Політика глушить творчість. Роздуми письменника про Шевченківську премію
Нагадаю дещо з історії. У 1961-1972 роках Комітет з Державних премій УРСР ім. Т. Г. Шевченка очолював Олександр Корнійчук. Те ж саме лихо в культурі, що й Геноцид-голодомор 1932-33 років супроти трудолюбивих українських селян. 1964 року найвищу нагороду України було присуджено «радянському державному діячеві М. Хрущову». Щоправда, відзнаку не було вручено.
Свого часу мене судомило від щорічних панегіриків академіка Л. Новиченка про твори, удостоєні Шевченківської премії. Академік. А принижувався вихваляти ширпотреб нещадної боротьби проти «українських буржуазних націоналістів». Скачи, враже, як пан скаже!
Після цілковитого банкрутства панівного атеїзму й переорієнтації у змиг ока на православ’я директор позавчорашнього видавництва «Радянський письменник» скаржився в приватній розмові зі мною, що жодна книга лауреатів Шевченківської премії не заслуговує на перевидання. Не література, а скороминуща пропаганда. До класики – ніякого стосунку.
Свіжий приклад – нещодавній скандал із Шевченківським комітетом уже в наші дні. Нині його очолив діючий актор театру імені Івана Франка Євген Миколайович Нищук.
Національна спілка журналістів України подала виданий 2020 року мій твір «Володар Грому» в номінації «публіцистика, журналістика» відзначити найвищою премією. Книга унікальна. Як у дзеркалі – за публікацією в «Голосі України» – «Вічність українського етносу». Понад те, переконливо доводжу, що Кий – такий же Громовержець, як Зевс – «верховний грецький бог», «батько богів і людей» давньогрецької міфології з юності людства. Глибшого від моїх прозрінь не існує в природі.
Яким же було моє здивування, коли після першого відбору не побачив «Володаря Грому» у подальшому списку претендентів. Звернувся за роз’ясненням до голови Комітету Євгена Нищука. Що він може відповісти, якщо НАН України замовчує багато що з воістину доленосного. Які ж причини того, що останнього тисячоліття з предковічного українського роду-племені знущаються, кому тільки не лінь? Хто ж із поважних науковців заперечить маячню кремлівських верховодів про «демілітаризацію і денацифікацію» миролюбної держави? Кому ж із так званої еліти в Україні спростувати замір путінської камарильї знищити український народ, стерти з лиця землі країну, визнану міжнародними угодами в непорушних кордонах?
Вадим Пепа, заслужений журналіст України, письменник, лауреат Літературно-Мистецьких премій імені І.С.Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара, Фундації Українського вільного університету імені Воляників-Швабінських (США).
