Трамп змінює курс
Отже, американський верховний Нельсон входить у смак силових акцій, причому особливо імпонують йому глобальні можливості могутнього американського флоту, про що недавно вже розповідав “Український репортер”.
Недарма, виступаючи на борту новітнього авіаносця «Джеральд Форд», Трамп говорив, що саме кораблі можуть «продемонструвати американську міць у найвіддаленіших країнах світу», що авіаносці є незамінним інструментом демократії і дипломатії!
І він скористався цим інструментом. Неважливо, що з військової точки зору результати ракетного удару по сирійській авіабазі були дуже і дуже скромними, зважаючи на завчасне попередження росіян, а отже і Асада, про атаку. Недарма вже через день Трамп заявив, що більше втручатися в сирійські справи не має наміру. Мета удару полягала в іншому і була двоякою, якщо не троякою.
По-перше, невисокий спочатку, з першого дня правління, рівень схвалення діяльності президента в США днями падав до зовсім уже непристойних 35 відсотків. Самозакоханому до нарцисизму нинішньому мешканцеві Білого дому терміново потрібна була ефектна акція для підняття рейтингу.
А що може бути кращим в даному випадку за демонстрацію сили далеко за морями-океанами? Як же: видимий екшн, втішаюча серце патріотів динаміка, ракети, випущені з есмінців, креслять вогняні сліди в нічному небі – вони йдуть у бік супостата, і світ тремтить в очікуванні результатів та наслідків.
Союзники аплодують, супротивники безсило обурюються і злобують, ефір переповнений вражаючими знімками, суперечливими заявами і коментарями, так що в підсумку про внутрішні проблеми можна на деякий час забути. Видовищ люди потребують не менше, ніж хліба, і Трамп не єдиний, хто розуміє це, інакше росіян не було б у Сирії…
По-друге, Трамп зробив те, чого давно від нього чекали: одні з надією, другі з побоюваннями. Він гучно грюкнув кулаком по столу, і тепер колишньому другові Путіну доведеться постійно озиратися на цього не по розуму рішучого хлопця, адже він може і не попередити наступного разу…
По-третє, головною метою «Томагавків» була зовсім не скажена асадовська Сирія, а несамовита КНДР. Причому характерно, що Трамп дав команду застосувати силу в той вечір, коли в його флоридській резиденції Мар-а-Лаго гостював сам прем’єр-міністр Китаю, товариш Сі Цзіньпін. Судячи з усього, пуск «Томагавків» став святковим військовим феєрверком, аналогом гарматного салюту, що прийнятий був під час трапез вінценосних осіб у минулих століттях.
Його з усією очевидністю дали на честь згоди Піднебесної на застосування сили проти КНДР, яка надто вже втратила усякий страх. Китай любить загрібати жар чужими руками, ось і підкинув нашому войовничому Партобону Хороброватому апетитну кісточку.
Після чого про всякi там торговi війни і протекціоністськi мита, якими Трамп погрожував найбільшому торговому партнеру Америки, можна спокійно забути. Ось так легко мудрий Китай перевербував нашого пiдстаркуватого хлопчиська…
Наступним кроком у цьому напрямку став наказ розвернути ударне угруповання на чолі з атомним авіаносцем “Карл Вінсон”, що йде з району Сінгапуру до Австралії, і знову направити його до берегів Кореї.
“Загрозою номер один у регіоні залишається Північна Корея через її нерозумну, безвідповідальну й дестабілізуючу ракетну програму і прагнення до ядерної зброї”, заявив прес-секретар командування Тихоокеанського флоту США Девід Бенхем.
А Трамп стверджує, що не дозволить Північній Кореї створити ракети, здатні досягти території США, і що Вашингтон, якщо буде потрібно, вирішить цю проблему самостійно.
Між нами кажучи, це давно пора було зробити, і американський флот цілком здатний впоратися із завданням, вирішивши його швидко й ефективно. Що розуміє навіть Кім Чен Ин, який дав команду на тотальну евакуацію городян своєї країни в сільську місцевість і в гори. Одна біда – наміри Трампа змінюються з такою швидкістю і так кардинально, що в його здатність довести до кінця хоча б одну розпочату справу вже мало хто вірить.
Юрiй КІРПІЧОВ, США (спеціально для “Українського репортера”)
Малюнок Олега СМАЛЯ
