. Час реакції комплексу — 8-12 секунд.

Основною одиницею комплексу «Тор» є бойова машина. Це – станції виявлення цілей, наведення, ЕОМ, пускова установка, інша. Все обладнання бойової машини встановлене на гусеничне шасі. Старт ракет відбувається вертикально за аналогією із зентіно-ракетною ситемою С-300.

Основні характеристики ракети 9М330

• Маса спорядженої, кг: 165
• Діаметр, мм: 230
• Довжина, мм: 2890
• Розмах крила, мм: 650
• Відстань пуску макс.:,км: 12,0
• Швидкість польоту цілі, км/год: 2520
• Швидкість польоту, М: 2,11..2,41
• Бойова частина: 14,8 кг
• Наведення: радіокомандне
• Підривач: радіопідривач

У пусковому контейнері бойової машини розміщено зенітні керовані ракети 9М330. Антенне та пусковий прилад створюють єдину конструкцію, що обертається навколо вертикальної вісі. ЗКР 9М330 виконана за конструктивною схемою «качка». Під час старту ракети викидаються катапультним пристроєм із контейнера зі швидкістю 25 м/c, потім розкриваються складені крила. Для схилення ракети на заданий кут у основи аеродинамічного керма встановлений спеціальний газогенератор.

На висоті 16-21 м вмикається двигун і через 1,5 км ракета сягає швидкості 700—800 м/с. На відстані 250 метрів вмикається режим командного наведення. Залежно від швидкості зближення з ціллю з метою оптимального знищення зі станції наведення на борт ЗКР передають значення затримки підривача. При роботі на малих висотах існує можливість вибору поверхні та ініціації підривача при контакті з самою ціллю.

В ракеті використано твердопаливний двигун.

У 2019 році росіяни в Іжевську розпочали серійний випуск двох нових комплексів ТОР — ЗРК «Тор-М2У» і «Тор-М2Э(К)» для поставок на експорт. «Тор-М2У» – це 8 зенітних керованих ракет 9М331.

За даними Вікіпедії, “ТОР” є на озброєнні у цих країнах:

Нагадаємо, що російсько-терористичні війська на Донбасі використовують ЗРК “ТОР”. З іншого зенітно-ракетного комплексі “Бук” російські терористи 17 липня 2014 року в небі над Донбасом збили літак малайзійських авіаліній МН17, який виконував регулярний рейс з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпур (Малайзія).

Читайте про це в матеріалі “Українського репортера”:

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.