Зрадник Ковальов, колишній власник “4 телеканалу” пресує херсонських аграріїв
Колаборант і зрадник, колишній нардеп Олексій Ковальов, призначений рашистською окупаційною владою так званим “міністром аграрної політики Херсонщини”, змушує місцевих аграріїв реєструватися та сплачувати “податки” за російським законодавством, йдеться у новинах.
Як розповідав “Український репортер” у 2021 році, тодішній народний депутат від партії «Слуга народу» Олексій Ковальов задекларував купівлю «4 каналу» за понад 4 млн. грн. як подарунок від батьків. Подарунок у вигляді 50% у статутному капіталі ТОВ «ТРК Інтеррадіо» нардеп отримав від Івана Ковальова та ще 50% від Наталії Ковальової. Вартість подарунків – по 2,18 млн. грн. Дмитро Добродомов і Андрій Мисик були співвласниками «4 каналу», після того як у вересні 2021-го зі складу власників вийшов юрист і медіаменеджер Максим Варламов. Сам Добродомов став співвласником і директором телеканалу в лютому 2021 року, купивши частку Андрія Кісери.
«Детектор медіа» порвідомляв: нещодавно “суд заарештував майно колаборанта: три компанії та його банківські рахунки, загальна вартість яких — понад 4,7 мільйонів гривень. Серед цих компаній є 4 канал (ТОВ «ТРК Інтеррадіо»), який Ковальов купив у грудні 2021 року”.
Редакція з’ясувала, що відбувається сьогодні з телеканалом, чи буде він в ефірі та що чекає на його 200 штатних працівників.
“В кінці минулого року 4 канал без конкурсу отримав ліцензію на цифрове ефірне мовлення. Коли після цього власник каналу — колишній політик Дмитро Добродомов — продав його маловідомому «слузі народу» Олексію Ковальову, всі сприйняли це як чергову спробу влади розширити свій медіаресурс. Були й припущення, що актив купували в інтересах Віктора Медведчука, але підтверджень не було, окрім того факту, що соратники Дмитра Добродомова раніше продавали канали Медведчуку. 2021 року оточення Медведчука заявляло про пошук каналів на заміну тим, які потрапили під санкції”, – пише Наталія Данькова.
“…За словами працівників каналу, Олексій Ковальов, ставши власником 4-го, не впливав на редакційну політику. За словами головної гостьової редакторки каналу Катерина Бичихіної, депутат мав лише три зустрічі з колективом каналу. Він обіцяв вкладати гроші у розвиток, підвищувати зарплатню в кілька разів, а також представив новий менеджмент:
«Наприкінці грудня, коли канал купив Ковальов, у нас із ним була неформальна зустріч на корпоративні, де він на камеру пообіцяв, що не втручатиметься у редакційну політику каналу. Після цього була вже зустріч із топменеджментом: Ковальов обіцяв підвищення заробітних плат в рази, інвестиції у розвиток каналу, зйомки нових токшоу, будівництво павільйонів». Письмових гарантій, каже Катерина, власник не давав.
На третій зустрічі він представив Яну Іщенко як свою довірену особу, яка керуватиме каналом. Після цього на каналі Ковальова не бачили. Колишня журналістка каналу «Україна» Яна Іщенко змінила на посаді генпродюсера Владислава Бичка, який працював на каналі з часів запуску у 2018 році і фактично сформував його команду. Директором компанії «Інтеррадіо» є Тарас Боровський — юрист, який працює на каналі також із 2018 року…”
Як пише «Детектор медіа» , “з приходом нової генеральної продюсерки кількість ефірів та навантаження на працівників 4 каналу зросла. Зарплатня — ні. «В січні було багато вихідних, і канал фактично працював на рахунок раніше записаного контенту, — розповідає Катерина Бичихіна. — Сказати, що ми перепрацьовували, — це нічого не сказати. Яна Іщенко могла писати о другій ночі, що о шостій ранку ми маємо бути на роботі. Ми працювали по двадцять годин на добу і практично жили на каналі». На цей час на каналі було близько двох сотень штатних працівників; ще кількох привела Яна Іщенко. 24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, працівники 4 каналу питали Яну Іщенко у спільному чаті, чи виходити їм на роботу. За словами Катерини, вона не відповіла; колектив вирішив працювати.
«Частина колег живуть у Гостомелі, Ірпені та Бучі. Вийшовши на роботу, вони більше не повернулись додому. А в багатьох із них не лишилось домівок, — розповідає Катерина. — До обіду ми робили ефір попри вибухи, а Яна так і не вийшла на зв’язок».
Згодом, отримуючи від працівників 4 каналу запитання щодо зарплатні, Яна Іщенко відповідала, що не має ані грошей, ані відповідальності за виплати. І зрештою, за словами Катерини Бичихіної зовсім зникла з радарів. «Детектор медіа» телефонував Яні Іщенко; вона відповіла, що більше не працює на каналі, й порадила звертатись до директора. Ми надіслали їй запитання та сподіваємось на відповідь…”
“…Команда намагалася зв’язатися з Ковальовим, але він не відповідав. Лише раз власник зателефонував одній із редакторок. «Він тоді був в окупованому Херсоні, — розповідає Катерина Бичихіна. — У розмові він крив її матом, називав нас пацюками й казав, що ми нічого не знаємо про справжню війну. Це нас страшенно образило».
“…Аби добитися виплати боргів, працівники 4 каналу звернулись по допомогу до «слуги народу» Ігоря Фріса. Той зателефонував Ковальову й почув: «Денег нет. Я в Херсоне. Деньги заблокированы в Херсоне. Но как только они появятся, я им все верну». У травні Олексія Ковальова виключили з фракції, й надії вплинути на нього за допомогою колег-нардепів більше не було. В кінці квітня колектив каналу засудив Ковальова й дистанціювався від нього. Ковальов публічно оголосив, що планує кадрові зміни, бо не задоволений журналістами каналу, й іще раз пообіцяв усе повернути.
За п’ять місяців, що минули з початку великої війни, частина працівників звільнилася, частина — пішла служити в армію, однак більшість залишаються штатними працівниками 4 каналу. Після незначних виплат у лютому ніхто з працівників грошей не отримував; канал також винен державі мільйони гривень за трансляцію. У березні канал почав ретранслювати спільний телемарафон «Єдині новини» й робить це досі…”.
«Ми провели перемовини з провайдерами, — розповідає директор каналу Тарас Боровський. — Багато хто з найбільших провайдерів пішов нам назустріч і зменшив вартість трансляції до 1 гривні, хоча раніше ми платили їм кому 10 тисяч, кому 80 тисяч, а кому і 200 тисяч гривень на місяць. За рахунок перемовин та оптимізації видатків канал де-не-де є в ефірі. Зараз на нашій частоті виходить “Рада” навіть без логотипу 4 каналу. Студія відключена від концерну РРТ — це зробили для того, щоб приміщенням каналу та апаратною не заволоділи зловмисники й не запустили свої наративи».
Команда не має доступу до офісу телеканалу — люди навіть не можуть потрапити на свої робочі місця, щоб забрати речі. За інформацією «Детектора медіа», працівники кілька місяців тому обговорювали ідею забрати собі або розпродати майно каналу, яке залишилось в офісі, аби бодай частково виплатити борги, однак юристи порадили цього не робити — це незаконно…”.
«Детектор медіа» звернувся до Державного бюро розслідувань та АРМА із запитаннями, що далі буде з 4 каналом, його колективом та ліцензією. Поки що ніхто не приймав рішення про припинення мовлення та відмову від ліцензії”
«Що зараз робити, поки що не зрозуміло, — коментує Тарас Боровський. — Я ще не бачив ухвали щодо арешту майна й не знаю, що саме арештовано й що саме заборонено».
«З повідомлення ДБР ми знаємо, що заарештовано сто відсотків статутного капіталу, — коментує членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан. — Арешт означає, що власник не має права розпоряджатись каналом. Але при цьому як компанія і медіа канал може працювати». Втім зараз, транслюючи марафон, канал не має жодного способу заробляти гроші, аби розрахуватись із боргами перед колективом та державою. Це питання — як платити за трансляцію, поки ретранслюєш марафон, — постає й перед іншими мовниками, які не мають інших джерел заробітку, крім реклами”.
“Частина працівників каналу з власної ініціативи переформатували ютуб-канал 4-го, перейменувавши його на ProUA. Раніше в Україні існувало онлайн-видання з такою назвою, однак його поглинуло видання «Коментарі».
«Ютуб-канал не належав Ковальову — це окрема структура, оформлена на нашу колегу, яка розвивала цей канал із першого дня, — пояснює Катерина Бичихіна. — Всі паролі були в нас. І наші 120 тисяч підписників також залишились. Зараз ми намагаємось розвивати канал. У нас є кілька редакторів, за кожним закріплена рубрика. Є журналісти, які мають власні рубрики — Діана Доскоч, Євгенія Бритик, Ігор Козак та інші. Ведучі прямих етерів Марина Рева та Володимир Курінний. Також на глядачів чекає сюрприз — повернення Остапа Дроздова, наш спільний проєкт. Я — керівниця проєкту, займаюсь організаційними питаннями, допомагаю з гостями».
“Український репортер” вирішив нагадати про пост Добродомова у Фейсбуці у грудні 2021 року.
