Президент все ж таки скористався послугами Пінчука у Давосі

Пінчук свідомо підставився під звинувачення українських патріотів…

Незважаючи на відмову Порошенка відвідати ланч Пінчука у Давосі через публікацію в американському тижневику The Wall Street Journal статті, в якій Віктор Михайлович говорить про необхідність поступитися Росії щодо Криму і виборів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Президент все ж таки скористався послугами олігарха для зустрічі з колишнім міністром оборони США Робертом Гейтсом, близьким, за твердженням міжнародних експертів, до нової держадміністрації Дональда Трампа.

Як відомо, згадана стаття Пінчука і його виправдальний матеріал на «Українській правді» викликали великий резонанс серед громадськості. Але критика експертів і політиків, що прозвучала в ЗМІ, стосується виключно змісту висловлених олігархом думок стосовно поступок Росії, які начебто необхідно зробити Україні, щоб зберегти свою державність. Та для Пінчука, здається, головним все ж таки є формальний бік його вчинку. Він свідомо підставився під звинувачення наших патріотів, щоб підвищити свій статус громадського діяча і продемонструвати західному істеблішменту та російському керівництву свою значимість у визначенні подальшої долі України.

Навіщо Віктору Михайловичу це потрібно? По-перше, щоб виправдатися, на мою думку, перед новою американською держадміністрацією за свою відверту підтримку Гілларі Клінтон під час президентської кампанії у США.

Як відомо, Віктор Пінчук перерахував фонду Клінтонів на виборчу кампанію близько 25 мільйонів доларів. Та головою американської держави обрано Дональда Трампа, і українському олігарху життєво необхідно прогнутися перед ним, бо завдяки провідній ролі США у світовій економіці без благословення Вашингтона ніякий транснаціональний бізнес існувати й розвиватися не може. Тим більше, що новий американський президент у період виборчої кампанії неодноразово висловлював думку про необхідність поліпшити відносини з Росією, визнати законність анексії нею Криму і якнайшвидше завершити конфлікт на сході України.

По-друге, Пінчук своєю статтею в The Wall Street Journal дав сигнал Кремлю, що вітчизняний олігархат готовий поступитися державністю України заради відновлення своїх торговельно-економічних зв’язків і преференцій в Росії. Після окупації Криму та військової агресії Москви в Донецькій і Луганській областях наші товстосуми зазнали величезних збитків у багатьох сегментах бізнесу через російські контрсанкції. У такій ситуації опинилося і трубне виробництво Віктора Михайловича.

По-третє, Пінчук підсобив нашому президентові в діагностиці громадської думки щодо можливих поступок українського керівництва Москві по «Мінську-2» у зв’язку з мінливими, не на користь Києва, міжнародними розкладами і геополітичними реаліями. Ні для кого не секрет, що нині Віктор Михайлович – «найпритертіший» до Порошенка олігарх «першої ліги». Тому не дивно, що саме йому дісталася роль провокатора патріотичних пристрастей наших громадян.

По-четверте, Пінчук добре розуміє, що у зв’язку з наростаючою в Україні матеріальною і соціальною нерівністю число наших співгромадян, які бачать в олігархах причину свого тяжкого становища і нинішніх проблем країни, скоро досягне критичного рівня. Щоб убезпечити себе від можливого розкуркулення під час чергової революційної кризи, Віктор Михайлович вже багато років розвиває міжнародне меценатство: щорічно проводить за свої кошти конференцію Yalta European Strategy, організовує для гостей безкоштовні ланчі на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, запрошує для виступів в Україні колишніх керівників і політиків США, ЄС, Великобританії, Франції, Німеччини, Польщі, країн Балтії, відомих західних співаків, кіноакторів, художників, скульпторів.

Про те, що загроза націоналізації активів Віктора Михайловича, придбаних у період президентства його тестя Леоніда Кучми, реальна, свідчить факт проведення розслідування Національним антикорупційним бюро кримінальної справи з приводу хабара у 110 млн доларів, якого нібито дав Пінчуку і його тестю співвласник групи «Приват» Ігор Коломойський за призначення свого керівництва в «Укрнафті».

Найнадійнішим засобом захисту в цій ситуації є підтримка світового олігархату і західного істеблішменту. А для цього необхідно постійно бути на слуху у світової громадськості.

Але скандальна стаття Пінчука в The Wall Street Journal має ще важливіше для олігарха завдання. У разі подальших «наїздів» на нього з боку НАБУ та інших правоохоронних органів у зв’язку з гріхами по «Укрнафті» або через приватизацію ним низки держпідприємств у період президентства Кучми Віктор Михайлович почне волати, що його переслідують за об’єктивну позицію щодо шляхів «порятунку» державності України.

Показово, що після претензій, озвучених на адресу Пінчука щодо зради інтересів України, він звинуватив редакцію американського журналу у скороченні без його відома тексту, результатом чого є кардинальне спотворення первісної суті статті. Але всяка розсудлива людина в це не повірить. The Wall Street Journal – авторитетне видання міжнародного рівня. Тому з великою ймовірністю можна виснути версію, що Пінчук заплатив за опублікування свого тексту в ньому, тож говорити, що журнал без відома Віктора Михайловича скоротив його статтю, несерйозно. Це лише хитрі маневри найхитрішого українського олігарха з метою захистити свої матеріальні інтереси.

Володимир ЛАРЦЕВ, директор Центру антиолігархічної політики


Володимир ЛАРЦЕВ

Володимир ЛАРЦЕВ

Екс-радник голови Фонду держмайна, директор Центру антиолігархічної політики