На фронтах тарифної війни. Погляд з Америки
Отже, на Західному фронті зміни – 10 травня розпочалася нова фаза торгової війни. Трамп з 10% до 25% підвищив тарифи на імпорт з Китаю шести тисяч найменувань товарів загальною сумою $200 млрд. І обіцяє обкласти решту імпорту.
Чим викликаний такий різкий крок? Адже в останні місяці він повідомляв, що товариш Сі – його найкращий друг, що переговори тривають успішно і сторони близькі до укладення угоди. Очікувалося, що візит віце-прем’єра Китаю Лю Хе до Вашингтона завершить торгові переговори.
Війна без перемог
І раптом такий афронт! 5 і 6 травня Трамп написав у Twitter, що втрати США від торгівлі з Китаєм є неприйнятними, що переговори йдуть дуже повільно, і що в п’ятницю він підніме податки на товари китайського експорту. У чому ж справа? У тому, що США програють торгову війну. І Пекін, побачивши це, перестав церемонитися й різко посилив свою позицію. Роберт Лайтхайзер, торговий представник США, який курирує переговори, як і міністр фінансів Стівен Мнучін, були спантеличені масштабами запропонованих змін у проекті угоди.
Так, торгова війна йде не найліпшим чином. Незважаючи на підвищення тарифів, в 2018 році дефіцит торгового балансу США збільшився, досягши рекордного показника – $891.3 млрд – і продовжує зростати в цьому році. Особливо погані справи з Китаєм. Війна загальмувала його економіку, але на заміну китайським товарам прийшли ще дешевші з В’єтнаму, Бангладеш, Індії, Індонезії, Таїланду і Малайзії – ось хто став істинним переможцем у війні! І – зла іронія долі – дефіцит у торгівлі з Китаєм, який і став причиною торішнього гніву Трампа, минулого року досяг максимуму – $419 млрд!
Ситуацію начебто переламав перший квартал поточного року, коли за даними Міністерства торгівлі США експорт виріс на 3,7%, а імпорт упав на стільки ж. Але відомство Вілбура Росса політично заангажоване і не славиться об’єктивністю, тому звернімося до точніших даних Бюро трудової статистики. Вони з’явилися в кінці квітня і малюють зовсім іншу картину. Так, після невеликого падіння імпорту в листопаді й грудні він знову почав зростати: у січні на 0,1%, в лютому вже на 1%, а в березні на 0,6%. Різниця з даними Мінторгу вельми істотна, чи не так? Що стосується експорту, то він після провалу в липні, листопаді, грудні та січні (чи варто було починати війну?) знову зростає, але не так швидко, як хотілося б: всього лише 0,7% в лютому і стільки ж у березні.
Бадьорі заяви Мінторгу про несподівано високе зростання ВВП у першому кварталі не тiшать, бо воно забезпечено головним чином різким збільшенням товарних запасів компаній – вчетверо за рік! Але ж зростання запасів зазвичай означає кризу збуту і наступ критичної фінансової ситуації для компаній, чиї продажі падають.
Побачивши це, китайці посилили свою позицію на переговорах, анулювавши всі заплановані поступки. У всіх семи главах проекту торгової угоди Пекін зняв свої зобов’язання щодо зміни законів для вирішення основних претензій, через які США почали торгову війну. Це крадіжка інтелектуальної власності США і комерційної таємниці; примусова передача технологій; конкурентна політика; доступ до фінансових послуг і маніпулювання курсом юаня. Зміна законів у Китаї – складний процес, до того ж китайці дали зрозуміти, що не мають наміру вести переговори під дулом пістолета – у них претензії до надмірно жорстких вимог США, які звужують поле можливостей.
Твіти Трампа поставили крапку на переговорах. Віце-прем’єр Лю Хе скоротив свій візит до Вашингтона і заявив, що анонсоване підвищення торгових мит зашкодить Китаю, США, а також всьому світу, і що такий захід не є способом врегулювання кризової ситуації. Якщо Трамп хотів таким чином натиснути на Китай, то зробив грубу помилку. Його твіти не залишили китайцям місця для відступу, ті не можуть дозволити собі втратити обличчя, тож слід чекати заходів у відповідь. Втім, інвестори й аналітики сумніваються, чи був твіт Трампа переговорним прийомом, щоб отримати більше поступок. Джерела повідомили агентству Рейтер: зміна позиції Китаю настільки серйозна, що відповідь Трампа була не просто переговорною стратегією. Це визнання поразки.
Подвоєння ставок
Є такий прийом у покері, коли сторона, що програє, подвоює ставки, щоб у разі успіху разом відіграти все. Але вона досить ризикована, і не даремно існує прислів’я про сина, якого батько бив не за те, що грав, а за те, що відігрувався. Ескалація торгової війни підірве економіку Китаю, США та світу в цілому, попередив Міжнародний валютний фонд. Китайська промисловість, за винятком виробників електроніки, може втратити до 5% робочих місць, а в США сільське господарство і виробники транспортного устаткування позбудуться 1% зайнятих, підрахували експерти МВФ у квітневiй піврічній доповіді.
За оцінкою голови фонду Крістін Лагард, через торгову війну США втратять 0,6% ВВП, а китайська економіка недорахується 1,5% зростання. Економісти Moody’s і зовсім пророкують США рецесію до кінця 2020 року за відсутностi угоди з Китаєм. Є і більш песимістичні прогнози, які обіцяють рецесію вже в кінці поточного року. Це загрожує політичними проблемами для Трампа, оскільки він має намір йти на другий президентський термін.
Китайці відповіли дзеркально. Нас заспокоюють, що простору для маневру в тарифній війні у них майже не залишилося, бо вони вже ввели заборонні мита майже на 90% американського імпорту. Але у них про запас нові обмеження і заборони для американських компаній, так само, як і відмова від раніше взятих зобов’язань полегшити їхній доступ на фінансовий ринок. До того ж їхні відповідні заходи вельми продумані й у першу чергу вдаряють по фермерах, лояльних до Трампа. Фермери люблять його – і тому стали основною метою китайського контрнаступу. Для компенсації втрат адміністрація виділила їм 12 млрд доларів минулого року й обiцяє $15 млрд в цьому. Але іншим постраждалим пощастило менше.
Iнвестори все більше турбуються за майбутнє американського бізнесу, у капітанів якого наростає тривога. “Американські компанії зазнають збитків через мита, і вони особливо виражені в секторі виробництва товарів”, – нарікає президент національної бізнес-асоціації NABE Кевін Свіфт. З опитаних у квітні компаній цього сектора 67% відповіли, що мита призвели до зростання витрат, 50% змушені були підвищити ціни, а у 42% скоротилися продажі. Тільки 1% отримав вигоду від торгової війни. Цифри гнітючі, й цілком зрозуміло, що нові заходи адміністрації ніяк не зможуть їх поліпшити, зате гарантовано погіршать.
Зростання цін на товари означає, що високі тарифи оплачує зовсім не Китай, як стверджує Трамп, а американські споживачі. Недарма торгівля в країні гальмує, особливо в секторі капітальних купiвль, причому гальмує і такий найважливіший для США сектор, як ринок нерухомості. Але ж це лише один аспект проблеми. Є не менш серйозні.
Так, зростання витрат і зустрічних тарифів призведе до зниження конкурентоспроможності американських компаній і падіння податкових надходжень до бюджету.
Трамп переконував нас, що торгові війни легко вигравати, але практика бойових дій не підтверджує цього – йому доводиться кидати в бій останні резерви. Все ж апріорі було ясно, що в таких війнах виграє той, хто в них не бере участi. “Коли США воюють із Китаєм, не виграє ніхто, — каже голова іншої впливової організації, Американської ради міжнародного бізнесу USCIB, Пітер Робінсон. — Американський бізнес, як і раніше, має претензії до китайської торгової політики, але нам просто потрібно знайти спосіб врегулювати їх, не підставляючи під удар наші найбільш конкурентоспроможні компанії”.
Але тепер уже Трампу відступати нікуди, він кинув на кін багато і теж не хоче втратити обличчя. Шкода лише, що в цій боротьбі страждають американські споживачі й виробники. Трамп застеріг Китай від відповідних дій і пригрозив відходом американських компаній з його ринку. Пекін миттєво відповів зустрічним підвищенням тарифів – такі загрози його не лякають, Європа легко замінить нас.
