Верховна Рада прийняла закон про приватизацію. Купувати наші підприємства не зможуть росіяни

Верховна Рада у другому читанні і загалом прийняла урядовий законопроект про приватизацію державного майна №7066. “За” проголосували 266 нардепів. Агітувати, щоб проголосували за цей документ, до парламенту прийшов прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він заявив, що 3500 держпідприємств – це абсолютний нонсенс. Вони генерують збитки державі. Водночас приватизація – міцний антикорупційний крок, ефективний спосіб залучення інвестицій, нові робочі місця й економічна безпека нашої країни.

“Найбільший сектор корупції – державні підприємства, які десятиліттями використовувалися для корупційних та хабарницьких схем… Сьогодні у нас є два шляхи: або зупинити корупцію, і ми запускаємо підприємства, люди отримують роботу, а Україна отримує продукт; або залишаємо все так, як є. Так, як є, – це неефективно… Уряд, парламент працювали над тим, аби закон став якісним. У ньому є механізми захисту інвестицій. Він дає можливості створити десятки тисяч робочих місць в Україні, створити умови серйозного економічного зростання”, – заявив Гройсман.

Проект закону передбачає регулювання приватизації одним законом замість семи, як раніше. Він об’єднує в собі норми і правила процесу продажу нестратегічних державних активів.

Документ визначає критерії, строки та механізми проведення великої та малої приватизації, окреслює питання банкрутства компаній та захисту інвесторів, визначає засади функціонування інституту радників, проведення оцінки майна та визначення його стартової ціни.

Відтепер великим держпідприємством вважається компанія, вартість активів якої перевищує 250 млн грн.

Законопроект формулює процедуру встановлення права власності і контролю за виконанням інвестиційних зобов’язань. Важливою новацією є також визначення процедури спорів, яка допускає можливість звертатися до міжнародного комерційного арбітражного суду і вести справи за принципами англійського права.

Оскарження приватизації  можливе протягом трьох років після її проведення і в міжнародних арбітражах. На об’єкти, що приватизуються, накладатиметься мораторій на банкрутство.

Замість п’яти процедур приватизації залишаться дві – аукціон і викуп.

Першим етапом продажу буде класичний аукціон з підвищенням ціни. Якщо такий аукціон не відбувся, на другому етапі об’єкт виставлятимуть з дисконтом в 25% від початкової ціни. Якщо об’єкт не купили і на другому етапі, буде проведено третій аукціон з дисконтом в 50% від початкової ціни. У разі, якщо і він буде неуспішним, буде проведено четвертий аукціон – зі зниженням ціни, так званий “голландський аукціон”, де відправною точкою є стартова ціна третього етапу.

Об’єкти великої приватизації будуть продаватися із залученням інвестиційного радника – одного з інвестиційних банків зі світовою репутацією. Радник вивчатиме попит на об’єкт, шукати потенційних покупців, спілкуватися з ними і пропонувати стартову ціну.

Малі об’єкти приватизації продаватимуться через електронний майданчик “ProZorro”.

Стартовою ціною об’єктів малої приватизації стане чиста вартість активів – або балансова вартість (сукупні активи за вирахуванням сукупних зобов’язань, боргів).

Наразі в Україні нараховується майже 3 500 державних підприємств, більшість яких не мають стратегічного значення і лише генерують збитки. Держава не має можливості та ресурсів, аби провести їхню належну модернізацію, щоб зупинити руйнацію. Варто сказати, що системна приватизація – одна з ключових вимог МВФ.

Важливий момент – компанії та громадяни з Росії, як країни-агресора, не зможуть брати участь у приватизації в Україні.

Фото Богдан Бортаков

Rost

Журналіст “Українського репортера”