Боржників позбавили субсидій. Як це вдарить по українцях
Уряд таки знайшов дієвий спосіб скоротити видатки на субсидії. Йдеться про рішення позбавити субсидій тих, хто має борги за комуналку. Спосіб цей є по-справжньому радикальним, бо кількість боржників вимірюється мільйонами.
Але ж… По-перше, саме влада затягнула у борги мільйони громадян шляхом тарифного геноциду.
По-друге, найбільшим боржником за комуналку є насамперед держава, що заборгувала за субсидії астрономічні суми, тож виходить, що вона може робити борги, а громадяни, які ледве виживають, такого права не мають.
По-третє, питання субсидій не врегульовано законодавчо, що дозволяє уряду на свій розсуд маніпулювати системою субсидій.
Дійсно, закону про субсидії немає. Ухвалювати його, схоже, ніхто не поспішає. Субсидії працюють на підставі постанов Кабміну, що видаються у ручному режимі.
Відсутність чіткої законодавчої основи не дозволяє оскаржувати у суді рішення органів соціального захисту про (не) призначення субсидій та їхніх розмірів. У цілому, законність системи субсидій важко назвати сумнівною, вона просто нульова.
Рішення уряду про позбавлення боржників субсидій є яскравим тому підтвердженням. Попередній уряд Яценюка обіцяв, що субсидії отримають усі, хто потребує, незалежно від наявності боргів, причому спочатку так і було.
Уряд Гройсмана від виконання цієї обіцянки відмовляється. Оскільки законодавчо це та інші питання субсидування жодним чином не врегульовані, то влада має можливість і в подальшому маніпулювати умовами призначення субсидій.
Боргове скорочення поголів’я субсидіантів
Як «подарунок» до Дня міжнародної солідарності трудящих уряд видав постанову № 300 від 26 квітня 2017 року. Найбільш резонансною нормою цього документа є відмова у субсидіях тим домогосподарствам, які мають двомісячну і більше заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до постанови, у разі отримання інформації про наявність більше ніж двомісячної заборгованості субсидія на наступний термін не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує споживача.
Якщо протягом двох місяців від дати інформування громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав угоду про її реструктуризацію, субсидія призначається від дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку – від місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення угоди.
Запровадження такої норми дозволить скоротити кількість субсидіантів на мільйони.
Це призведе до подальшого затягування боргового зашморгу на шиї значної частини громадян з непередбачуваними наслідками у майбутньому. Ще раз наголосимо: держава сама є злісним боржником за комуналку по субсидіях, про що далі. Вказана новація ще більше погіршить вкрай негативні боргові тенденції.
Країна всезагальних комунальних боргів
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, в останні роки спостерігається скорочення рівня оплати комунальних послуг. У 2014 році цей показник складав 92,2%, у 2015 році – 95,4%, у 2016 році – 91,3%. У січні 2017-го рівень оплати упав до 74,7%.
Експерт у галузі ЖКГ, директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко наводить дещо інші дані. Він звертає увагу на той факт, що, не дивлячись на усі попередні підвищення тарифів, починаючи з 2001 року, рівень оплати комунальних послуг населенням жодного разу не був нижче 90%, але після стрибка тарифів у 2016 році цей рівень просів до 82,8%.
Таким чином, різке падіння платежів за комуналку почалося вже у 2016 році, а у 2017 році воно ще більше прискорилося. Після велетенського підвищення тарифів у 2016 році суми нарахованих комунальних платежів уперше в історії країни зрівнялися із середніми доходами громадян, чого не було навіть в обвальні 1990-і.
Станом на грудень 2016 року, субсидії отримували 6,5 млн домогосподарств, і лише за грудень 2016 року обсяг субсидування склав 1,25 млрд гривень.
У підсумку, за 2016 рік загальна сума заборгованості населення України по оплаті послуг ЖКГ збільшилася на 12,5 млрд грн, тобто більше ніж у два рази. Станом на лютий 2017-го, борг населення перевищив 23 млрд гривень.
За даними Олександра Сергієнка, торік підприємствам ЖКГ як компенсацію за субсидії населенню було нараховано велетенську суму – 52,6 млрд гривень. Щоправда, грошей у бюджеті не вистачило, а тому реально держава перерахувала комунальникам 37,5 млрд гривень, тобто борг держави склав 15,1 млрд гривень.
Якщо до цієї суми додати борг, що залишився з 2015 року, то загальна сума боргу держави перед комунальниками за «надутими» тарифами складе 22,6 млрд гривень.
Оскільки тарифи різко виросли, зростання заборгованості є просто неймовірним. Якщо два роки тому заборгованість населення складала 8,8 млрд гривень, то торік вона підскочила до 23,5 млрд гривень.
Якщо ж до цієї цифри додати заборгованість держбюджету по субсидіях у розмірі 23,4 млрд гривень, то загальна сума комунальних боргів складе майже 47 млрд гривень.
Зауважимо, що борги населення і держави через «надуті» тарифі практично однакові, але населення позбавляють за це права на субсидії, а представники влади, судячи з їхніх декларацій, продовжують розкошувати.
І це лише підсумки 2016 року…
Нові боргові обрії
Підсумки першого кварталу 2017-го ще остаточно не підбиті, але наявні дані дозволяють зробити невтішні висновки.
Попередньо для порівняння зауважимо, що станом на 31 грудня 2016 року заборгованість населення України за природний газ складала 6,44 млрд гривень, за централізоване опалення та гаряче водопостачання – 9,39 млрд гривень, за водопостачання та водовідведення – 1,526 млрд гривень, за утримання будинків та прибудинкових територій – 2,432 млрд гривень, за вивезення побутового сміття – 386,9 млн гривень.
У І кварталі 2017 року заборгованість населення по оплаті за природний газ збільшилася на 16,7% – до 7,2 млрд гривень.
Збільшилася також заборгованість за опалення, гаряче водопостачання, за утримання будинків та прибудинкових територій.
За даними Держслужби статистики, у січні-березні нинішнього року заборгованість населення по оплаті за централізоване опалення та гаряче водопостачання збільшилася на 8,8% – до 10,356 млрд гривень, а за утримання будинків та прибудинкових територій – на 4,3% – до 2,5 млрд гривень.
Єдиним позитивом можна вважати деяке зниження заборгованості за холодне водопостачання та водовідведення. За даними Держслужби статистики, у січні-березні 2017 року заборгованість населення у цьому виді послуг знизилася на 11,8% до 1,3 млрд гривень, а за вивезення побутового сміття – на 9,6% до 345,5 млн гривень.
За офіційними даними, загальний рівень нарахувань по оплаті за житлово-комунальні послуги для населення з 1 січня по 31 березня 2017 року склав 33,5 млрд гривень, з яких було сплачено 28,5 млрд гривень. Таким чином, рівень оплати склав 85,4%. При цьому, самий низький рівень оплати (77,6%) має місце у розрахунках за природний газ.
Причини, наслідки та перспективи
Відомо, що першопричиною нинішніх проблем ЖКГ стала грабіжницька ціна природного газу вітчизняного видобутку, встановлена урядом у квітні 2016 року. Це потягнуло за собою космічні тарифи на опалення та гарячу воду, згодом «підтягнулися» тарифи на решту комунальних послуг.
Тепер ми пожинаємо плоди у вигляді гігантських боргів, що загалом неухильно збільшуються. Якщо боржників позбавити субсидій, ситуація загостриться у рази.
Водночас час газ вітчизняного видобутку забезпечує, за різними оцінками, понад 85% потреб населення та ЖКГ у паливі. До того ж цей відсоток має тенденцію до збільшення через неухильне скорочення споживання газу населенням з причин дорожнечі та падіння платоспроможності.
За даними експерта з енергетичних питань Валентина Землянського, собівартість вітчизняного газу з урахуванням коштів на розвиток складає близько 80 доларів за 1 тисячу кубів. Але цей газ продається населенню та підприємствам ЖКГ за ціною імпортного палива, тобто приблизно по 250 доларів. При цьому «Нафтогаз» отримує багатомільярдну ренту, яка, як переконує прем’єр Володимир Гройсман, начебто іде на субсидії.
Виходить, що необґрунтовано завищена, грабіжницька ціна на газ встановлена для усіх для того, аби лише деяким виплатити субсидії, причому кількість таких «щасливчиків» влада неухильно скорочує, у тому числі шляхом відмови у субсидіях боржникам.
Очевидно, що пояснення Гройсмана є шитими білими нитками, а насправді – викачування грошей із населення та бюджету. Варто лише згадати, що доходи керівництва «Нафтогазу» вимірюються, за даними ЗМІ, космічними, мільйонними цифрами.
Влада не зупиняється на досягнутому у прагненні вичавити із громадян за комуналку якомога більше грошей аж до останньої копійки. Яскравим прикладом цього слугує внесений до парламенту у квітні нинішнього року президентський законопроект №6232, одна зі статей якого запроваджує систему автоматизованого арешту рахунків. За допомогою цієї системи за рішенням суду можна накладати арешт на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржників, та вилучати їх.
А як щодо банківської таємниці?! І взагалі, влада хоч трохи петрає, до чого це може призвести?! Адже клієнти банків масово кинуться знімати готівку з рахунків та, природно, переводити гривні у валюту. Навряд чи варто поглиблюватися у питання про те, до чого це призведе.
Утім, громадяни самі винні. Вони надто довго терплять тарифні знущання без будь-яких видимих спроб цьому реально протидіяти, окрім обуреної балаканини в Інтернеті та на кухнях.
Вони дають себе втягнути у політиканські провокації щодо мови і «языка», так званої декомунізації тощо, які спеціально підкидають масовому обивателю, аби відволікти увагу від соціально-економічного свавілля у країні, в тому числі й у тарифній сфері.
Олександр КАРПЕЦЬ
