Втрати на фронті. Чому міністр оборони і начальник Генштабу не приїдуть провести свого воїна в останню путь?
Знову, на жаль, є втрати на фронті боротьби з російськими агресорами.
8 березня окупанти обстріляли з протитанкового ракетного комплексу вантажний автомобіль одного з підрозділів Об’єднаних сил, який рухався до позицій українських військовослужбовців. Один воїн загинув, ще трьох поранено.
Крім того, під час ворожих обстрілів українських позицій троє наших захисників отримали поранення. Підрозділи Об’єднаних сил прицільними вогневими ударами дали адекватну відповідь противнику. Втрати ворога уточнюються.
Про це повідомив штаб Операції Об’єднаних Сил.
Сумно. Знову до чиєїсь сім’ї привезуть домовину з тілом полеглого воїна. Горе. Невимовне. Море сліз. Чорна журба на віки вічнії. Майже кожного дня подібна жахлива звістка прилітає до того чи іншого села чи міста. Люди стають навколішки, зустрічаючи свого загиблого соколика. До якого часу триватиме це окопне “стояння” на фронті? Хіба ж генералам невідомо, що ця тактика є найгіршою для солдатів?
Нехай би приїхали провести свого воїна в останню путь міністр оборони, начальник Генштабу… Це було б правильно. Бо вони відповідають за своїх солдатів, зобов’яані їх берегти. Але високе начальство не приїде. Не положено по статусу і рангу. Оце і є наша дивовижна реальність.
Нещодавно також ракетою було підбито армійську вантажівку. Загинув воїн. Нині ситуація повторилася. Чому? Чому командування не вжило адекватних, упереджувальних заходів? Не знали? Не здогадувалися? Забули проти якого кремлівського звіра воюють?
А де була військова розвідка? Чи доповідала вона про засідки, пересування терористів? Чому спеціальні антидиверсійні групи не ліквідували цю загрозу? Зрештою, чи задіяні такі групи на передовій? Є питання, і багато.
Нещодавно командування ООС офіційно заявило: “українські захисники непохитно стоять на засадах виконання Мінських домовленостей і ніколи не застосовують зброю першими. Захищаємо Україну, як того вимагає наша Присяга! Честь маємо!”
Від редакції “Українського репортера” знову додамо: не варто сподіватися на гідність цього ворога. Не дочекаємося. Цього ніколи не буде. Путінська нечисть, ця звірина орда ненавидить Україну кожною клітиною, вона не знає, що таке совість та гідність. Знищити ворога, окупанта – має стати правилом українського воїна.
Ще додамо: просимо командування ООС оперативно повідомити суспільство про втрати російських терористів.
