Ірина Веригіна: екологія Донбасу нависла над Україною дамокловим мечем
Після звільнення окупованої частини Донбасу від російських найманців, окрім повернення психологічно зазомбованих кремлівською пропагандою людей, нам доведеться вирішувати серйозні екологічні проблеми.
Окупована частини нашої території – це здебільшого міста та райони, де працювалив яких знаходились промислові підприємства та шахти. Частину підприємств було вирізано, частину – вивезено в Росію, але залишився «Стирол» – найбільший в Україні завод аміачних добрив.
Також залишилися шахти в аварійному стані. Так, 14 квітня на окупованій частині Донеччини заплановано припинення водовідливу на шахті «Юнком». («Юний комунар» в Єнакієвому). Це сумнозвісна копальня, в східній частині якої в 1979 році, на глибині 903 метри було проведено радянський експеримент – ядерний вибух.
В 2001 році вугілля тут припинили видобувати, але до початку війни на сході там завжди заміряли радіаційний фон і відкачували радіаційну воду. Українська влада, розуміючи всю небезпеку, не наважувалася затоплювати цю збиткову і дуже проблемну копальню.
Бандитське ж керівництво так званої ДНР, очевидно, не надто переймається екологічними загрозами на окупованій території.
На жаль, сьогодні ніхто не хоче усвідомлювати, що підземні радіоактивні води не обирають, куди текти: на окуповану частину, чи ні, в Україну чи в Росію. У разі непродуманих і безвідповідальних рішень екологічна катастрофа загрожуватиме всім.
Шахта «Юнком» – це лише один із кричущих прикладів того, які загрози на нас чекають після повернення окупованих агресором територій. А скільки ще ховається скелетів в шафах Донбасу?..
Ще один виклик – міни у землі. В 2014 році ніхто не складав карт замінування території. Після звільнення частини Луганщини саперам довелося багато попрацювати, щоб вилучити небезпечні предмети. Та й зараз їх багатенько знаходять, і доволі часто приховані вбивці забирають життя наших військових.
За 4 роки війни російські найманці добряче нашпигували мінами окуповану територію. Постійно надходить інформація про нові й нові заміновані місця.
Тож терміново необхідно готувати серйозну та фахову програму щодо повернення окупованої території з урахуванням усіх аспектів – політичних, економічних, моральних та екологічних та військових. На жаль, цим сьогодні офіційний Київ не надто переймається.
