Що сховали за пальмою. Як маніпулюють заради рейтингу
Ініціативу обмежити використання пальмової олії в Україні, здається, обговорили всіляко. Та ба, хоч як це дивно, два найважливіші аспекти залишилися поза увагою суспільства.
Не той убивця
Популісти, котрі проштовхують заборону пальмової олії, апелюють до теми здоров’я нації. Та це кричуща брехня – бо ж зовсім не пальмова олія становить найбільшу проблему.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) на останній асамблеї ухвалила звернення: повністю виключити використання трансжирів харчовою промисловістю у всьому світі. Мета – тотальна заборона до 2023 року.
І це не просто заклик – ВООЗ уже реалізує програму REPLACE, що має законодавчо закріпити заміну шкідливих жирів натуральними. Адже, як уважають експерти організації, саме трансжири вбивають щороку понад півмільйона людей на планеті. Крім того, постійне споживання продуктів із трансжирами призводить до розвитку атеросклерозу, діабету другого типу, провокує інсульти.
Показовий приклад Данії: у цій країні законодавчо заборонили трансжири, і буквально за кілька років показники смертності від патологій серця і судин упали на 14,2%.
Трансжири також під забороною в Австрії, Швейцарії, Норвегії, Угорщині, в деяких штатах США. Цього року відповідний закон набуває чинності в Канаді, обмеження впроваджуються в Латвії, Словенії та Швеції.
Що ж таке трансжири – і чим вони відрізняються від пальмової олії?
Основним джерелом трансжирів у харчуванні є гідрогенізована олія – тобто рідка рослинна олія, промислово оброблена і хімічно модифікована таким чином, аби залишатися твердою при кімнатній температурі та довго зберігатися.
Трансжири саме і виникають під час гідрогенізації. Такі хімічно перероблені продукти дешеві, тож надзвичайно популярні у виробників.
Раніше ВООЗ рекомендувала обмежувати вміст штучних трансжирів у добовому раціоні 2-3 грамами. Якщо регулярно перевищувати цю норму, ризик серцево-судинних захворювань зростає на 21%, а смертність — на 28%. Тепер, знову наголошу, організація вимагає тотальної заборони цих шкідливих речовин.
А зараз – найцікавіше. «Чиста», не перероблена пальмова олія є природним замінником олій гідрогенізованих. Вона залишається тверда при кімнатній температурі та подовжує термін придатності продуктів, до складу яких входить.
Щодо шкідливості пальмової олії точаться суперечки, тоді як згубність трасжирів для здоров’я не викликає жодних сумнівів – якщо вже навіть структури ООН взялися боротися з цими сполуками.
І тут постає питання – як ви гадаєте, чим українська харчова промисловість замінить пальмову олію, коли її таки заборонять у нашій країні? Будь-який технолог відповість однозначно: чи не єдина економічно можлива альтернатива – гідрогенізована олія з великим умістом трансжирів. Тобто благородна, на перший погляд, законодавча ініціатива може призвести до значного погіршення якості продуктів!
Окрім того, кожен шеф-кухар пояснить: якщо відмовитися від «пальми», деякі продукти стануть тільки шкідливішими. Наприклад, промислові фритюрниці розраховані на таку температуру смаження, при якій соняшникова олія «закипає», накопичуючи канцерогенні речовини. А от для олії пальмової ця температурна планка значно вища.
Чи врятують корови орангутангів
Один із небагатьох справді раціональних резонів для заборони пальмової олії – не національний, а глобальний. На жаль, в егоцентричній Україні його майже не помічають.
Річ у тому, що індустрія виробництва пальмової олії – одна з найстрашніших загроз для збереження природного різноманіття в Південно-Східній Азії та в цілому на планеті.
Головним виробником пальмової олії є Індонезія. Тісно пов’язані з владою аграрні олігархи призвели до страшної ландшафтної революції в цій країні – за два останні десятиліття там знищено сотні тисяч квадратних кілометрів тропічних лісів: їх розчищено під пальмові плантації. Такими темпами вже незабаром зникнуть 98% джунглів Індонезії, а також сусідньої Малайзії, де відбуваються ті самі процеси.
Через надзвичайну корумпованість системи понад 90% порубів – незаконні. Навіть теоретично відновити природне середовище після такого плюндрування неможливо, на це в ідеальних умовах підуть століття, адже дощовий тропічний ліс – украй складна екосистема.
Символом цієї трагедії стало зникнення орангутангів – їм просто ніде більше мешкати.
Однак навіть ця проблема має зворотній бік. Адже олійна пальма дуже продуктивна – вихід олії становить до 3,7 тонн з гектара. У конкурентних культур показник значно менший – у сої 360 кг, соняшнику – 460 кг, ріпаку – 600 кг. Світове ембарго на пальмову олію тільки погіршить ситуацію: для виробництва достатньої кількості жирів за допомогою інших культур потрібні будуть значно більші площі. Якщо індонезійські магнати стануть вирощувати замість пальми сою – це точно не допоможе ні лісу, ні орангутангам.
Цей аспект проблеми має пряме відношення і до України.
Вітчизняні популісти, що проштовхують анти-пальмовий законопроект, заявляють: у результаті, мовляв, виросте поголів’я молочної череди. Звісно, це фантастика (ніхто ж бо з виробників не стане заміняти дешеві рослині олії дорогим вершковим маслом), але навіть ця мета є хибною.
Річ у тім, що промислове тваринництво в Україні давно інтенсивне. І ця галузь – один із найсерйозніших чинників забруднення довкілля. У деяких регіонах тваринницькі комплекси за руйнівним впливом на середовище давно залишили позаду хімкомбінати.
Окрім того, з погляду ефективності використання сільськогосподарських площ виробництво тваринних жирів значно поступається виробництву олії (це неминуче, оскільки в харчову піраміду додається ще одна ланка).
Масована заміна рослинних жирів тваринними – істотний удар по екології, адже навантаження на комплекс значно зросте, і аграрії потребуватимуть нових площ під корми.
Усе це доводить – популістів будь якого забарвлення не можна підпускати до прийняття рішень. Економічне (і державне) управління мають здійснювати професіонали, а не вискочки, котрі заради рейтингу готові вдатися до будь-яких маніпуляцій. Популізм – отрута, до того ж значно шкідливіша за найбільш нездорові жири.
Микола СЕРДЮК
