“Дивишся на знімок – а легенів майже немає”: медики Прикарпаття на ковідній передовій

Прикарпаття вже місяць перебуває в «червоній» зоні карантину — мальовничі курорти нагадують міста-привиди, на дорогах — блокпости, а лікарі кажуть, що боротися з коронавірусом стало складніше.

Про ситуацію в місті Яремче повідомляє DW.

«Коливаються показники, як тільки можуть», — стривожено хитає головою лікарка Яремчанської лікарні Галина Мацюк. Пульсоксиметр на пальці пацієнта показує спочатку 91, потім — 89, а за декілька секунд — вже 87. Така сатурація — занизька: у здорової людини рівень кисню в крові має дорівнювати щонайменше 95.

«Ти неправильно лежиш, Іване», — звертається Галина Мацюк до пацієнта. Лікарка поправляє чоловіку кисневу маску і допомагає перевернуся на живіт. Саме на животі, у так званій прон-позиції, більшу частину часу мають перебувати пацієнти з важкими ковідними пневмоніями. Це полегшує дихання та знижує ризик смерті.

61-річний Іван хворіє на COVID-19 вже понад два тижні, майже весь цей час лікується у стаціонарі, розповідає його дружина Христина, яка сидить на сусідньому ліжку. Сам Іван говорити не може. «Так оберігалися, старалися, навіть у церкву не ходили. Може, хтось з відпочивальників заразив. Чоловік першим захворів — потім я і дочка. Така жахлива хвороба», — 56-річна жінка починає плакати і насуває на очі маску. Лікарка намагається її заспокоїти.

Галина Мацюк — завідувачка поліклініки та одна з двох інфекціоністок у лікарні в Яремче. Хворих на COVID-19 клініка у курортному карпатському містечку почала приймати в жовтні минулого року. Відтоді, розповідає лікарка, в інфекціоністів перекваліфікувалися і терапевти, і невропатолог. А оскільки ліжок в інфекційних боксах бракувало, для пацієнтів з коронавірусом переобладнали терапевтичне відділення. Нині у лікарні – 70 «ковідних» місць. Останніми тижнями майже всі вони були зайняті. Тож, на випадок ще більшого спалаху, декілька додаткових ліжок лікарі поставили у холі відділення.

Медики розповідають, що вірус став агресивнішим, а хвороба лікується довше та важче. «Десь із середини січня ми спостерігаємо зовсім іншу клінічну картину, — пояснює Галина Мацюк. — Це і кровохаркання, і ураження інших органів та систем — серцево-судинної, сечовидільної, периферичної нервової. Люди тривало температурять — по 12−14 днів». До того ж, стан деяких пацієнтів раптово погіршується на 8−10 день, коли вже мало б починатись одужання.

«Ми втрачаємо досить молодих працездатних людей і не в силі їм допомогти, — скаржиться Галина Мацюк. — Коли на знімку практично немає легенів і ти розумієш, що втрачаєш пацієнта, а його рідні просять щось зробити — повірте, це не проходить безслідно». За словами лікарки, від початку року у невеличкій лікарні померло вже 18 хворих на COVID-19 віком від 37 до 80 років.

Більшість хворих на COVID-19 у Яремчанській лікарні – залежні від кисню. Його нестача — найбільший страх лікарів та пацієнтів. «Навіть не хочу про це думати, бо для нас це буде катастрофа — це є життєво необхідним для людей», — каже Галина Мацюк. — Ми спілкуємось з іншими районами і бачимо, що ситуація трошки напружена”. Утім, в Яремче перебоїв із постачанням кисню поки що вдається уникнути. Натомість проти іншої загальноукраїнської проблеми — нестачі персоналу — лікарня безсила.

«Ці хворі потребують зовсім іншої уваги, надання медичної допомоги є складним — багато маніпуляцій, треба поміряти сатурацію, перевірити тиск кисню у системі, багато паперової роботи, — перелічує лікарка. — Дехто боїться, а закон забороняє змушувати, тому що це зміна істотних умов праці і має відбуватися тільки за згодою медперсоналу».

Як і більшість її колег, які лікують пацієнтів з коронавірусом, Галина Мацюк теж перехворіла на COVID-19. Щойно з’явилася така можливість, зробила щеплення. Щоправда, більшість персоналу вакцинації уникає. «Дехто має антитіла і вважає, що у нього немає потреби», — пояснює лікарка. Інші ж просто не довіряють вакцині AstraZeneca після повідомлень у ЗМІ про те, що вона нібито є небезпечною.

Щоправда, охочих вакцинуватися в Яремче не бракує. Під час перебування журналістів DW у лікарні міста на щеплення залишками вакцини прийшли кілька десятків людей, серед них — вчителі та комунальники.

Про те, що саме спричинило спалах коронавірусу в Івано-Франківській області, лікарі та експерти досі не мають однозначної відповіді. Серед причин називають масове повернення заробітчан, які приїхали додому на різдвяні свята — на Прикарпатті їх відзначають тривало та інтенсивно.

Ще одним фактором, вочевидь, став масовий туризм — на гірськолижні курорти взимку приїжджали тисячі людей з усіх куточків України та навіть з-за кордону. «Вони можуть оселятися в Яремче, а кататися на лижах у Буковелі, — пояснив  головний санлікар області Руслан Савчук. — Там вони можуть інфікувати тих, з ким перебувають у контакті. І ось ці інфіковані люди теж пороз’їжджаються по своїх домівках, по своїх регіонах».

«Червоною» зоною Прикарпаття оголосили наприкінці лютого. Проте відтоді найбільший в Україні гірськолижний курорт «Буковель», а також численні готелі і приватні садиби регіону працювали ще понад два тижні – хоч і з певними обмеженнями. На карантин «Буковель» закрили лише 13 березня, а біля села Поляниця, де розташований курорт, облаштували блокпости поліції та Нацгвардії. За словами Руслана Савчука, потрапити в Поляницю нині можуть лише місцеві або ті, хто там працює.

Утім, як переконалися журналісти DW, насправді контроль на КПП — символічний. На одному з блокпостів біля Поляниці автівку журналістів взагалі не зупинили — попри номери іншого регіону. На іншому КПП не змогли поміряти температуру — зламався термометр. До того ж, як пояснив один із поліцейських, не пропустити подорожуючих, навіть із підвищеною температурою, вони просто не мають права: якщо таку людину виявлять, лише попросять звернутися до сімейного лікаря.

Утім, попри рекомендаційний характер заборони на в’їзд та не завжди справні термометри на КПП, туристів у селі Поляниця дійсно майже немає. Адже, хоча знайти вільний номер у численних садибах курортного регіону тепер не проблема, у «Буковелі» діє заборона на роботу підйомників — покататися на лижах не вийде.

Щоправда, представники курорту такі обмеження називають несправедливими, а зв’язок між спалахом коронавірусу і туризмом — недоведеним. «Наразі над цією справою працюють наші юристи, — зазначила в інтерв’ю DW прессекретарка „Буковелю“ Віталія Васильчук. — Згідно зі всіма законами, нормами та постановами „Буковель“ мав і має право працювати». За словами Васильчук, закриття курорту на карантин було «заполітизованим» рішенням, а місцеві мешканці, які живуть за рахунок туризму, терплять великі збитки.

Закритим на карантин «Буковель» залишатиметься до 27 березня. Чи будуть обмеження пом’якшені вже наприкінці тижня, наразі невідомо. Завдяки локдауну у регіоні вдалося досягти значного зниження захворюваності – з майже 900 інфікувань на день наприкінці лютого до 351, які були підтверджені 23 лютого, а у Яремчанській лікарні навіть звільнилося декілька місць. Щоправда, лікарі поки що обережні у своєму оптимізмі. Тож, резервні ліжка для ковідних пацієнтів поки що залишаються у холі.

Читайте також:

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *