Згадаймо великого українця Олексу Гірника…

Протест ціною життя. Так кажемо про вчинок нашого співвітчизника Олекси Гірника, який не зміг змиритися з окупацією України Московщиною, комуністичною ордою.

Рівно 40 років тому Олекса Гірник спалив себе біля могили Великого Кобзаря на Чернечій горі в Каневі.

Це сталося вночі з 21 на 22 січня. Таким чином патріот протестував проти тотальної русифікації, а також нагадував про 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою. За роки радянської влади інформація про це самоспалення замовчувалася і тільки після здобуття Незалежності правду про вчинок Гірника оприлюднили.

У 2016 році в Києві під час бієнале “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників” глядачі цієї виставки мали нагоду подивитися роботу відомого художника Олександра Мельника – портрет Олекси Гірника (на фото). Олександр Іванович також написав портрет ще одного великого українця — Василя Макуха, який здійснив акт самоспалення 5 листопада 1968 року на столичному Хрещатику. Це був також протест проти комуністичної тоталітарної системи. Портрети Олекси Гірника, Василя Макуха були представлені у цій експозиції.

Що відомо про вчинок Олекси Гірника? Він написав у своїй передсмертній записці, що його протест – бунт проти насилля і поневолення. Перед самоспаленням Олекса розкидав тисячі листівок зі словами: “Протест проти російської окупації на Україні! Протест проти русифікації українського народу! Хай живе самостійна соборна Українська держава!”. Його вчинок став символом самопожертви на знак протесту проти русифікації України.

Власне самоспалення Гірник планував кілька років. 18 січня 1978 року він зібрав необхідні речі і вирушив у дорогу.

Вдома чоловік залишив записку про те, що їде відвідати родичів до Львова. Насправді ж вирушив до Києва, відвідав Києво-Печерську лавру, а потім поїхав до Канева.

Його обвуглене тіло знайшли вранці 22 січня 1978 року. Міліціонери, кадебісти тоді зібрали 987 листівок, кілька вдалося приховати.

Рідним повідомили, що Гірник згорів в автомобільній катастрофі за нез’ясованих обставин.

Для мешканців Канева існувала й інша версія. Мовляв, поруч із Шевченком розклав вогнище безхатько і біля нього сам згорів.

Але працівники музею Шевченка знали, що сталося насправді. Інформація про самоспаленого націоналіста та його листівки швидко поширилася невеликим Каневом.

Згодом КДБ зобов’язав рідних Олекси Гірника не розголошувати деталі його загибелі.

Олекса Гірник народився в 1912 році у Богородчанах на Івано-Франківщині. У родині було п’ятеро дітей, але лише Олексу відправили навчатися до української гімназії. Саме там сформувалися його націоналістичні погляди.

У березні 1937-го польський режим засудив Гірника як керівника п’ятірки організації українських націоналістів. Два роки Олекса провів у польському таборі «Береза-Картузька».

Фактично одразу після повернення, 11 листопада 1939 року, його затримує радянська влада в Івано-Франківську під час зібрання «Пласту». Наступні вісім років Гірник відбував покарання у Норильську та Магадані. У 1948 році Олекса Гірник повернувся до Калуша.

На фото: Художник Олександр Мельник біля своєї роботи, присвяченої Олексі Гірнику

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.