Як посол України провчив шістку Путіна у Європі
Нинішні німецькі політики один з перед іншого ламають польку-бабочку перед опухлим від частого застосування, напевне ж, ботоксу Путіним. А найбільше тут явно випендрюється такий собі, сивий як лунь, амбітний Франк-Вальтер Штайнмаєр. Він же – президент ФРН.
Думаю, що йому вельми подобається роль, яку при Путіну нині грає колишній Федеральний канцлер Німеччини 76-літній Герхард Шредер, котрий працює при газовому дворі московського самодура в обмін на те, що колишній і діючій пітерський чекіст поставляє йому ласощі до банку, їдальні і спальні. Можна припустити, що і пана Штайнмаєра приваблює подібна роль.
Позаяк гер Франк-Вальтер таке вже верзе іноді в руслі рашівської безпардонної кремлівської пропаганди, що часто геть не налазить ні на які ворота. Пригадаймо, як ще недавно ним, напевне ж, з подачі підручних московського фюрера було придумано так звану «формулу Штайнмаєра», суть якої в цілому зводилася до того, що вибори можна і необхідно проводити на території так званих ОРДЛО за окупації нашого східного Донбасу Російською Федерацією.
Чи було щось подібне у світовій практиці? Та, звісно, що ні. Дикунська новела Штайнмаєра. але ж на те він, представник СДПН, німецький політик нової формації, який до сну і після нього молиться на кремлівські зорі.
А оце нещодавно він втнув таке, що йому вже треба везти із Москви коробочку з зіркою Героя Мордора. Ні, ні не переплутайте, будь ласка, цього діяча з президентом Австрії, який уже Віднем бігає геть без штанів, в самих лише кальсонах, готовий будь-якої миті уколотися російською вакциною «СПУТНІК V». Пан Штайнмаєр видав пасаж, який ототожнює колишній СРСР з нинішньою Росією. І ось у нього вийшло, що, буцімто, 20 мільйонів московитів постраждало від німецько-радянської війни, 80-річчя якої буде відзначатися цьогорічного червня…
Тут мудрому українському керівництву варто було б внести публічну ясність, пояснити всім, що, чесно кажучи, Росія, як одна з республік колишнього СРСР понесла чи не найменші втрати під час окупації гітлерівською Німеччиною через свої необмежені територіальні обсяги. А ось гітлерівська окупаційна машина своїми спустошливими котками найбільше пройшлася двічі (вперед і назад) саме по Україні.
Яку спершу динамітом підривали, відступаючи, комуністи, а потім – гітлерівці. Що фашисти найбільше потопталися своїми кованими чобітьми по душі саме бідного українського народу. Найбільше саме тут спалили людських домівок, порушили заводів, фабрик, звідси вивезли у рабство мільйони громадян. Повсюдно розстрілювали нашу квітучу молодь. Фашисти убивали і заживо спалювали наших дітей, стариків і жінок. Таких неспростовних фактів сотні тисяч…
Але хто в нинішній політичній Україні зможе відповісти на це блюзнірство гера Штайнмаєра? Чи не правда, загадка? Голова зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба, котрому б першому варто, мабуть, було б відгукнутися на такий безглуздий посил пана Штайнмаєра, вже декілька днів, мовби, переляканий твердить лише одне: ой, Росія ж відповість нам за закриття медведчукових пропагандистських телеканалів!
Ой, буде боляче. Складається таке враження, що як член РНБОУ, проголосувавши за підтримку указу глави держави про накладання санкцій на відвертих ворогів України, цей діяч про подібне дуже шкодує і, начебто, вже й готовий відкликати свій безпардонний голос…
Де ж узяти такого сміливця, хто, як державний муж, вдумливий політик виступить на захист України на міжнародній арені, обітре соплі лицатому лизоблюду путіна? І, знаєте, є приємна новина. Такий відчайдуха і справжній український патріот знайшовся. Це не хто інший, як посол України в Німеччині – Андрій Ярославович Мельник.
Він без будь-яких вихилясів чітко і конкретно заявив, що трактування, коли СРСР автоматично прирівнюється до Росії, є «абсолютно неприпустимим перекручуванням історії і прямим нехтуванням непомірними жертвами інших народів», насамперед українців, які зазнали неймовірних людських втрат під час панування гітлерівської Німеччини.
Андрій Ярославович (він на фото) шістці петлєра в очі, на німецькій землі, підкреслю, чітко заявив, що українська сторона офіційно ініціює проведення урочистого засідання Бундестагу з нагоди 80-річчя нападу Німеччини на СРСР, присвяченого вшануванню забутих жертв розв’язаної Гітлером кривавої війни. Адже, за його словами, 22 червня 1941 року не Москва, Російська Федерація, а саме українські міста зазнали масованих ударів люфтваффе: цілями бомбових ударів стали Київ, Житомир, Одеса, Севастополь, інші цивільні об’єкти.
«Саме ось цей «ширший контекст» і варто було б мати на увазі, перш ніж цинічно використовувати настільки чутливі історичні аргументи заради відбілювання «Північного потоку-2», який вже в наші дні несе у собі пряму загрозу нової агресії на українську землю», – заявив посол.
Що ж, нехай дуріють від правди цього вислову в Кремлі, нехай оближеться знаний піднощик патронів для Путіна у Європі гер Штайнмаєр. Нехай проаналізують сказане паном Послом в ЄС і у Вашингтоні. Є в Україні чесні і розумні люди, котрі не дадуть скривдити нашу гірку правду щодо уроків Другої світової війни. І ми всі будемо стояти за це горою.
Андрій Мельник, 1975 року народження. Родом із Львова. Кандидат юридичних наук. Ось ступені його фахового зроастання:
– липень 1992 р.-червень 1997 р. – Львівський державний університет ім. Івана Франка, факультет міжнародних відносин. Закінчив із відзнакою, отримавши диплом спеціаліста з міжнародних відносин, перекладача німецької мови;
– вересень 1996 р.-лютий 1998 р. – Лундський університет, Швеція, Інститут з прав людини і гуманітарного права ім. Рауля Валленберга при юридичному факультеті (магістерська програма). Отримав ступінь магістра права у галузі міжнародного права і прав людини (LL.M).
– листопад-грудень 1998 р. – Гарвардський університет, Школа державного управління ім. Дж. Кеннеді (програма «Національна безпека України»)
Посолом України у ФРН Андрій Мельник працює з грудня 2014 року.
Саме такі молоді і всебічно підготовлені, мислячі люди мають нині визначати зовнішню і внутрішню політики держави. Бути мудрецями, менеджерами, модераторами подій, котрі поведуть Україну в завтра…
Олександр ГОРОБЕЦЬ, письменник, журналіст
Малюнок Андрія Петренка.
Читайте також:
