Анкара зробить спробу переконати Інтерпол узятися за переслідування політичних опонентів
У період з 21 по 25 листопада 2021 року в Стамбулі відбудеться 89-та сесія Генеральної Асамблеї Інтерполу. Незважаючи на те, що Туреччина входить до країн, що зловживають механізмом Інтерполу, вона була єдиною країною, яка добровільно узялася провести у себе сесію 2021 року.
У ній візьмуть участь керівники Інтерполу 194-х країн-членів цієї організації. Рішення на Генеральній Асамблеї приймаються голосуванням країн-учасниць, кожен делегат має право на один голос.
Після спроби перевороту в Туреччині 15 липня 2016 року Інтерпол цієї країни направив документи до Генерального секретаріату Інтерполу в Ліоні (Франція) з проханням дати згоду (так зване виставлення червоних карток) на затримання тисяч людей на різних континентах.
Однак ці документи не мали юридичного обгрунтування. Незважаючи на це, турецька сторона наполегливо зазначала, що її вимоги не належать до сфери політичних чи військових злочинів, а лишень до сфери терористичних злочинів. Анкара навіть направляла до Ліону делегації, щоб переконати в цьому Генеральний секретаріат. Тим не менш їй не вдалося домогтися прийняття своїх вимог. Тому що згідно зі статтею 3 Конституції Інтерполу, забороняється займатися розслідуванням військових, політичних, релігійних та расистських злочинів.
Крім того, Туреччина внесла записи до відповідної бази даних Інтерполу щодо певних осіб про те, що їхні паспорти «втрачені» або «вкрадені». Однак від цих людей не надходило жодних заяв щодо загублених чи вкрадених паспортів, відтак ці дані були незаконно внесені до бази даних турецьким Інтерполом, який хотів поставити політичних опонентів у скрутне становище.
Враховуючи ці обставини, у штаб-квартирі Інтерполу в Ліоні запровадили обмеження на внесення даних із Туреччини.
Очевидно, що уряд Туреччини буде із шкіри пнутися, використовуючи всі можливості та засоби держави, у тому числі скористається перевагами проведення у Стамбулі сесії Генеральної Асамблеї, щоб переконати своїх співрозмовників випустити «червоні повідомлення» про необхідність затримання в різних країнах опонентів, зазначають незалжені експерти та міжнародні оглядачі.
Більше того, заступник міністра закордонних справ Явуз Селім Киран, звернувши увагу на важливість майбутньої сесії Генеральної Асамблеї, 3 червня 2021 року заявив: «Інтерпол не виконує своїх зобов’язань щодо екстрадиції до нашої країни та покарання людей, яких ми запитували. В рамках нашої роботи з Інтерполом ми стикаємося з такими проблемами, як відхилення наших запитів на випуск «червоних повідомлень» та запитів на екстрадицію, видалення наших «червоних повідомлень», а також обмеження Інтерполу на внесення турецькою стороною інформації до Бази даних вкрадених та втрачених проїзних документів (SLTD) .
На цьому засіданні, будучи стороною, яка приймає у себе учасників, ми докладно розповімо про наш підхід щодо боротьби з терористичними угрупованнями, в першу чергу з FETО. З цієї точки зору ця сесія надасть нам таку можливість».
Глава турецького департаменту Інтерполу Лютфі Чічек також заявив, що делегати, які візьмуть участь у сесійному засіданні, запрошені на цю подію разом зі своїми сім’ями, що для них підготовлена культурна програма.
Водночас це рішення Анкари викликає сумніви і є поспішним: у країні поглиблюється економічний спад, кількість випадків зараження Covid-19 збільшилася до 32-х тисяч на день. Туреччина не передає інформацію про боротьбу з коронавірусом відповідно до стандартів, встановлених Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), тому ВООЗ неодноразово виносила попередження на її адресу. Іншими словами, зустріч за участю великої кількості людей у Туреччині несе собі певні ризики.
Є ймовірність того, що делегати, перебуваючи під враженням від презентацій, позбавлених об’єктивності, і відчувши рівень гостинності, не бачачи повної картини усього того, що відбувається в Туреччині, швидше за все, проголосують за прийняття вимог влади цієї країни.
Якщо на сесії Генеральної Асамблеї буде прийнято рішення про задоволення вимог, це означатиме, що в подальшому запити Туреччини щодо випуску «червоних повідомлень» будуть прийняті, і що Туреччина зможе вводити інформацію до відповідних баз даних Інтерполу на свій розсуд.
За такого розвитку подій стануть можливими випуски «червоних повідомлень» щодо послідовників руху Хізмет та опозиціонерів по всьому світу через внесення неправдивої інформації про «втрату» або «крадіжку» проїзних документів. Відтак люди не зможуть подорожувати, і у разі випуску «червоного повідомлення» вони можуть зіткнутися з ризиком затримання та видворення до Туреччини.
Відомо, що Анкара намагається певним чином переступити через цю позицію Інтерполу, який відхилив її вимоги про розшукові заходи, що включають майже тисячу підозрюваних, вважаючи їх безпідставними. Зазначається, що більшість осіб у цьому списку пов’язані з Робітничою партією Курдистану (РПК).
Крім того, до нього були додані також члени руху Гюлена, члени лівоцентристських груп, а також учасники ісламістських воєнізованих угруповань, як, наприклад, ІДІЛ. Кожна зі 110 справ про фізичний міжнародний тиск з боку турецької держави, підготовлені Freedom House, містить звинувачення в тероризмі.
Стокгольмський центр свободи (Stockholm Center for Freedom (SCF)) опублікував доповідь з цього питання. У цій доповіді, яка стосується всіх, хто проживає за межами Туреччини або збирається залишити країну, на конкретних прикладах пояснюється як Анкара зловживає системою Інтерполу. Наголошується: «Засідання Генеральної Асамблеї Інтерполу, скасоване у 2020 році через коронавірус, відбудеться в Стамбулі з 20 по 25 листопада 2021 року.
Оскільки жодна країна не запропонувала свою кандидатуру, Туреччина була єдиною країною-претендентом на проведення засідання. Турецький уряд розглядає засідання Генеральної Асамблеї Інтерполу як слушний випадок. Режим використовуватиме це засідання як можливість пропаганди проти своїх опозиціонерів, буде застосовано стратегію лобіювання керівництва Інтерполу турецькими методами».
Також важливим пунктом доповіді є такий: «Інтерпол не дозволяє Туреччині, що втратила довіру, випускати повідомлення щодо політичних опонентів. Однак уряд продовжує свою тактику збирання розвідданих, ускладнюючи поїздки через позначки в базах даних Інтерполу про крадіжку або втрату паспорта, створюючи проблеми з документами».
У доповіді наводяться приклади функціонування механізмів Інтерполу, а також того, як Туреччина зловживала ними в різних ситуаціях. Містяться також політичні рекомендації щодо запобігання в майбутньому зловживанням системою автократичними режимами з метою переслідування своїх опонентів.
У доповіді акцентовано і на такій важливій тезі: «Зважаючи на зростаючу кількість спроб зловживання механізмами з боку урядів, які використовують репресивні заходи, Інтерпол безперечно потребує розробки нових способів забезпечення функціонування організації в рамках своїх повноважень і не залучення до транснаціонального тиску».
Удар по авторитету Інтерполу
Увагу багатьох людей у різних країнах привернула примітна доповідь, пов’язана з Інтерполом. У ній зазначається, що 89-та щорічна сесія Генеральної асамблеї Інтерполу, яка відбудеться в Стамбулі 23-25 листопада 2021 року, стане «серйозним ударом по авторитету організації».
У доповіді вашингтонського дослідницького центру «Фонд спадщини» (The Heritage Foundation) зроблено дуже негативні заяви на адресу Туреччини. Зокрема, у доповіді під назвою «Основні пріоритети для США на засіданні Генеральної асамблеї Інтерполу в 2021 році – Спадщина» зазначається: «Той факт, що Генеральна асамблея Інтерполу відбудеться в Стамбулі в 2021 році, завдасть серйозного удару по авторитету організації і погано позначиться на репутації членів Інтерполу, які проголосували за надання цієї честі Туреччині».
Доповідь також містить думку експертів, згідно з якою Ердоган збирається використовувати засідання у своїх корисливих цілях. Повідомляється, що урядом Туреччини були підготовлені презентації та сфабриковані документи на підставі заяв, взятих турецькою поліцією у так званих учасників спроби державного перевороту 15 липня 2016 року із застосуванням сили та погроз.
Крім того, як повідомляє Bold Medya, представники ердоганівського режиму, використовуючи підрозділи Інтерполу, підступно і незаконно доставили людей, викрадених з Бахрейну в 2016 році, до Туреччини.
У доповіді, що містить дані про порушення прав людини в Туреччині, також стверджується: «Після 15 липня 2016 року в Мурата Аджара, професора в галузі радіології Відділення радіології Університету імені короля Хамада, розташованого в Бахрейні, а також його дружини та двох маленьких синів було анульовано паспорти. У серпні 2016 року з ініціативи посла Туреччини Хатуна Демірера поліція Інтерполу Бахрейну від імені посольства конфіскувала паспорти Аджара та його родини».
