Трьом колишнім міністрам оборони України повідомлено про підозру в державній зраді
Повідомлено про підозру трьом колишнім міністрам оборони України у державній зраді.
За даними слідства, з березня 2010 року по лютий 2014 року в період перебування підозрюваними на посаді міністра оборони України приймалися рішення про відчуження та реалізацію боєздатного озброєння і військової техніки, фактична наявність якої була нижчою за потреби Збройних Сил України, інформує офіс Генпрокурора.
За розпорядженнями цих посадових осіб було безпідставно реалізовано:
– сотні одиниць бронетехніки та артилерійських систем;
– десятки одиниць зенітно-ракетних комплексів;
– сотні одиниць гусеничної та колісної техніки;
– десятки бойових літаків та вертольотів;
– мільйон одиниць стрілецької зброї та боєприпасів різних калібрів;
– тисячі ракет.
Вказаного озброєння вкрай не вистачало Силам оборони України на початку військової агресії рф у лютому 2014 року та до цього часу.
Незаконні рішення підозрюваних призвели до зниження рівня боєздатності Збройних Сил України, обороноздатності держави та заподіяли тяжкі наслідки. Своїми діями ексміністри оборони завдали шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а також надали рф допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
І хоча Офіс Генпрокурора не називає прізвищ підозрюваних відомо, що йдеться про Михайла Єжеля, Дмитра Саламатіна, міністром оборони у 2010-2012 роки був адмірал Михайло Єжель.
Про Єжеля читайте: Суд вирішив арештувати адмірала-зрадника Єжеля. Але його пригрів диктатор Лукашенко
Єжель виявився зрадником, манкуртом, “шісткою” путіна, за 30 срібняків продав рідну країну.
Колись він дуже швидко йшов до своїх начальницьких висот. Одразу ж після закінчення академії, у 1996-му, президент Кучма присвоїв Єжелю звання контр-адмірала. Відповідну й посаду підшукали – адмірал-інспектора Військово-морських сил Головної інспекції Міністерства оборони України! Того ж року Єжель уже сидлів у кріслі заступника міністра оборони України — командувача Військово-морських сил Збройних сил України.
Чомусь саме Єжелю йому посміхнулася доля, а не комусь з українських офіцерів, які чесно і фахово служили у наших Військово-Морських Силах. Хоч Єжель і родом з Вінничини, але до Незалежності служив у росії. Чомусь цей факт не брали до уваги в керівництві держави, насамперед Кучма.
Читайте також: Короновані на владу і привілеї
Гору брало призначення на посади за принципами особистої відданості, прислужництва, клановості. В пошані було вміння дерибанити, проводити комбінації із зиском для правлячих тузів. А на патріотизм, доброчесність, жертовність в ім’я народу, нації верховні боси уваги не звертали. Так зароджувалася майбутня зрада, шалена гонитва за “срібняками”.
Мені вже доводилося розповідати у статті, що на дерибані Української армії тисячі крадіїв та аферистів стали мільйонерами.
Ось такий був “добір кадрів” у державі. Хто відповість за такий стрімкий кадровий злет Єжеля? Леонід Кучма? Тодішній міністр оборони України Олександр Кузьмук? Не забудемо, що у 2004 році Кузьмук нагородив прем’єра Азарова (також зрадника!) пістолетом ПСМ “за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України”.
Просидів Єжель у кріслі головного флотоводця до жовтня 2003 року.
Читайте матеріал: Ось так заганяли Українську армію у безпросвіток
Особливо виділимо 2001 рік, коли 29 липня в Севастополі відбувся помпезний морський парад з нагоди… Дня ВМФ Росії. А в ньому узяли участь бойові кораблі росії та України (це ж треба було комусь придумати таку дурницю, а по суті шкідницький захід!) Парад приймали два президенти – путін і Леонід Кучма. Вони почергово побували на флагманських крейсерах – «Москві» та на українському кораблі «Гетьман Сагайдачний».
Читайте матеріал: Знову з Кучмою!
Саме тоді, 29 липня на борту «Москви» путін підписав «Морскую доктрину Российской Федерации». «Этот документ определяет национальные интересы страны, как одной из ведущих морских держав мира», – клепали язиками московитські пропагандисти. Символічний корабель, що не кажіть. Виходить, що у 2022 році разом із крейсером “Москва” український «Нептун» «потопив» і «Морскую доктрину Российской Федерации».
Командувачем Військово-Морських Сил України тоді, нагадаю, був адмірал Єжель. Можливо, Єжель і проштовхнув ідею спільного параду. Настане час, коли цього негідника вищої гільдії ще судитиме український народ, адже разом зі своїми посіпаками доводив Збройні Сили до розору, здавав і продавав все що тільки можна, набиваючи калитку.
Указом Президента України від 6 жовтня 2003 року Єжеля звільненили з військової служби у запас за станом здоров’я.
Де опинився адмірал? З червня по грудень 2007 він— радник Прем’єр-міністра України Азарова, який, на думку генерала Кузьмука, має “визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України”.
Після цього нова хлібна посада: з лютого 2008-го по березень 2010-го — Головний інспектор Міністерства оборони України.
А вже з березня 2010 — міністр оборони України.
Що про нього тільки не говорили офіцери та генерали, які бачили стиль його керівництва, чули та здогадувалися про його оборудки та махінації. Особливо часто розповідали про афери з коштовними металами, з військовими ресурсами. А ще й про те, як винятковою довірою та особливою прихильністю у міністра оборони Єжеля користувалися деякі жінки певної поведінки, які навіть роздавали вказівки військовим.
24 лютого 2012 року Янукович призначив Єжеля радником Президента України. Через рік адмірал став послом України в Білорусі.
Петра Порошенка було обрано Президентом України у червні 2014-го. Увесь 2014-й рік Єжель просидів у посольському кріслі. Не звільняли. Цінний кадр, очевидно. “На вихід” наказали лише 11 травня 2015 року.
Але Єжель вже помахав Києву рукою на прощання.
У березні 2016 року військова прокуратура розпочала слідство щодо нього – йшлося про його афери під час погодження 2011 року переліку військового майна ЗСУ, що підлягало відчуженню. За даними слідства, МО України передало два важких бомбардувальники Ту-95МС приватній компанії, збитки – 24 млн грн.
Слідство має до Єжеля і такі претензії: він надавав окремі доручення, щоб у період з квітня 2011 року до березня 2012 року була здійснена оплата комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих фірмами “Артек Спілка”, “Укрпродакорд ОР”, “Провідна продовольча компанія ВС”, “Оптукрпром-ВР” під час надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, за рахунок коштів державного бюджету без подальшої компенсації на загальну суму 42 965,5 тис. гривень. І це завдало матеріальної шкоди державі на вказану суму.
Адмірала подали у розшук. 22 грудня 2018 року Солом’янський районний суд Києва задовольнив клопотання прокуратури щодо надання дозволу на його затримання у випадку перетину ним кордону України.
Відповідно до довідки Головного управління військової контррозвідки від 16 травня 2017 року, в Білорусі Єжелю надано статус біженця, і, за оперативними даними, він проживає з сім’єю в Мінську, де винаймає квартиру.
Що цікаво: Єжеля, як Посла України в Білорусі, чомусь не викликали до Києва для проведення слідчих дій.
“Слідством встановлено, що Єжель, перебуваючи на території Республіки Білорусь, активно брав участь в офіційних заходах і проводив зустрічі з делегаціями, що прибувають для участі у засіданнях робочих груп Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації в Україні”, – сказано в рішенні суду.
Як це зрозуміти? Адмірал все ще був “на плаву”!
Згідно з інформацією Служби зовнішньої розвідки України, експосол продовжував користуватися дипломатичними привілеями та імунітетом. Єжель листом від 16 травня 2015 року повідомив Головній військовій прокуратурі, що до України не повернеться у зв’язку з загрозою його життю та відсутністю гарантій безпеки його сім’ї. Суд розпочав в заочному порядку судовий процес проти Єжеля. І де ж вирок?
Страшні часи були для Неньки, лукаві, просякнуті гниллю на верхотурі влади! Різна шушваль щодня грабувала країну, жила за подвійними стандартами, вела дволику політику, підспівувала кремлю….
На жаль, таких єжелів в Україні виплодилося дуже багато – тисячі.
Леонід Фросевич
