Розвал системи субсидій. Що буде далі?

Олександр КАРПЕЦЬ

Призначені субсидії вже не нараховують. Квитанції на оплату житлово-комунальних послуг у столиці надійшли без урахування субсидій. Те ж саме відбувається у регіонах. На виправдання пролунали звичні у таких випадках звинувачення на адресу клерків місцевих служб соціального захисту, які начебто не встигли провести необхідні бюрократичні процедури. Про те, що причина криється у відсутності коштів через непомірно роздуті тарифи, влада мовчить, хоча усі знають.

І це коли на дворі літо і немає видатків на опалення. Що буде взимку – можна лише гадати, та від цих гадань уже мороз поза плечі пробігає, хоча на вулиці стоїть літня спека.

Відтак, маємо повний параліч усієї системи субсидування, що загрожує розвалом ЖКГ.

Та попри явну кризу, чиновники генерують нові ідеї. Лунають «геніальні думки» про те, що проблема, виявляється, полягає у непрозорості розрахунків між підприємствами теплокомуненерго та «Нафтогазом» шляхом взаємозаліків, але якщо перейти на розрахунки живими грошима, то все буде гаразд. Звідки візьмуться живі гроші, якщо коштів не вистачає на взаємозаліки, – чиновники мовчать. Так само вони нічого не кажуть про те, що першопричиною кризи є неадекватно високі тарифи на газ та послуги.

Борги справжні і намальовані

Проте «Нафтогаз» множить штучні борги шляхом нарахування штрафів та пені, які нав’язує споживачам як умову постачання палива. Доходить до дурниць, коли підприємство заборгувало, умовно кажучи, 1 млн гривень за газ, але разом зі штрафами і пенею ця сума розростається до 5 млн гривень і продовжує зростати далі. Цифри складаються по усій країні. Відтак, отримуємо велетенські «борги», у структурі яких реальні борги за реально спожитий газ складають лише частину, а решта – це накручені відсотки, на яких дехто хоче нажитися.

До того ж значна частина боргів комунальних підприємств виникла тому, що держава заборгувала за субсидії, за останніми оцінками, близько 35 млрд гривень.

Як штучно роздувають борги, добре показують наступні цифри та факти.

За даними «Нафтогазу», борг за газ підприємств теплокомуненерго та ТЕЦ на 13 червня сягнув майже 25,9 млрд гривень. Більше за усіх заборгувала приватна компанія «Київенерго» – понад 4,3 млрд гривень. У «Київенерго» цю суму заперечують. За словами фінансового директора ПАТ «Київенерго» Тетяни Грязнової, компанія списала штрафні санкції по відсутніх боргах у відповідності до закону № 1730 про реструктуризацію боргів підприємств теплокомуненерго, тому залишився борг на суму 3 млрд гривень, а не 4,3 млрд гривень, як заявляють у «Нафтогазі», ігноруючи той факт, що різниця у 1,3 млрд гривень – це списані штрафні санкції. Також, за словами фіндиректора «Київенерго», із решти боргу в 3 млрд гривень майже половина, а саме 1,47 млрд гривень, виникла через затримку надходжень із бюджету на покриття пільг та субсидій.

Тож із 4,3 млрд оголошених боргів майже 2,8 млрд гривень виникли з вини держави, причому 1,3 мільярда – борги держави за субсидії.

Корінь зла – тарифний грабунок

Під час формування бюджету на 2017 рік було видно, що закладених 50 млрд гривень на субсидії не вистачить, і треба додати, за деякими оцінками, ще 25–27 млрд гривень, яких у бюджеті немає.

Утім Мінфін вважає, що для забезпечення субсидій до кінця 2017-го необхідно виділити «усього» 15 мільярдів. Саме цю суму закладено у законопроекті про внесення змін до бюджету, який депутати розглянули лише у першому читанні, але ухвалювати в цілому не стали, відклавши питання на потім, попри вмовляння прем’єра Гройсмана.

Повторимо, що цілком очікуваним виявилося те, що катастрофічно не вистачає тих 50 мільярдів, передбачених бюджетом–2017, а потім зменшені до 47 мільярдів на вимогу МВФ. Причина у тому, що майже 8 із 13,5 мільйона домогосподарств знадобилися субсидії через подорожчання газу до 6879 гривень за 1 тисячу кубів, що у кілька разів перевищує собівартість вітчизняного газу, яку оцінюють у 70 доларів за 1 тисячу кубів.

Чиновники запевняли, що така висока вартість газу і тарифів дозволить «Нафтогазу» сплачувати величезні податки, яких вистачить на субсидії для населення.

Ситуацію влучно змалював колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко: «Німецька ціна плюс транзит із Німеччини (тобто ціну газу зрівняли з ціною німецького газового хабу NCG – Авт.) поховала підприємства теплокомуненерго. Заборгованість ТКЕ за газ перед «Нафтогазом» сягнула 25 мільярдів гривень. Усіх загнали у субсидії, забуваючи, що аби ті субсидії були, треба, щоб хтось сплатив податки на таку ж суму».

Нинішнього провалу можна було б уникнути, якби весь газ вітчизняного видобутку, як цього вимагає закон, був спрямований до комунального сектору, а продавали його населенню та ЖКГ за реальною ціною. Наприклад, експерт Валентин Землянський стверджує, що для вітчизняного газу 80 доларів за 1 тисячу кубометрів є цілком реальною ціною, навіть з урахуванням так званої інвестиційної складової, яка використовується на розвиток газової галузі та збільшення вітчизняного видобутку.

За офіційними даними, у 2016 році в Україні було видобуто 20 млрд кубів газу, а обсяг споживання населенням та комунальним сектором складає 17 млрд кубів, тобто газу вітчизняного видобутку на ЖКГ та населення вистачає.

Метушливі рухи

Розуміючи, що нинішній колапс комуналки призведе до вибуху під час наступного опалювального сезону, який має усі шанси взагалі не розпочатися, в уряді заворушилися, заходилися підчищати “хвости”, готувати ґрунт для маніпуляцій з доходами населення, що враховуються при призначенні субсидій, а також вигадувати різного роду сумнівні прожекти на тему адресності та монетизації субсидій.

Так, у 2016 році в бюджет повернуто 16 млрд гривень невикористаних субсидій через завищені норми споживання. Очікується, що у 2017 році ця сума складе 10 мільярдів гривень, але використовувати ці кошти можна буде лише після закінчення бюрократичної процедури повернення, але ж гроші для підготовки до зими потрібні вже сьогодні.

Чиновники знову заговорили про недосконалість системи субсидування та про перехід до повноцінної адресної виплати кожному домогосподарству у грошовій формі, тобто про монетизацію субсидій. Це не просто утопія, а ще і спосіб перекладання відповідальності з держави, тобто з влади, на рядових громадян. Сьогодні за невиплату субсидій відповідає держава. Якщо виплати будуть адресними, то оплату субсидій повинні будуть виконувати самі громадяни тими коштами, які їм виділятиме держава у вигляді субсидій. А оскільки грошей немає або вони надходитимуть з величезним запізненням, то боржниками по субсидіях перед комунальниками буде вже не держава, а громадяни, на яких подаватимуть позови до суду і в яких за борги відбиратимуть майно, помешкання тощо.

До речі, чим не спосіб переділу житлового фонду?

Крім того, в уряді прогнозують, що якесь зростання доходів населення начебто дозволить знизити видатки на субсидії. Звідки це зростання візьметься, якщо економіка в цілому, виробництво та торгівля падають уже три роки поспіль, чиновники не кажуть. Говорити можна хіба що про інфляційне зростання, яке тут же з’їдається зростанням цін та тарифів. Очевидно, як і минулого разу, коли мінімалку в наказному порядку підняли до 3200, на цей раз також щось намалюють на папері, але грошей у кишенях громадян більше не стане. Чиновники обіцяють якесь підвищення пенсій, правда, незрозуміло, за рахунок яких ресурсів, саме на жовтень, коли починається опалювальний сезон, аби збити хвилю невдоволення.

За даними Мінсоцполітики, найближчим часом соціальні служби виконають перерахунок субсидій на наступний сезон. Очевидно, що багато хто субсидій позбудеться.

Тривожне очікування зими

У сухому залишку маємо наступне.

За даними Мінфіну, із передбачених на рік 47 млрд гривень на пільги та субсидії за 5 місяців року вже витрачено 35,6 млрд гривень. Тобто до кінця року залишилося менше 12 мільярдів. Водночас уже погоджені та підписані протоколи розрахунків щодо пільг та субсидій на суму 56,6 мільярда гривень, тобто до кінця року вже не вистачає 10 мільярдів гривень.

За розрахунками Асоціації «Укртеплокомуненерго», на нинішній рік на пільги та субсидії знадобиться 75–77 млрд гривень, тож обіцяних Кабміном 15 мільярдів вистачить лише до жовтня. А потім знову доведеться вносити зміни до бюджету. Але намалювати у бюджеті кошти можна, питання – де взяти гроші?!

За інформацією Асоціації «Укртеплокомуненерго», через борги та відсутність коштів більшість підприємств теплокомуненерго перейшли на чотирьох- та навіть на трьохденний робочий тиждень, хоча сьогодні вони повинні на повну готуватися до опалювального сезону.

Схоже, взимку на нас очікує щось «дуже цікаве».

Олександр КАРПЕЦЬ

Фото з відкритих джерел


Олександр Карпець

Олександр Карпець

Публіцист, журналіст.

  • Валентина Александрук

    Питання по Постанові КМУ 300

    1.- Якщо
    Постанова КМУ набирає чинності із 1 травня 2017р , то на якій підставі
    призупинена субсидія за так званні борги дясятилітньої давності, які показало
    комунальне підприємство відділу субсидій в брехливих довідках про
    заборгованність станом на 1травня 2017р.?

    2.-хто повинен
    здійснити перевірку достовірності довідок ЖКП, якщо субсидіант не знає , що про
    нього подало злочинний монополіст- -надавач штучно ( через грабіжницьки тарифи
    НКРЕП) завищенної , а значить ненаданної послуги?

    3.- Держава пропонує звертатись до суду по оскарженню дій
    відділів субсидій ( за непризначення субсидій жебракам-пенсіонерам) і до комунальних підприємств( за лживі довідки),
    а хто буде сплачувати слоновий судовий збір, а судові розборки тягнуться
    роками, крім того, жоден суддя ( цивільний чи адміністративний не має
    спеціальних знань ні в економіці , ні в тарифоутворені , ні в нарахуваннях ,
    поняття не має що означають перерахунки по постанові КМУ 151 і по ЗУ
    ” Про теплоенергію” – підтверджують сказане безграмотні рішення
    суддів , які навіть цитати із законів неправильно виписують в рішеннях , А вищі
    інстанції не бажають переглядати із-за несплати судових зборів. Судді,
    службовці відділів субсидій і працівники вашого Міністерства
    соцполітики вважають тарифи( планові) на ЖКП роздрібною ціною – ось в
    чому невігластво !!! Поки будуть йти судові розборки, які суми повинен сплачувати ніщий ( жебрак) пенсіонер, якщо він не
    знає свій обов’язковий платіж???

    4.- який обов’язковий платіж
    сплачувати за послуги, якщо у платіжці не відображена субсидія за травень
    і червень 2017р. і споживачу вона невідома із-за не призначення із 1травня
    2017р. із-за боргу 2008-2009рр., коли субсидія не отримувалась????
    Людини не може віддати всю пенсію на
    сплату економічно необгрунтованих – штучно завищенних планових тарифів , А
    фактичну ціну одиниці послуги жодне комунальне підприємство ніколи не показує і
    перерахунки не робить, а в результаті отримує завищені суми доходів
    (необгрунтовані), за що поспіль повинно сплачувати штраф в подвійному розмірі
    в бюджет ( ЗУ « Пр ціни і ціноутворення»)замість того , щоб
    економічно необґрунтовану виручку повертати споживачам – тим ,кого обікрав
    через плановані тарифи????

    5.- яким законодавством
    держава зобов’язала всі комунальні підприємства робити кожних два місяці перерахунки за фактично
    надані послуги і показувати субсидіантам і відділам субсидій заборгованість
    за комунальні послуги фактичну , а не планові нарахування за
    плановими тарифами за мінусом фактичної оплати?; Фактична заборгованість
    дорівнює фактичній ціні за одиницю послуги помноженій на фактичну кількість
    наданої послуги за 6.

    6.- Чому до запиту в комунальні
    підприємства про заборгованість не
    застосовується ст.. 20 Положення –«заборгованність
    за період отримання субсидії « до
    так званної » заборгованності понад два місяці» – фальсіфікованної, бо не
    фактичної і завищенної через планові тарифи???

    7. В мене дуже багато питань
    стосовно тарифного , а тепер і субсидійного геноциду народу України
    угрупованням Гройсман-Розенко- Рева, які нічого не розуміють в тарифоутворені ,
    а тому вважають ( постановою 300) планові нарахування за плановими тарифами
    сумою фактично наданних послуг . Економічне і професійне невігластво призвело і
    до людоїдської Постанови КМУ 300. Тому , щоб кожних два місяці здійснювати
    звірку заборгованності , спочатку слід примусити всі ЖКпідприємства
    здійснівати розрахунки фактично наданної послуги кожних два місяці
    , а не вважати фактичним боргом планові нарахування за плановими
    тарифами. Держава не має права нав’язувати будь- кому заключати будь-які
    договори , а тим більше – про реструктуризацію неіснуючих ( бо планових)
    боргів, за 2008рік(_ як приклад) станом на 1 травня 2017р.. Крім
    того, злочин влади полягає в тому , що застосовується постанова КМУ заднім
    числом , тобто не із 1 травня 2017р. , а станом на 1 травня і за
    попередні десятиріччя??? Ганьба Гройсману-Розенко-Реві !А хто буде перевірпяти
    достовірність довідок підприємствами-надавачами послуг??? А якщо ці довідки
    брехливі? Кого притягувати до кримінальної відповідальності за
    повідомлення в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей? За
    подачу цивільних чи адмінпозовів хто буде платити слоновий судовий збір? і чому , якщо одне підприємство показало
    фіктивну заборгованість і на цій підставі відділ субсидій її не призначив
    , споживач повинен бігати і збирати по всіх шести ЖКП і збирати
    довідки про відсутність боргу по обов’язковому платежу ??? Одне
    підприємство подало довідку про фіктивний борг , а Відділ субсидій в Черкасах
    вимагає громадянину зібрати довідки в
    шести комунальних підприємствах.

    8. Чи
    існує зразок запитів відділам субсидій
    до комунальних підприємств стосовно дійсної
    фактичної заборгованості ( планові нарахування за тарифами мінус перерахунок за
    фактичною ціною і за фактичну кількість послуги) в період отримання субсидії понад два місяці- відділ субсидій в Черкасах
    робить запит без слів « в період отримання субсидії», і не вказує про фактичну
    заборгованість і – в який саме період – на протязі скількох років ?
    Вони просто переписують цитату Із Постанови КМУ 848 із змінами постановою
    КМУ300.

    9.Як
    зобов’язати відділи субсидій надавати субсидіантам документи , на підставі яких
    вони не призначають субсидії
    жебракам-пенсіонерам? До них – жебраків –пенсіонерів не відносяться пенсіонери , які отримують
    кошти із другого Пенсійного фонду – бюджетного , про який Міністерство
    соцполітики замовчує- а це НУВОРіШ і –
    держслужбовці всіх рангів і службовці
    ОМС,судді ( довічне утримання) , прокурори, працівники силових структур (
    міліція-поліція , СБУ, УБЕЗи , військові). Офіційно треба розділити ці два
    фонда – і тоді п влада може зрозуміє – не хватає на виплату жебракам-пенсіонерам
    чи пенсіонерам-нуворішам?

    10.Закон
    – обратной силы не имеет, а тому , на мою
    думку, Постанова Кму зоо від 26 квітня 2017р.не повинна касатися міфічних боргів 10- річної давнини
    та фіктивних боргів поза періодом
    отримання субсидії : ці суми не повинні
    відображатися в довідках комунальних підприємств, бо якби це дійсно були борги
    , то чого ці підприємства не подали до суду на споживачів? А зараз від нас не
    приймуть позовів за фіктивність боргів , оскільки термін позовної давності –
    три роки, а фіктивний , так званний борг
    – за 2008рік, коли субсидія не отримувалась??? Що робити громадянам?