Без паніки! Ніхто громаду не зможе “продати”. Пристрасті навколо нового законопроекту
Наш парламент прийняв законопроект, який спричинив багато галасу в місцевих громадах. Його назва – «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення», №6466.
Медіа-ресурси з державної орбіти пояснюють цей документ з таких позицій:
«Законопроект має розблокувати процес формування спроможних територіальних громад навколо міст обласного значення. Він прирівнює територіальні громади міст обласного значення до спроможних об’єднаних територіальних громад та запроваджує механізм добровільного приєднання громад до цих міст… за спрощеною процедурою» (сайт http://decentralization.gov.ua/news/7594).
Отже, містам обласного значення підготовлені комфортні умови для формування громад. Важливі моменти: якщо суміжні сільські чи селищні громади вирішили приєднатися до таких міст, то перші місцеві вибори тут не проводяться, лише – чергові місцеві вибори. Головою об’єднаної територіальної громади вважається міський голова міста обласного значення, до територіальної громади якого відбулося приєднання. Водночас керівники селищ та сіл стають старостами.
Продовжуючи тему комфортних умов. Головне юридичне управління Верховної Ради України вказало на недоліки цього законопроекту. Один із них – позбавлення виборчого права на виборах міського голови жителів територіальних громад, що приєднуються до відповідного міста, аж до проведення чергових місцевих виборів. Тим самим не враховано низку конституційних приписів, зокрема:
1) статтю 24, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
2) статтю 71, відповідно до якої вибори до органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування;
3) статтю 141, згідно з якою територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.
Ще про мінуси. Фахівці Головного експертного управління Верховної Ради вважають, що пропонований в проекті спосіб «спонукання» до начебто «добровільного» об’єднання територіальних громад міст обласного значення шляхом їхнього прирівняння до спроможних об’єднаних територіальних громад з правової точки зору є доволі сумнівним.
І все ж, який позитив законопроекту?
Він дозволяє сформувати добровільну об’єднану територіальну громаду, дуже швидко увімкнувши необхідні механізми її роботи, до того ж поза волею ЦВК. Відомо ж бо, що Центральна виборча комісія вже тривалий час активно й цілеспрямовано ставить палиці в колеса добровільним громадам, не дозволяючи проводити перші місцеві вибори, здебільшого мотивуючи, що у громаду об’єдналися села з різних районів (хоч останні законодавчі зміни «руйнують» цю мотивацію ЦВК). Тисячі громад таким чином опинилися в тупику, ніби між небом і землею: на папері вважаються створеними, але реально не працюють.
Чи створює законопроект №6466 ризики та загрози для тих сільських та селищних добровільних територіальних громад, у яких ще не проведено перші місцеві вибори? Мова про ті громади, які межують з містами обласного значення і які вирішили не приєднуватися до таких міст і створили свої ОТГ.
Питання архіважливе. Адже не є секретом, що в багатьох регіонах поруч з містами обласного значення сформовано спроможні добровільні територіальні громади – селищні, сільські. Таким чином на певній території сусідять декілька спроможних громад – в одних проведено перші місцеві вибори, в інших – ні (вони вважаються створеними лише на папері, щоправда з дотриманням усіх нормативно-законодавчих процедур). Донедавна ці громади були ніби «на рівних» з містами обласного значення.
Але ж наголосимо: автори законопроекту №6466 потурбувалися про створення комфортних умов для міст обласного значення.
Певно, в цивілізованій європейській державі такий «комфорт» був би лише на користь громадам. Але ж ми знаємо, на які хитромудрі фінти і заплутано-лиховісні комбінації здатні феодально-кланові групи, рейдерські команди, які панують в багатьох українських містах обласного значення. Вони сплять і бачать, щоб тільки поживитися за рахунок сусідньої земельки, щоб поставити на потік «відкачування» нових бюджетних коштів, щоб зацементувати своє правління на багато років уперед, давши можливість казково розбагатіти донькам, синам, тещам, кумам, різним шахобродам…
Тому маємо дуже пильно слідкувати за тим, як саме розпочнеться процес формування спроможних територіальних громад навколо міст обласного значення, хто розпочне гру «крапленими картами», хто із хижих «вовків» прийде до громад в «овечих шкурах».
Отож спробуймо дати відповідь на головне: чи є шанси у міст обласного значення поглинути, проковтнути сусідню громаду, наприклад, шляхом підкупу депутатів, шантажу, змови, обману, афери? А в кінцевому підсумку сказати: «Ми не вині – вони самі прийшли до нас, попросившись до об’єднаної територіальної громади».
Розглянемо ситуацію на прикладі Ірпінського регіону. Є троє сусідів: міста обласного значення Ірпінь, Буча та селище Гостомель. Для кого законопроект №6466 створив комфортні умови? Для Ірпеня та Бучі.
Але оскільки Гостомельська добровільна об’єднана територіальна громада вже існує, хоч тут і не проведено перших місцевих виборів, то Ірпінь та Буча швидше поламають зуби, аніж зможуть поглинути цю громаду. Так вважає багато хто із незалежних фахівців сфери самоврядування. Гостомельська добровільна об’єднана територіальна громада – а це села Горенка, Мощун, Озера, селище Гостомель – пройшла крізь сито законодавчо-нормативного оформлення. «Поламати» ці дозвільні документи, які були прийняті державою, неможливо. Зрештою, і законопроект №6466 не передбачає цього.
Не кажемо вже про те, що в цих населених пунктах пройшли громадські слухання, люди висловили бажання об’єднатися.
Нагадаємо важливі віхи. Гостомельська добровільна об’єднана територіальна громада є дуже спроможною. Індекс податкоспроможності бюджету Гостомеля є високим: 2,2307 (Кабмін рекомендує брати до уваги індекс спроможності 0,9).
11 червня 2015 року голова Київської облдержадміністрації підписав розпорядження про затвердження висновків КОДА щодо відповідності Конституції та законам проекту рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад селища Гостомель, сіл Мощун, Горенка Києво-Святошинського району та села Озера Бородянського району в об’єднану Гостомельську селищну територіальну громаду з центром у Гостомелі».
У серпні 2015 року сесія облради затвердила Перспективний план, утворивши Гостомельську об’єднану селищну територіальну громаду. Згодом Кабмін затвердив цю громаду. Залишається лише дочекатися перших місцевих виборів на теренах Гостомельської громади, які, швидше, за все, можуть бути призначені на осінь 2018-ого, – і громада візьме розгін, хочеться сподіватися. Люди в Озерах, Горенці, Мощуні та, власне, і в самому Гостомелі, як на мене, не мають підстав для хвилювань за майбутнє своєї громади, хоч пильності не варто втрачати.
Звичайно, тут добре бачать, хто і як з депутатів вболіває за поліпшення життя в селах, хто тягне цього воза, а хто тільки язиком плескає, хто паразитує, видаючи себе за «благодійників», а хто реально підставляє плече громаді. Треба вірити в щасливу долю Гостомельської громади навіть незважаючи на те, що тут чути голос регіоналів при місцевій владі – при владі, яку було обрано ще за старими «лекалами».
Не лякайтеся законопроекту №6466. Він не вплине не долю Гостомельської громади, переконують знавці місцевого самоврядування.
Звичайно, сьогодні можна почути різні версії, хто ж був зацікавлений у документі №6466. Можливо, мери міст обласного значення разом зі своєю провладною більшістю, які з різних причин не бажають місцевих виборів. Не виключено, що тут також проглядається інтерес провідних бізнесових кланів тих чи інших міст, які побачили можливість поповнення своїх ресурсів за рахунок напрочуд легкого і безболісного приєднання нових територій.
Але різним комбінаторам та вовкам в овечих шкурах не по зубах потужні громади, які було створено раніше.
Леонід ФРОСЕВИЧ
На фото: позиція гостомельських активістів
Фото “Українського репортера”
Відеорепортаж “Українського репортера” на цю тему
