Де “залягли” півтора мільярда бюджетних гривень з програми енергоефективності?
На цільову економічну програму енергоефективності упродовж двох років використано з державного бюджету понад два мільярди гривень.
Скористалися “теплими кредитами” за цей період 240 тисяч позичальників, йдеться в аудиторському звіті Рахункової палати України.
Водночас є питання. Ця державна програма не містить результативних показників щодо фактичної кількості промислових об’єктів та житлових будинків, де першочергово потрібне енергозбереження. Відтак не можна зробити розрахунки об’єктивної та обґрунтованої потреби в обсягах фінансування.
Окрім цього, аудитори виявили низку суттєвих недоліків на етапах планування та використання бюджетних коштів. Так, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, як головний розпорядник бюджетних коштів, не забезпечило координацію роботи Держенергоефективності та Фонду енергоефективності. Із передбачених за бюджетною программою двох мільярдів гривень на функціонування Фонду енергоефективності, частину (400 мільйонів) перерозподілено для фінансування заходів Державної програми у 2017–2018 роках. У 2018 році 1,5 мільярда гривень було спрямовано на формування статутного капіталу Фонду енергоефективності. Однак ці кошти на статутну діяльність не використовувались.
Запитується, чому не було дієвого контролю за використанням бюджетних коштів? 1,5 мільярда – це ж не 5 гривень!
Суспільство повинно мати повну інформацію, на які потреби було направлено 1,5 мільярда гривень. Тому звертаємося до Рахункової палати України оприлюднити ці дані.
До речі, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій в інтерв’ю нашому виданню справедливо та принципово розкритикував діяльність Фонду енергоефективності. Як бачимо, сьогодні й Рахункова палата висловила своє бачення проблематики за підсумками аудиту.
Фото: uP50
