У російського диктатора – ювілей. То хто ж він, путін?
За висновками експертів Західної Європи у галузі психології, психіатрії, фізіології і фізіономістики, Путін у дитинстві зазнав важкої психічної і психологічної травми в результаті постійних моральних принижень, насильницьких знущань через його фізичну слабкість і «карликовий» зріст, що своєю чергою призвело до появи і розвитку «синдрому Наполеона».
Відсутність уваги і тепла рідних батьків ще більше посилила цю травму. У дитинстві Путін був усиновлений ріднею його матері Віри Путіної, яка мала однакове прізвище з нею — Володимир і Марія Путіни, у яких не було своїх дітей.
Віра Путіна, яка проживає в маленькому грузинському селі Метехі, якось розповіла журналістам, що у 1999 році побачила по телевізору Володимира Путіна і відразу узнала у ньому свого сина (на той час їй було 72 роки). На підтвердження своїх слів, вона показала журналістам фотографії Володі Путіна в дитинстві.
Віра Путіна розказала, що в молоді роки познайомилася з Платоном Прияловим, закохалася в нього і народила від нього сина, якого назвала Володею. Згодом дізналася, що Приялов одружений…
Через рік поїхала на практику в Ташкент, де познайомилася з Георгієм Осіпашвілі, який привіз її в своє село Метехі в Грузії, вони одружилися. Дворічного Володю забрала з собою, до десяти років він проживав з нею і вітчимом. Учився в сільській школі до третього класу. Це підтвердили журналістам і односельці.
Жили дуже бідно, згодом народилася донька — сестра Володі. Чоловік заявив, що не зможе прогодувати її сина, бив його і дуже не хотів, щоб він жив з ними,- стверджує Віра Путіна.
Однолітки Володі постійно знущалися з нього, обзивали байстрюком, часто били, він жив у постійному страху, тому вона і змушена була відвезти сина до своїх батьків (дідуся і бабусі Володі, прізвище яких також Путіни), які проживали у місті Очер Пермської області. Це підтверджується документами місцевої школи, згідно яких у 1959-1960 роках у ній навчався Володя Путін, за національністю “грузин”, який не говорив російською мовою.
Володимир і Марія Путіни, які проживали в Ленінграді (родом з Тверської області) і значаться офіційними батьками у біографії президента Росії Володимира Путіна, були далекими родичами Путіних, які проживали в Пермській області. У ленінградських Путіних дітей не було — їх двоє синів померли від хвороб у дитячому віці. Оскільки батьки Віри Путіної були старі, вони, на прохання Марії Путіної, віддали Володю ленінградським родичам, коли вони були у них, які його усиновили, змінивши йому рік народження, щоб він зміг повторити початкові класи, так як не знав російської мови. Чому не змінили ім’я Володі, вона не знає,- зазначила Віра Путіна.
Всі дані про дитинство Путіна, в тому числі і ті, коли і ким він був усиновлений, в яких школах навчався, як характеризувався, хто його біологічні батьки, дід, бабуся та інші близкі родичі, де вони були під час війни і що робили є в особовій справі офіцера КДБ СРСР Путіна Володимира Володимировича під грифом “цілком таємно”.
Родичі Віри Путіної, які проживають з нею, розповіли, що під час президентських виборів у Росії в 2000 році до них приїжджали представники російських спецслужб під виглядом поліції і лікарів, які взяли кров у Віри для проведення аналізу, забрали всі документи і фотографії Володі, після чого поїхали, сурово заборонивши їм спілкуватися з пресою і взагалі говорити про це.
За моєю інформацією, в Москві таємно було проведено ДНК-аналіз крові Віри Путіної і президента РФ Володимира Путіна, який засвідчив, що Віра Путіна на 99,9% є його біологічною матір’ю. Зауважу, що аналогічний ДНК-аналіз було зроблено експертами західних спецслужб (яких саме — мені відомо). Їх висновок: Віра Путіна, яка мешкає в селі Метехі в Грузії, є біологічною матір’ю (на 99,9%) президента Росії Путіна.
Біологічний матеріал Путіна (зразки волосся, слюни, крові, жиропотові виділення, а також відбитки пальців рук) були добуті агентами спецслужб Заходу ще під час його першої президентської кампанії у 2000 році, а потім для контролю – у 2007 – 2008 роках.
Вини Путіна в тому, що він був усиновлений – немає ніякої. Його вина в тому, що він для захоплення влади і утримання її упродовж майже 20 років став всесвітнім брехуном, агресором, вбивцею і терористом!
Чому про факти реального дитинства Путіна офіційно не повідомляють ні Росія, ні Захід, сподіваюся, зрозуміло всім. Після смерті Путіна світ дізнається про нього багато чого такого, що нині так старанно приховується.
Як, наприклад, приховували справжні біографії Леніна, Свердлова, Ягоди, Єжова, Берії, Сталіна, Брежнєва, Андропова та інших.
Докладніше про справжню біографію президента Росії Путіна, а також про те, які були вчинені злочини, щоб знищити докази правди про нього –
В інституті КДБ СРСР, де навчався Путін, його за маленький зріст (162 см) кликали «недопалком», що дуже його гнітило. Пізніше за ним закріпилася кличка “бліда моль”, про що розповів колишній розвідник КДБ у вашингтонській резидентурі, підполковник Юрій Швець, з яким я познайомився у 2002 році у Вашингтоні і мав декілька зустрічей під час розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
Сьогодні кличка Путіна – “Містер ботекс”.
Психопат-шизофренік
Зазначене, на думку фахівців, і сформувало у Путіна риси активного соціопата (різновид психопата з патологічною поведінкою), який не має системи цінностей, а до людського життя ставиться з повною зневагою, навіть з огидою і затятим цинізмом. Свою потребу Путін прагне задовольнити за будь-яку ціну, хай навіть для досягнення мети йому доведеться «піти по трупах», не визнаючи жодних законів. При цьому Путін абсолютно не відчуває почуття каяття або провини за свої вчинки, оскільки в нього відсутня совість.
Будь-який же докір iз боку, будь-яка вказівка на помилковість дій Путіна, будь-яка критика чи засудження його дій — і Путін «вибухає», впадаючи в стан нестримної агресії, злості та гніву, оскiльки вважає, що на карту поставлено його виживання. Це змушує Путіна діяти напролом, як божевільний (недаремно західні політики називають Путіна «божевільним із ядерною кнопкою»). І чим далі прогресує це захворювання у Путіна, тим твердіше він переконується, що чинить правильно.
Путін усе частіше перебуває з оточуючими в стані непримиренної війни і все частіше в нього виникає агресивний стан. Він позбавлений внутрішніх і зовнішніх гальм, але вміє одягати маску доброчесності.
Історія знає безліч осiб, які відносяться, як і Путін, до категорії соціопата-психопата. Наприклад, диктатори-тирани Гітлер, Сталін, Калігула, Нерон, серійні вбивці Чикатило, Джон Вейн Гейсі, Джеффі Дамер.
Для злочинця-соціопата жертва — це не людина в загальноприйнятому розумінні, а механізм, засіб задоволення його потреби — сексуальної, матеріальної, самоствердження, отримання абсолютної влади. За висновками спеціалістів, Путін має всі ознаки втрати почуття реальності, що може призвести до його непередбачуваних, украй небезпечних вчинків. У нього все яскравіше проявляються ознаки синдрому hubris syndrome — гіпертрофоване самолюбство, пов’язане з тим, що Путін довгий час має абсолютну владу, а також явні ознаки психічно хворого диктатора, з садистськими розладами здоров’я.
На думку фахівців, Путіна вже не можна вилікувати від цієї хвороби, оскільки він має патологічну жадобу влади і грошей та постійне почуття страху за своє життя на межі тваринного інстинкту самозбереження (що змусило Путіна, як Гітлера і Сталіна, мати кількох двійників).
Російські світила в галузі психіатрії і психології (яких я знаю ще з радянських часів по роботі) підтверджують діагноз західних колег і доповнюють його тим, що в поведінці Путіна вже є всі ознаки шизофренії, які проявляються у:
1) «нестандартних, дивних формах мислення і проведення «своєрідних» логічних ланцюжків під час прийняття того чи іншого рішення»;
2) «змінах колірних пристрастей»;
3) «частій зміні настрою: сміх, сльози, гнів і злість та крики на підлеглих»;
4) «маячних ідеях»;
5)«підвищеній підозрілості»;
6) «манії переслідування і страху смерті».
На думку психіатрів, у Путіна яскраво проявляються дві форми шизофренії:
1) депресивно-параноїдальна (постійні відчуття тривоги й очікування поганих звісток або подій);
2) циркулярна (Путін надто виділяє себе над оточуючими, підкреслює свою винятковість та унікальність, що вже є причиною появи маячних ідей і конфліктних ситуацій не лише зі своїм оточенням і підлеглими, а й на міжнародному рівні — розв’язання воєн).
На моє запитання, чому вони не оприлюднюють свої медичні висновки щодо психологічного і психічного стану Путіна, щоб усунути його з поста президента за станом здоров’я, адже його поведінка може призвести до ще трагічнiших наслідків, нiж війна в Грузії, Україні, Сирії, відповідь була одна: боїмося за своє життя і життя рідних. Багато з тих, хто знав про психічні вади Путіна і його злочини, — мертві.
Після обрання Путіна втретє президентом Росії колишній президент СРСР Михайло Горбачов відзначив такі його риси характеру: «мстивість, злопам’ятство, образливість», що, на думку Горбачова, є недопустимо для політика, який обiймає такий високий пост.
Шведське прислів’я говорить: «Коли Бог хоче покарати народ, то відбирає розум у короля».
За висновками експертів, Путін має також явні ознаки педофілії. Колеги Путіна з КДБ і ФСБ підполковник Олександр Литвиненко, заступник директора ФСБ, генерал-полковник Анатолій Трофімов, які знали, що він — педофіл, бачили оперативну відеозйомки (зберігалася в архіві ФСБ до призначення Путіна її директором у 1998 році), де він займається педофілією з малолітніми хлопчиками, і обговорювали це у своєму колі або оприлюднили цю інформацію, після приходу Путіна до влади були вбиті.
Спеціалісти зазначають, що Путін усе життя бореться зі своїм почуттям неповноцінності, демонструючи постійно, що він сильний, що він домінуючий «альфа-самець». Вважає себе посланцем небес — «месія-рятівник православ’я і “русского міра”.
Манія величі
Експерти відзначають у Путіна явні ознаки манії величі.
Мені відомо, що щорічно “чорні” шамани, чаклуни і церковники проводять на сакральних місцях (знаю де) відповідні ритуали, щоб возвести Путіна в сан «Вселенського Володимира Великого — Володаря Світу». Проте представники Світлих Духовних Сил не дають Путіну стати ним. І він “Володарем Світу» ніколи не буде!
Керівник фракції ЛДПР в Державній Думі РФ Жириновський (нині, дякувати Богові, покійний) заявив, що 18 березня росіяни обрали президента Росії Путіна “Верховним правителем всієї планети Земля, керівником, начальником семи мільярдів громадян планети”.
У Росії Путіна представляють як захисника «ісконно русскіх цінностей», яким протиставляють «загниваючий Захід». Процвітаючі Америка та Європа давно поставлені у приклад росіянам як вороги. Незмінне, впродовж багатьох років політичне керівництво Росії вихваляє російське православ’я, а російська церква і її поводир диявол Кирило вихваляють Путіна і виправдовують війну в Грузії, Україні, Сирії. Як у байці Крилова: «За что же, не боясь греха, Кукушка хвалит Петуха? За то, что хвалит он Кукушку».
Будуються нові храми, золотяться банi. Путін та його кодло присутні на всіх великих храмових службах, патріарх і президент — бізнес-партнери, мафіозі-мільярдери.
Церква і держава в Росії — злочинна, політично-релігійна мафіозна терористична організація, яка промиває мізки росіянам, одурманюючи їх божевільними ідеями «русского міра», «триєдиної Русі», «Москва — третій Рим», «Росія — Святая Русь». Російська держава і церква виховали справжніх шовіністів — російських фашистів.
У листопаді 2010 року колишній заступник голови уряду РФ Михайло Полторанін під час презентації книжки «Влада у тротиловому еквіваленті», зазначив: «Росія — це єврейський олігархат на чолі з дуетом Путін — Медведєв, яких олігархи привели до влади». У березні 2014 року Полторанін заявив: «Росія йде до фашизму».
Французький романіст, філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року Альбер Камю наголошував: “Коли релігія об’єднується з політикою, народжується інквізиція”.
Нагадаю слова Путіна, сказані ним під час другого терміну перебування на посаді президента: “Росія тримається на двох стовпах — православній церкві і ядерній зброї. Православ’я і Росія — нероздільні ”.
Для режиму Путіна російська церква стала справжньою “золотою жилою”, яка сприяє відродженню і зміцненню російського великого державного шовінізму і експансіонізму.
Експансіонізм, відроджений Путіним, неможливо зрозуміти без ролі церкви в політиці Росії. Агресія Путіна тому і дивує Захід (де нема такого впливу церкви на владу і навпаки), що він недооцінив того, настільки глибоко вплинула політична теологія православної церкви на самосвідомість Росії упродовж багатьох століть.
Ще в 1510 році монах Філофей (1465-1542) сформулював політичну теорію російського панування, яка актуальна до цього часу: “Всі християнські царства прийшли до кінця і зійшлися в одному царстві нашого государя”. З того часу російська церква релігійно виправдовувала “політичну автократію” російських правителів і “експансію” Росії. Як і сотні років тому, РПЦ сьогодні є служанкою свого “царя” Путіна.
Путіну вдалося шляхом одурманення і брехні переконати населення, що він єдиний «спасітєль вєлікой Росії». Російський священник назвав Путіна “лицеміром і брехуном”.
Путін не врахував однієї обставини — світ перестав бути закритим, з’явився iнтернет, стало доступним супутникове телебачення, міжнародні ЗМІ. Радянський Союз був закритий залізною завісою, всередині було всемогутнє КДБ, служакою якого був і Путін, — можна було безкарно ловити, саджати, відправляти в табори, в’язниці, «психушки», а найбільш неугодних режиму — таємно знищувати. Кадебісту Путіну незатишно в сучасних умовах, він так не звик. Російська брехня і пропаганда — потворне повторення Радянського Союзу. Вони поховали СРСР, поховають і Росію — останню імперію зла.
Бездушний вбивця і бандит
Пригадую власне знайомство з Путіним наприкінці 1990 року в кабінеті голови Ленінградської міської ради народних депутатів Анатолія Собчака, у якого він був радником. Маленький на зріст, сором’язливий, у пом’ятому обвислому піджаку і – скляні, риб’ячі очі, від яких віяв холод. Дивлячись декілька секунд у вічі Путіну, я бачив у них темну прірву його душі. Згадалася тоді і тибетська мудрість: “Очі — дзеркало душі”.
Згодом, коли Путін уже вдруге став президентом Росії, прочитав пророцтва болгарської Ванги, де вона передбачила, що Росією буде правити “карлик з чорною душею на ім’я Володимир”, який розв’яже війну з Україною і що його чекає трагічний кінець…
Сенатор США Джон Маккейн у грудні 2016 року заявив: «Володимир Путін – бандит, убивця й агент КДБ. Давайте називати Путіна тим, ким він є». З Путіним потрібно говорити саме з позиції сили, як це робив президент Рональд Рейган, — наголосив Маккейн.
У лютому 2017 року, виступаючи в Сенаті, Джон Маккейн заявив: «…Усі знають, що Путін є вбивцею. Він м’ясник і головоріз». Під час промови Маккейн перерахував загиблих політичних опонентів Путіна і журналістів, у вбивстві яких обґрунтовано звинувачують президента Росії.
Колишній віце-прем’єр міністр РФ Михайло Полторанін прямо звинуватив Путіна в організації вбивства 3 липня 1998 року голови Всеросійського руху на підтримку армії, депутата Державної Думи генерала Льва Рохліна, який готував усунення Єльцина з поста президента Росії. Після вбивства Путін у «пожежному порядку» був Єльциним призначений директором ФСБ РФ.
«У Путіна ввійшов Сатана»
У вересні 2014 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет заявив: «Серед правителів світу цього, які за фактом хрещення належать до Православної церкви, виявився справжній новий Каїн — не по імені, але по справах — Путін. Справи ці свідчать, що цей правитель, як і перший в історії братовбивця Каїн, підпав під дію Сатани. Путін говорить відверту і явну неправду: організовуючи та засилаючи в нашу державу вбивць-найманців — каже про «внутрішній конфлікт», до якого він нібито не причетний; направляючи в Україну підлеглі йому війська — всюди публічно заявляє, що цих військ немає. Путін називає себе братом для українського народу, але насправді він за ділами своїми істинно став новим Каїном, проливаючи братню кров та брехнею обплутуючи весь світ. У Путіна, як в Іуди Іскаріота, ввійшов Сатана, але кінець сили його — близький».
Путін сьогодні — «карлик» не лише «з чорною душею», а вже «по коліна і лікті в крові». Історія знає «карликів-диктаторів», які розв’язували кровопролитні війни, чинили масовий терор і геноцид народів, у тому числі й своїх, від чого загинули мільйони людей: Наполеон, Ленін, Троцький, Сталін, Гітлер, Маодзедун, Пол Пот, а тепер Путін — «Гітлер-Сталін ХХІ століття».
Ми, українці, вистоїмо у війні з російським агресором, здобудемо перемогу над путінським фашизмом і повернемо до складу України загарбані путіним наші території.
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, народний депутат України II–VI скликань,
член ПАРЄ (2006-2010 рр.), заступник голови Спілки офіцерів України, генерал-лейтенант СБУ
