Сьогодні відзначають День Героїв, борців за волю України
Сьогодні, 23 травня, в Україні відзначають День Героїв.
Як зазначають в Інституті національної пам’яті, ідея свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно воно було запроваджене постановою ІІ Великого збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові: «Обов’язуючі організаційні свята є: свято соборності 22 січня, свято Героїв революції дня 23-го травня і День боротьби 31 серпня».
Травень було обрано з огляду на те, що саме у цьому місяці обірвалися життя лідерів та ідеологів українського націоналістичного руху.
Так, 3 травня 1924 року помер один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський.
25 травня 1926 року в Парижі загинув один з лідерів української революції 1917-21 років Симон Петлюра.
23 травня 1938 року в Роттердамі вибух бомби обірвав життя організатора українського націоналістичного руху Євгена Коновальця.
Зокрема, традицію святкувати День героїв у 90-ті роки започаткувало Львівське обласне об’єднання “Просвіта” разом з Конгресом українських націоналістів, а Львівська обласна і міська ради підтримали ідею.
Так, щороку на честь свята студенти Львівського державного університету фізичної культури несуть вулицями міста смолоскипний вогонь. Його запалюють у селищі Білогорща (на місці загибелі командувача УПА Романа Шухевича) і несуть до пам’ятника Тарасові Шевченку та меморіалу загиблим воїнам УГА на Личаківському цвинтарі.
Естафетний вогонь в Білогорщі запалюється під час урочистого віча та освячується місцевими священиками. Раніше цю символічну місію виконував син командувача Юрій Шухевич. На початку естафети виголошується клятва назавжди берегти пам’ять про українських героїв.
В роки німецької, а згодом радянської окупації цей день відзначався у підпіллі та в українській діаспорі. З проголошенням незалежності День Героїв відзначається в Україні. Українські герої поставили свободу рідного народу понад свої особисті інтереси і присвятили власне життя служінню українській нації.
Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав: руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії, Мирона Тарнавського Січових стрільців, Дмитра Вітовського,армії Української Народної Республіки, Симона Петлюри Організації Українських Націоналістів, Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, членів визвольного руху, шестидесятників, активістів Небесної сотні, воїнів АТО.
Колоніальне минуле, в якому перебувала Україна залишило у спадок світоглядну систему, яка ґрунтувалася на цінностях, шкідливих для розвитку Української Нації, заперечує її існування та право на вільне життя. Прикладом цього можна назвати відзначення чужих свят, вшанування чужих героїв, написання відповідно до чужих ідеологічних засад історії, підручників, книжок, фільмів.
У всіх народів є система свят, що возвеличують подвиги співвітчизників, бо на цьому будується світогляд, культура, та виховання нації. Відзначення Дня Героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – незалежності, розквіту і слави української самостійної соборної держави. В цей день небайдужі та вдячні нащадки вивішують національні прапори для вшанування пам’яті борців за свободу кожного українця, за кращу долю та волю України і з повагою та почуттям власної гідності промовляють: «Герої не вмирають! Слава Україні!».
Наразі свято не є офіційним, але традиція вшанування героїв 23 травня міцнішає. Особливо з огляду на те, що з 2014 року українці відстоюють територіальну цілісність та право на вільний вибір розвитку своєї держави у війні з російським агресором.
Нині, після початку повномасштабного російського вторгнення, це свято – не лише данина пам’яті героям та героїням минувшини, а й день шани новітніх захисників і захисниць, які сьогодні віддають свої життя за соборність та незалежність України.
