Польський прем’єр Моравецький порівняв злочини росіян в Україні з Катинню
Росія хоче приховати злочини геноциду проти українців і перейти до нормальних відносин зі світом, але світ на це ніколи не піде. Сьогодні росіяни вбивають українців так, як в 1940 році радянські злочинці це робили з поляками у російській Катині.
На цьому в день пам’яті жертв Катинського злочину наголосив 13 квітня у Варшаві глава польського уряду Матеуш Моравецький, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми знаємо, що вбивці хочуть вдавати, що нічого не сталося, робити вигляд, що можливе повернення до business as usual: «ви лиш забудьте про цих кілька випадкових смертей». Ні, це – тортури, це – смерть, це – ями смерті, такі як в 1940 році нашим героям викопали радянські злочинці», – заявив Моравецький.
Він наголосив, що зараз російські воєнні злочинці роблять в Україні те саме, що й 80 років тому. Відтак світ не може цього не помічати, бо дорого за це заплатить.
«Польща закликає пам’ятати про наші жертви, а також засудити те, що сьогодні відбувається в Україні. Тому Польща закликає створити міжнародну комісію з розслідування російських злочинів в Україні, і ми не заспокоїмося, поки не запанує справедливість», – підкреслив глава польського уряду.
13 квітня 1943 року німці оприлюднили інформацію про виявлення в Катині масових поховань польських офіцерів, вбитих підрозділами нквс за рішенням політбюро кпрс. Навесні 1940 року було розстріляно понад 21 тисячу польських офіцерів та представників державної адміністрації унаслідок радянської окупації східної частини Польщі у вересні 1939 року. У срср заперечували причетність нквс до розстрілу поляків, це було визнано аж у квітні 1990 року.
З 2008 року в Польщі 13 квітня щороку відзначають день пам’яті жертв Катинської трагедії.
“Український репортер” розповідав: розстріл польських полонених весною 1940 року органами НКВС СРСР на чолі з Лаврентієм Берією, за колективним дорученням Політбюро ЦК ВКП (б) і секретаря ЦК Йосипа Сталіна, увійшов в історію під назвами «Катинська трагедія», «Катинська справа», «Катинський розстріл», «Катинський злочин», «Проблема Катині». Цей термін є збірним, ним позначаються всі місця вбивств 21 857 поляків, які утримувались у таборах і в’язницях НКВС.
5 березня 1940 року народний комісар внутрішніх справ СРСР Берія звернувся до Сталіна з доповідною запискою (на 4-х аркушах, №794/б під грифом цілком таємно), у якій було зазначено, що в таборах для військовополонених знаходиться 14 736 польських військових і 10 685 поляків утримуються у в’язницях (див. фото):
«Виходячи з того, що всі поляки є закоренілими, невиправними ворогами радянської влади» (саме так зазначено в доповідній), Берія подав пропозицію Сталіну ЗАПРОПОНУВАТИ НКВС СРСР справи польських військовополонених і арештованих поляків «розглянути в особливому порядку, без пред’явлення звинувачення, без виклику і допиту, без складання обвинувального висновку і постанови про закінчення слідства, з застосуванням до них вищої міри покарання – РОЗСТРІЛУ».
Того ж дня Політбюро ЦК ВКП (б) у складі Ворошилова, Молотова, Мікояна, Калініна і Кагановича на чолі з секретарем ЦК Сталіним своїм рішенням (протокол №13, питання НКВС СРСР №144) повністю задовольнило ПРОПОЗИЦІЇ Берії і ЗАПРОПОНУВАЛО НКВС СРСР (лист тов. Берії за №1118/144 від 5 березня 1940 року) РОЗСТРІЛЯТИ польських військовополонених, які утримувалися у таборах і поляків, які знаходилися у в’язницях (див. фото):
Символом і сакральним місцем страшної трагедії для польської нації стало маленьке село Катинь на Смоленщині, де вперше у квітні 1943 року німці разом із представниками Міжнародного Комітету Червоного Хреста виявили масове поховання польських офіцерів, розстріляних кривавими катами НКВС СРСР (див.фото).
Впродовж наступних 47 років село Катинь залишалося єдиним достовірно відомим місцем поховання жертв сталінського режиму.
Керівники СРСР до кінця 1990 року категорично заперечували причетність НКВС та керівництва тодішнього Політбюро ЦК ВКП(б) на чолі зі Сталіним до розстрілів польських військовополонених і звинувачували у цих вбивствах нацистську Німеччину. Лише під тиском політичних змін президент СРСР Михайло Горбачов, а згодом і президент РФ Борис Єльцин визнали цей факт і розсекретили частину документів.
Фото на головній сторінці: у 2017 році вулицями польського міста Білостока пройшла ІІІ Катинська хода тіней. Таким чином потомки вбитих у Катині поляків вшанували їхню пам’ять.
Фото: Joanna Żemojda / Polskie Radio Białystok
