В Інституті імені Стражеска сподіваються на багатих іноземних пацієнтів

Забудьте про безкоштовну медицину. Відомчі медичні інститути переводять на госпрозрахунок. Нехай виживають, як можуть… Якщо виживуть, звичайно.

Національний науковий центр “ Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска” також поступово переводять на комерційну основу. Нині, щоб пролежати одну добу в цьому медичному закладі, потрібно заплатити 250 гривень.

Володимир Коваленко
Володимир Коваленко

– Ці кошти мають статус благодійних внесків, – розповідає директор, академік НАМН України , – за них ми частково купуємо ліки незахищеним верствам населення, які не можуть оплатити своє лікування, а також медикаменти для інших пацієнтів, щоб людина не ходила по аптеках та не шукала препарати, яких, буває, не зовсім легко знайти та ще й за прийнятними цінами.

Усе ніби цілком логічно і справедливо. Хто може заплатити – платить. Хто не може – ні. Проте для цього потрібно, щоб переважною більшістю пацієнтів Інституту Стражеска були люди, які належать хоча б до середнього класу суспільства.

У відділенні некоронарних хвороб серця та ревматології немолода жінка, яка назвалася Галиною Леонідівною, розповіла, що вона – колишня медична сестра з Тернопільщини. Направила її в Інститут на обстеження Кременецька центральна районна лікарня.

– За кожний день лікування я маю заплатити 250 гривень благодійної допомоги, – говорить пані Галина, – я ці гроші назбирала, проте змушена їсти те, що дають у їдальні, а це дуже убога їжа. Он на стенді написано, що на вечерю о 16-й годині буде чай без цукру і хліб. Тут у підвалі, щоправда, є кафе, але я не можу за свою пенсію дозволити собі там харчуватися, бо найменша ціна однієї страви – салату з буряка чи капусти – 15 гривень.

Оскільки ця розмова відбувалася в їдальні інституту, кореспондентка “Українського репортера” мала змогу побачити, а що ж пацієнти відомого в Україні і за її межами науково-лікувального закладу мають на обід. Склалося таке враження, що в раціоні хворих – борщ такий, що аж світиться, жодної краплини жиру в ньому не видно, і каша пшенична не краща на вигляд. За словами Галини Леонідівни, про якусь котлету чи шматочок риби годі й мріяти, тож доводиться бути майже голодною, аби вилікуватися.

Відносно молодому чоловікові, який назвався Володимиром, пощастило в цьому плані більше. Він – киянин, тому харчується домашньою їжею, яку хворому носить дружина. Володимир – інвалід, не працює, одначе уже заплатив 1000 гривень за планове перебування в інституті і ще буде платити.

У такій же ситуації перебуває і пенсіонер із Вінниччини В`ячеслав Петрович, якого направила в Інститут Стражеска Козятинська центральна районна лікарня. А пенсіонерка з Вінниччини, яка назвалася Людмилою, сказала, що її сюди ніхто не направляв, просто потрапила на лікування в інститут, бо в її доньки є знайомства в цьому лікувальному закладі, вона ж і проплатила перебування своєї матері тут.

Вразив авторку цих рядків ще один випадок. Біля кімнати діагностики сиділи двоє чоловіків – молодий і старшого віку. Один із них сказав, що він пенсіонер із Прилук, а лікується в іншому інституті і має страшний діагноз – пухлина головного мозку, а направили чоловіка в Інститут Стражеска, щоб зробили тут кардіограму. І обійшлася ця процедура для тяжко хворої людини зовсім не безкоштовно.

– Раз двісті гривень заплатив, а сьогодні триста, тепер чекаю результатів, – говорить Віталій Петрович із Прилук.

Суми нібито і не захмарні, але ж, як відомо, онкохворих в Україні лікують безкоштовно. На жаль, невідомо, як буде надалі, після запровадження в нашій країні медичної реформи.

Хоча директор інституту Володимир Коваленко підтримує нововведення, що запроваджуються в Україні в медичній галузі, зокрема перехід науково-лікувальних установ на госпрозрахунок.

– Але ж у такому випадку люди будуть за все платити, а як же з тими, хто не має коштів, адже не секрет, що в Україні багато людей живуть за межею бідності? – поцікавилася кореспондентка “Українського репортера” у директора інституту.

– Зовсім ні, як і раніше, безкоштовною буде невідкладна медична допомога, – говорить Володимир Миколайович. – Якщо у людини стався серцевий напад і її привезла до нас „швидка”, то ми все зробимо, щоб не дати такому хворому померти, і не питатимемо, чи є в нього гроші, чи немає. На такі потреби, як би там не було, а держава кошти виділяє. Далі ж громадянин офіційно вноситиме плату за подальше лікування. Звичайно, це не стосується пільгової категорії населення.

Тобто, за словами очільника науково-лікувального інституту, виходить, що так звану благодійну допомогу тут просто буде узаконено. Але чи виправить це становище інституту на краще? Чи вистачить узаконених благодійних внесків, скажімо, на заробітну плату лікарям, бо поки що вона, як відомо, злиденна, і в Інституті Стражеска також. Так, молодий лікар-кардіолог цього науково-лікувального закладу, який назвався Валерієм Валерійовичем, сказав авторці цих рядків, що мріє виїхати на роботу за кордон.

– Ось минулого місяця я отримав заробітну плату – дві з половиною тисячі гривень, не вірите? Можу роздруківку показати, – говорить лікар.

Директор інституту Володимир Коваленко, хоч і з неохотою, але все ж зізнається, що змушений іти на непопулярні кроки, тобто тримати на роботі спеціалістів навіть не на половину, а на третину ставки.

– Але ми сподіваємося, що це тимчасово, далі, з нового року, справи підуть на краще, – запевняє Володимир Миколайович.

Того “кращого” очільник інституту чекає від медичної реформи, переходу на госпрозрахунок, страхової медицини, грантів та іноземних пацієнтів, які виявлять бажання лікуватися в Україні, а також іноземців-аспірантів, тих, хто хоче проходити в Україні ординатуру. За словами директора, уже ведуться переговори з низкою країн щодо співпраці, адже іноземним колегам буде чого повчитися в науковців інституту, бо фахівці тут працюють кваліфіковані. Та, на жаль, не обійтися і без скорочення працівників дослідно-лікувального закладу.

– Нині у нас працюють 600 чоловік, це разом з лікарями, середнім і молодшим медичним персоналом, науковцями-дослідниками, – говорить очільник інституту, – але два роки тому в нас було 900 працівників. На жаль, зараз такий час, і тому, ймовірно, ми знову зменшуватимемо кількість працівників та ліжко-місць (їх зараз у нас 340), щоб оптимізувати свою роботу і поліпшити умови праці.

Алла ТОПЧІЙ

На цю тему читайте також тут:

Медична реформа: у Кагарлику ні хворі, ні медики нічого доброго від неї не чекають

Допотопний рентген Бородянки

Медична реформа: Макарів отримає від неї… що з воза впало

Обухівська лікарня: обдерті, поїдені грибком стіни…

Як простому українцю не померти від інфаркту?

У Броварах тріщить по всіх швах будівля дитячої лікарні

“Ми привеземо до лікарні лише труп”


Алла ТОПЧІЙ

Журналіст “Українського репортера”