Вербна неділя в Києві. Сьогодні сам Бог приходить до нас
Світло, радісно й піднесено в душі українців цієї неділі – Вербної. Люди йшли до храмів освячувати вербові гілочки.
“Наша сила, сила нашого народу не в конях чи колісницях сучасного світу. Навіть не в домовленостях чи угодах сильних світу цього. Бо сьогодні сам Бог приходить до нас. Він є той, у кому є джерело життя, відродження і воскресіння кожної людини. Життя і воскресіння України. Про це сказав глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (на фото) під час проповіді до вірних на Квітну неділю в Патріаршому соборі Воскресіння Христового 1 квітня 2018 року.
Як пояснив проповідник, сьогодні Церква святкує одне з найбільших християнських свят – свято входу Господнього в Єрусалим. “Того входу, який безпосередньо впроваджує нас у Страсний тиждень. За кілька днів ми будемо учасниками пасхального таїнства: розп’яття, смерті, а відтак воскресіння Господа і Спаса нашого Ісуса Христа.
Як ми чуємо у слові Священного Євангелія, шість днів перед своїми страстями Христос урочисто входить у Єрусалим. Його найперше зустрічає молодь, яка виходить на зустріч з пальмовими гілками і вітає Його як переможця…
…Коли ми чуємо про ці події, зауважив проповідник, які відбувалися дві тисячі років тому в Єрусалимі, ми відчуваємо, що ця історія є про нас з вами. «Наш народ, – сказав духовний лідер греко-католиків, – сьогодні теж, подібно до старозавітного Ізраїлю є у своїй пасхальній дорозі. Ми начебто теж вкотре є в лабетах якихось дивних історичних обставин між одною смертю і іншою. Чи нам вертати назад? Чи нам іти вперед? Звідки є сила України, українського народу? Звідки сьогодні брати силу українській молоді? На кого опертися? Хто є джерелом життя і певністю у завтрашньому нашого народу, Церкви, України? Сьогодні єрусалимська молодь дає нам, молодій Україні, відповідь на це питання. Бо тільки Христові належить сьогодні з єрусалимськими юнаками співати: Осанна».
Але як важливо, вважає Предстоятель, нам сьогодні зробити свій вибір! «Бо ми будемо бачити, як за кілька днів книжники і фарисеї перед Пилатом зроблять інший вибір. Вони відречуться того Бога, який є їхньою скелею, і скажуть Пилатові: Розіпни Його, бо в нас немає царя, крім Кесаря…”.
***
У неділю зранку, в самий день свята, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого у Володимирському кафедральному соборі столиці.
За богослужінням чимало вірян приступили до Таїнства святого Причастя. Також упродовж дня велика кількість киян та гостей міста приходили, щоб освятити віття верби й рознести це благословення по своїх домівках.
Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату звернувся до прихожан зі словами проповіді:
“В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Сьогодні, дорогі браття і сестри, Вербна неділя. Вона називається так тому, що в цю неділю освячується верба. А Церква святкує іншу подію – Вхід Господа Ісуса Христа в Єрусалим на свято. Ісус Христос не перший рік за час свого служіння входив в Єрусалим на свято. Але цього разу його зустрічали урочисто. Чому тепер народ і діти зустрічали так Його зустрічали? А тому, що напередодні Ісус Христос звершив таке чудо, яке раніше ні Він, ні хто-небудь з пророків та святих не звершував. Цим чудом було воскресіння Лазаря.
Христос, як ви знаєте із Євангелії, воскресив і сина наїнської вдови й інших мертвих. Але не зустрічали і не торжествували люди так, як торжествували воскресіння Лазаря. Чому? Бо ті хоч і помирали, але мали вигляд ще живої людини, а Лазар уже розкладався і відчутний був запах. Значить ніяких ознак життя в цьому тілі вже не було. Христос одним словом воскресив його, сказавши – «Лазар, виходь!». І мертвий встав і пішов. Це настільки вразило усіх людей і навіть Його ворогів – книжників і первосвящеників, що останні вирішили убити Лазаря, щоб не було свідчення воскресіння.
Тому воскресіння Лазаря мало велике значення перед стражданнями Господа Ісуса Христа і народ зустрічав Його як переможця, як зустрічали полководців після великих перемог. Люди знімали одяг і різали віття та клали по дорозі, як ознаку і пошану переможцю за те, що Він переміг смерть. Це Христос звершив напередодні своїх страждань, напередодні свого Воскресіння. Для чого? Для того щоб насамперед ученики повірили, що Він страждає добровільно. Що Він не безсилий, а йде на страждання добровільно, щоб перемогти в людській природі гріх, померти і перемогти смерть. Для цього Він йшов в Єрусалим з такою урочистістю.
Христос переміг смерть не тільки в Лазрі, адже Лазар хоч і воскрес, але потім знову помер. Христове ж Воскресіння перемогло смерть в людській природі і Христос уже не помирає. Його людська природа, тобто наша природа, знаходиться на Небесах. Це є ознака перемоги життя над смертю…
…Віра у Воскресіння Ісуса Христа і в наше власне воскресіння виявляється у нашому житті і тепер. На сході України молоді люди, які ще життя не бачили, жертвують собою за свою Батьківщину і свій народ. Що їх штовхає на такий подвиг? Їх штовхає віра у Вічне життя і що смерть не може перешкодити цьому.
Ми не повинні боятися смерті, але чому боїмося, що нас страшить? Нас страшить не те, що ми не будемо існувати, а те, як ми будемо існувати. Бо є блаженне Вічне життя, а є страждальне. Ніхто із нас не може сказати, що потрапить саме у блаженне життя, бо визнає свою гріховність. А з гріхами в блаженне життя не увійти, тому боїмося, тому не впевнені. Що ж робити в такому випадку, опустити руки і нічого не робити? Ні, це ще більший гріх! Треба насамперед покладати надію на милість Божу…”
На фото: Патріарший собор Воскресіння Христового. Глава УГКЦ Блаженніший Святослав освячує вербові гілочки.
Фото “Українського репортера”
