Українські винаходи існують здебільшого на папері. Так говорять у Кабміні
Українські інновації існують здебільшого на папері або «іммігрують» разом із винахідниками за кордон. Такий невтішний висновок пролунав у Кабміні під час засідання Ради інновацій, яке провів Володимир Гройсман.
Трішки статистики: в Україні щороку реєструють близько трьох тисяч винаходів, понад сім тисяч корисних моделей та близько двох тисяч корисних зразків. Але лише одиниці розробок знаходять прикладне рішення і перетворюються на технології.
На жаль, вітчизняні інновації існують здебільшого на папері або «іммігрують» разом із винахідниками за кордон. При цьому намагання профінансувати науку не призводять до бажаного ефекту, в тому числі через те, що процес капіталізації в цій сфері відсутній. Винахід патентується, але його практична цінність не визначається і не відслідковується.
Не менш актуальним є й той факт, що в Україні існує великий дисбаланс в кількості навчальних закладів вищої освіти та закладів професійної освіти. Університетів – сотні, а «стояти за верстатом немає кому». Отже, руху в практичну площину розробок немає. І це потрібно змінювати, говорилося під час розмови за круглим столом Ради інновацій.
А що з позитиву маємо? Цьогоріч в Україні працюватиме Фонд підтримки інновацій та стартапів. Його бюджет становить близько 50 мільйонів гривень, і, за оцінкою Кабінету Міністрів, цими коштами можна профінансувати близько 80 найбільш перспективних проектів.
Звичайно, добре, що в уряді зацікавилися питанням наукових розробок. Давно пора. Досі у цій сфері – суцільний занепад. Винаходи та розробки вчених “не беруть” – не впроваджують у виробництво, не закуповують технологічні новинки, не підтримують зусилля науки і муніципалітетів. Причин чимало, але основні: немає “відкатів”, зашкарублість управлінців, волокита, байдужість… Натомість купують гірші товари за кордоном, зате “з відкатами”…