На сцені Національного драматичного театру ім. М. Заньковецької відбувся показ двох вистав “Тіні забутих предків” за мотивами безсмертної повісті Михайла Коцюбинського. Разом із професійними акторами театру у постановці було задіяно 150 юних талантів – учнів 0-4-х класів львівського приватного ліцею “Творці”. Дві вистави відбулися в один день – і зібрали два аншлаги.
Це вже традиція “Творців” – у межах навчальної програми давати дітям можливість виходити на одну із найбільш знаменитих театральних сцен України. Вибір “Тіней забутих предків” – не випадковий. Для школи “Творці” важливо відкривати учням саме українську класику — глибоку, змістовну, надзвичайно енергетичну і навіть містичну. Адже це шлях до пізнання коду нації – через емоції та професійне мистецтво. До того ж, це можливість переосмислити твір через дитячу гру.
Вистави супроводжуються живим звуком у виконанні професійних музикантів, що створює неповторну атмосферу та вчить юних акторів тонко відчувати ритм і драйв сцени. Сценографія, світлові партитури, декорації та костюми ручної роботи, – усе на рівні провідних професійних театрів, що дозволяє глядачеві повністю зануритися в історію, а юним акторам і акторкам отримати безпрецедентний досвід великої сцени.
“Для мене надзвичайно важливо, що діти виходять на сцену не заради ідеально завченого руху, а заради подолання себе, – ділиться засновниця ліцею “Творці”, Наталія Щербаненко. – Не кожен дорослий має силу волі приборкати свій страх – і вийти на публіку. Тому, коли дитина робить цей крок — це вже перемога. Ми не вимагаємо ідеальності, ми цінуємо щирість, справжність і ту колосальну внутрішню роботу, яку проробляє кожен юний актор”.
Над підготовкою дітей до вистав на великій сцені працюють викладачі – професійні актори Олег Пригода і Тетяна Шелельо, а також викладачка музики Оксана Віятик.
“Це не просто виступ учнів на сцені — це акт самовираження, – зауважує викладач акторської майстерності у школі “Творці” та режисер вистави “Тіні забутих предків” Олег Пригода. – Діти від 5 до 10 років на рівні з дорослими професійними акторами тримають зал. Це та енергія, яку неможливо підробити. Ми не граємо “у виставу” – ми творимо її. Дитина змалечку звикає до високої естетики та відповідальності дорослої сцени. І нехай не кожен із учнів стане у майбутньому професійним актором чи акторкою, такий театральний досвід допоможе їм не боятися бути собою і приймати виклики”.
Галина ГУЗЬО
