Окупанти досі не пустили експертів на місце теракту в Оленівці

За 40 днів після вбивства українських військовополонених у Оленівці рашисти так і не допустили міжнародні організації на місце злочину.

Про це заявив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

Подоляк наголосив, що саме росія стоїть за воєнними злочинами в Оленівці, оскільки не допускає міжнародні організації на місце інциденту.

«Сорок днів із моменту цинічної страти українських полонених у Оленівці. За цей час росія не пустила на місце вбивства місію ООН, не допустила представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) до полонених і не надала дані про кількість убитих. Чи є у когось ще сумніви, хто стояв за цим кривавим терактом?» – написав Подоляк.

5 вересня гендиректор МКЧХ Роберт Мардіні сказав, що Червоний Хрест не може гарантувати безпеку українських військовополонених, які вийшли з території заводу Азовсталь, оскільки представники організації не мають до них доступу.

29 липня Генштаб ЗСУ повідомив, що рф завдала удару по колонії в окупованій Оленівці, щоб звинуватити Україну в скоєнні воєннихзлочинів, а також приховати тортури над полоненими та розстріли, які здійснювали за наказами окупаційної адміністрації та командування на тимчасово окупованій території Донецької області.

У колонії окупанти утримували зокрема захисників Маріуполя, серед яких — бійці полку Азов.

рашистські пропагандистські ЗМІ заявляли, що загинули щонайменше 53 українських полонених військовослужбовців. Наступного дня в міноборони рф опублікували список 42 загиблих, в Україні заявили, що поки не отримували ці дані. За даними Офісу генерального прокурора, внаслідок російського теракту загинули близько 40 людей і 130 отримали поранення.

Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що, на думку міжнародних експертів, причиною вибуху у колонії була термобарична зброя. 3 серпня генсекретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що організація створить групу для встановлення фактів теракту росії у колонії окупованої Оленівки Донецької області.

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”