Письменник Євген Дудар пропонує українцям «Буквар здорового глузду» (+відео)

Саме таку назву має нова збірка популярного письменника-сатирика, яка вийшла у бібліотеці журналу «Перець».

Про Євгена Михайловича Дударя Вікіпедія пише: народився 24 січня 1933 року (село Озерна, Тернопільське воєводство, Галичина) — відомий український письменник-сатирик, артист розмовного жанру, публіцист.

А й справді, майстер слова справляє іменини! Особливо приємно, що Євген Михайлович є постійним автором “Українського репортера”, великим другом нашої редакції. Відеопамфлети письменника, записані в редакції нашого видання, у соцмережах подивилися більше 5 мільйонів глядачів!

Картина Стебловської Л.П., 2013 рік

Тому й потверджуємо, що Дудар міряє життя по усмішках, які щедро дарує людям. Допомагає побачити життя дещо іншим…

А на запитання “Ви – великий письменник?” неодмінно відповідає, не без гумору, звичайно:

“У літературі є метри, дециметри, сантиметри і міліметри. Я – міліметр. Але залізний. І вважаю, що краще бути залізним міліметром, ніж липовим метром”.

Дудар – воістину народний письменник! Коли він читає зі сцени свій твір “До Батька. І молитва, і сповідь», звертаючись до нашого великого Пророка, до Тараса Шевченка, то дуже часто усі присутні в залі піднімаються з крісел і, затамувавши подих, слухають…


Дудар каже народові правду в очі. Колючу правду. А сьогодні, у часи тотальної “діджиталізації” вона ой як потрібна цьому стражденному, воюючому народові:

«Воювати найстрашнішого ворога не страшно. Страшно визволяти раба. Отого ницого холуя, який не хоче волі. Бо завтра він стане твоїм ворогом”.

Неймовірно влучне слово Дударя про те, які ми є, якими були і чому так натужно й тяжко йдемо дорогою волі та свободи.

Ну, хіба не про нашу дійсність бодай ця фраза:

«…На шляхах довгої і тернистої історії ми розгубили лицарів, натомість наплодили рабів, що звикли скнидіти в імперському хліві, облизуватися, коли їм плюють у вічі і цілувати руку, яка їм сучить дулю… Бо вони знову прагнуть тухлятини московського кремля»!

Або ось це:

«Дайте моєму народові кебети, щоб у своїй господі відчути себе господарем!».

А як не погодитися з цим побажанням:

“Знишплошліть якогось убивчого фунгіциду на погань усяку, що обсіла нашу землю! Знишплошіть…»!

Ось такий він, всенародний наш Євген Дудар. Навіть у день своїх уродин він невтомно трудиться, пише черговий памфлет. А славний “Хутір Мозамбік”, де мешкає майстер, вже готовий слухати черговий шедевр письменника. Та що там Хутір! Світ слухає нашого Дударя!


З роси та з води Вам, дорогий Євгене Михайловичу! Будьте здорові ще многая літа! Нехай Вам повсякчас буде весело і тепло на серці і гріє душу величезна підтримка колосальної армії шанувальників Вашого слова!

Леонід ФРОСЕВИЧ, Світлана КОВАЛЬОВА

Фото Миколи Палітри

Like

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *