Диверсант-шпигун чекіста Путіна в Єворосоюзі і НАТО. (Біжи, Вітя Орбан, біжи, поки не пізно!)
Віктор Орбан сьогодні – це «найкращий європейський друг» чекіста Путіна, його диверсант-шпигун в Євросоюзі і НАТО.
У попередніх публікаціях я дав морально-психологічну і політичну характеристику давньому знайомому, прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, якого знаю як депутата ще з 1997 року. Він – тезка зрадника президента-втікача Віктора Януковича і арештованого за державну зраду Віктора Медведчука – кума серійного вбивці, воєнного злочинця Путіна.
Впевнений, що після завершення прем’єрських повноважень, а то і раніше, Орбана чекає доля українських Вікторів…
Підзаголовок до статі пригадався з надпису на одному з плакатів під час мільйонного мітингу в Києві 1 грудня 2013 року після побиття міліцейським «беркутом» за вказівкою Януковича студентів вночі 30 листопада.
У багатьох молодих людей, які вийшли на Софійську і Михайлівську площі, майдан Незалежності,на куртках, шапках і наплічниках були наклейки: «Я тут не за гроші». Згуртованість і налаштованість різних за віком людей засвідчили – в Україні почалася третя революція.
Згодом її назвуть «Революція Гідності».Вона принесе Україні Перемогу і Героїв Небесної сотні (світла і вічна їм пам’ять).Споконвічний ворог українців Московія розпочне воєнну агресію проти України, окупує Крим, частину Донецької і Луганської областей. Прямо з Майдану учасники революції підуть на фронт захищати Україну. Окрім добровольців, нікого більше не було…
У руках мітингувальників були плакати з написами: «Зека на йолку, Партію регіонів – на нари», «Уряд – у відставку», «Верховну зраду – на перевибори», «Україну – до ЄС».
Окремі студенти-революціонери тримали прапори з написами:«Революція або смерть!», а на їх куртках були наклеєні портрети кубинського революціонера Че Гевари (вони нагадали мою далеку юність…).
Народна творчість тих, хто вийшов на мирний мітинг, була неймовірна. Люди самі вдома заготовили ватмани з рукописними закликами, віршами, гаслами…
Одні скандували заклики до президента Януковича:«Біжи, Вітя, біжи!» і несли плакати з цим гаслом. Інша група – несла вінок і вивіску «Різдво без Януковича».
Тисячі мітингувальників зустрічали їх оплесками і скандували: «Київ, виходь! Україно,повстань!».
Думаю, що в недалекому майбутньому подібні події чекатимуть іУгорщину, де зароджується фашистський авторитарний режим Віктора Орбана, зазразком путіно – лукашенківського. Тому і раджу йому: «Біжи, Вітя, біжи, поки не пізно!»
У статті «Момент істини – або ми знищимо москальську чуму, або вона нас. Третього не дано» я порекомендував президенту США Джо Байдену, прем’єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону, їх спецслужбам і керівникам спецслужб Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів і Угорщини ознайомитися з моєю публікацією 4-х річної давнини «Ігрища на крові: «Фіговий листок» американських санкцій проти Росії» (Україна молода,07.02.2018).
Порекомендував у зв’язку з проросійською позицією і дивною поведінкою керівників Німеччини (Шольц – попередниця Меркель), Франції (Макрон), Італії (Драгі), Нідерландів (Рютте) і Угорщини (Орбан). Їхня поведінка, пропутінська позиція дуже схожа на улесливість, безхребетність Трампа щодо Путіна, коли Трамп був президентом США.
Угодницька політика цих європейських лідерів і завуальована підтримка ними серійного вбивцю воєнного злочинця Путіна засвідчують, що вони єагентами політичного впливу Кремля і можливо, навіть, агентами спецслужб Росії, завербованих раніше на якомусь серйозному компроматі (як Трамп в молоді роки на «перспективу» ) або куплених баблом російського «Газпрому» як і багато інших західних політиків як агентів політичного впливу Москви на НАТО і ЄС.
Наприклад, відомий політолог Андрій Піонтковський розповів, що російські спецслужби зібрали компрометуючу інформацію на президента Франції Макрона. Через це французький лідер підіграє главі РФ Путіну. При цьому компромат може бути як еротичного, так і корупційного характеру.
За його словами, російські спецслужби мають компромат на кожного французького президента. Макрон у цьому випадку не став винятком. Крім того, Піонтковський зазначив, що за риторикою французького президента можна орієнтовно визначити, коли саме він дізнався про наявність компромату.
«Через місяць після обрання Макрона президентом був візит Путіна до Франції (травень 2017 р. – Авт.). На галявині перед Єлисейським палацом була пресконференція, і на ній Макрон просто по стіні розмащував Путіна, нещадно. Так ніхто і ніколи із західних лідерів із Путіним не розмовляв. І Путін був у такому шоці, що, повернувшись, він взагалі два тижні ні на які заходи не з’являвся», – наголосив Піонтковський.
«Але через місяць (червень 2017 р. – Авт.) був економічний саміт у Санкт-Петербурзі, і там, на превеликий подив, всі побачили зовсім іншого Макрона, такого боязкого, що помахує хвостиком у присутності Путіна», – заявив Піонтковський.
Він наголосив, що саме з того періоду Макрон почав обслуговувати Путіна. Це виявилося у його відношенні, зокрема, до Мінських угод. «Йому щось показали. І з того часу він обслуговує Путіна на всю. Ми бачили, як він нав’язував вам кластери в Мінських угодах. І зараз, коли вже нема на кого спертися, Путін йому продиктував стати на чолі ось цієї західної операції, яка буде називатися: «Не треба принижувати Росію». Тому – треба змусити Україну погодитися на якісь вигідні умови путінської Росії, що рятують обличчя Путіна», – підкреслив Піонтковський.
Нагадаю, нещодавно президент Франції Макрон заявив, що такому кандидату, як Україна, знадобиться «десятиліття», щоб стати членом Євросоюзу. Він запропонував створити ширшу політичну спільноту демократичних держав навколо європейського блоку.
Зауважу, що на відміну від президента США Джо Байдена, прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, президента Польщі Анджей Дуда, французький президент Макрон ніколи не називав Путіна «вбивцею» або «воєнним злочинцем», не порівнює його з Гітлером, а російську армію – з СС. Макрон відмовився називати воєнні злочини російських окупантів в Україні, скоєних проти мирного населення, ГЕНОЦИДОМ, як і Голодомор українців в 1932-1933 роках.
Сьогодні сім країн світу визнали злочинні дії Путіна геноцидом українського народу. Більше того, Макрон вважає громадян воюючих країн «братами».
Детальніше читайте тут
Сподіваюся, що під час візиту до Києва і відвідування міст, де російські варвари вчинили звірячі злочини, керівники старої Європи зрозуміють, що про політичну цнотливість треба думати завжди і берегти її для майбутніх поколінь.
Європейські політики під ковпаком спецслужб Путіна
Сьогодні я розповім коли, за яких обставин, за допомогою кого і на якому компроматі спецслужби Росії могли завербувати (як свого часу Дональда Трампа і Юлію Тимошенко) депутата п’яти скликань угорського парламенту, самого молодого прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який з самого початку своєї політичної діяльності (1988 р.) і до кінця 2008 року був відвертим жорстким критиком Росії, Путіна і його режиму.
Як стверджує міжнародний експерт російсько-угорських відносин Андраш Рац: «Між 1988 і 2009 роками Орбан був найбільш антиросійськи налаштованим політиком в Центральній Європі. Саме він в 1989 році говорив про «російську», а не «радянську імперію», і жорстко вимагав виведення «російських» військ з Угорщини».
І раптом прем’єр-міністра Угорщини, лідера партії «Фідес» Орбана (найжорсткішого критика Росії і Путіна!) запрошують на ІХ з’їзд партії «Єдина Росія», який проходив у Санкт-Петербурзі 21 листопада 2009 року. Взяти участь у роботі з’їзду Орбана запросив глава російського уряду, голова партії«Єдина Росія» Путіна. На з’їзді був також друг Путіна по спільній роботі в Управлінні КДБ СРСР по Ленінградській області, директор ФСБ РФ з травня 2008 року, генерал армії Олександр Бортніков.
Після візиту на з’їзд «Єдиної Росії» і теплої зустрічі за чаєм з Путіним і Бортніковим «найбільш антиросійський європейський політик» Віктор Орбан несподівано для угорців і європейців став великим другом Путіна і прихильником його міжнародної політики.
Нагадую, що аналогічна метаморфоза сталася і з Макроном. Будучи вперше обраним президентом Франції, Макрон, мабуть, подумав, що він став «пупом» Європи і на спільній пресконференції у травні 2017 року жорстко розкритикував Путіна, якого запросив до Франції.
У червні того ж року Макрон був запрошений Путіним в Санкт-Петербург на міжнародний економічний форум, на якому також був директор ФСБ Бортніков. Після форуму Макрон став лакеєм у Путіна. Сьогодні президент Франції облизує серійного вбивцю, воєнного злочинця Путіна з усіх сторін і закликає європейських лідерів «зберегти Путіну морду-обличчя» та «не принижувати Росію»на міжнародній політичній арені.
Після повернення зі з’їзду «Єдиної Росії» Орбан почав політику під гаслом «відкриття на Схід». Андраш Рац нагадує, про забутий багатьма факт: саме Орбан запропонував надати російським фірмам контракт на модернізацію і розширення АЕС «Пакш».
У 2014 році АЕС «Пакш» знову виявився в центрі політичного скандалу, після того як уряд Орбана заключив контракт з Москвою і отримав від неї кредит в 10 мільярдів євро, не дивлячись на те, що контракт не був виставлений на тендер.
Угорський політик, депутат парламенту, ексміністр освіти і культури Балінт Мадяр переконаний, що обидва керівники країн Орбан і Путін мають долю і у цьому контракті.
Більше того, умови самого контракту були засекречені угорським урядом на 30 років (як умови газового контракту«Тимошенко – Путіна», підписаного в Москві у січні 2009 року).
«Все що ми знаємо, ми узнали від росіян», – стверджує Андраш Рац.
Подібне було і в Україні. Президент Ющенко зміг отримати фотокопію газового контракту лише за допомогою розвідки, оскільки прем’єр-міністр Тимошенко, привезений контракт, на вимогу президента Ющенка, не дала, мотивуючи тим, що він секретний.
Коли ж Єврокомісія почала розслідування через непрозорість контракту, уряд Орбана заявив про його «політичний підтекст» і розслідування закінчилося нічим.
Балінт Мадяр зазначає, що угорські правоохоронні органі не можуть провести незалежне розслідування, оскільки самі підозрюються в корупції, а їх керівники напряму підлеглі Орбану і залежні від нього.
Серйозне зауваження викликає не лише контракт по АЕС «Пакш», а й інші енергетичні контракти з Угорщиною. Наприклад, за один лише 2012 рік близько 161 млн євро «осіли» на рахунках швейцарських посередників по торгівлі газом МЕТ Ноlding AG, про реальних власників яких можна тільки догадуватися,- говорить Мадяр.
Європейські колеги, на моє прохання, повідомили, що є достатні підстави вважати, що зазначені швейцарські посередники – це фірми «прокладки», які належать дорослим дітям Орбана і порадили як можна розпочати розслідування щодо цих «прокладок» у Швейцарії.
Угорська опозиція звинуватила Орбана в тому, що він продав країну «новому Радянському Союзу», і заявила, що «тепер навіть наші внуки будуть продовжувати виплачувати цей борг».
Тимошенко зазначеним газовим контрактом затягла борговий зашморг на шиї Українина суму понад 90 млрд. доларів США. За оцінками експертів, газовий контракт «Путіна-Тимошенко» створив реальну загрозу втрати суверенітету і незалежності України.Від повного банкрутства країну врятувало лише рішення Стокгольмського арбітражного суду 2017 року.
Детальніше читайте статтю «Момент істини – або ми знищимо москальську чуму, або вона нас. Третього не дано»
Як бачимо Орбан і Тимошенко дуже схожі у плані підписання таємних контрактів з Москвою і співпраці з чекістом Путіним.
Ще одним доказом великої дружби Орбана і Путіна стало відновлення у Будапешті пам’ятнику радянським воїнам, які «загинули при подавленні Угорського повстання 1956 року».
Нагадаю, що в радянські часи криваві події 1956 року в Угорщині називалися «повстанням», а після падіння комуністичного режиму – «революцією 1956 року». Для того, щоб зрозуміти, наскільки значима ця подія для угорців, достатньо згадати, що в Конституції країни записано: «наша нинішня свобода виросла на грунті революції 1956 року».
Пам’ятник був відновлений в 2012 році МЗС і МО Росії за «спонсорської допомоги»авторитетів злочинного світу Андрія Скоча і Семена Могилевича, тісно пов’язаних з Солнцевським організованим злочинним угрупуванням.
Коли в 2015 році Путін покладав квіти до пам’ятника «радянським воїнам, які загинули придушуючи угорське повстання», в Угорщині виник великий політичний скандал. Угорська преса звинуватила уряд Орбана, який допустив відновлення пам’ятнику, в порушенні конституції країни.
Сьогодні Орбан, як вважають експерти, є «кращим другом Путіна в Європі», відвертим московським агентом політичного впливу. Від себе додам: Орбан має явні ознаки патологічної жадоби до грошей і влади (як і окремі українські політики, зокрема Порошенко і Тимошенко), схильний до авторитаризму як Путін і Лукашенко.
Сенатор США Джон Маккейн через близькість Орбана до Путіна, на фоні погіршення відносин Угорщини з США,назвав Орбана «неофашистським диктатором». Важко не погодитися з такою оцінкою сенатора. Вона, на мою думку, – об’єктивна!
Те, що Орбан є агентом політичного впливу Путіна уже в нікого немає сумнівів. А от чи є він агентом спецслужб Росії, висновок зробите самі, прочитавши статтю.
Заочне знайомство з Орбаном
Вперше ім’я Орбана я почув восени 1997 року в Афінах на міжнародній конференції, присвяченій боротьбі з міжнародною організованою злочинністю. Воно прозвучало у зв’язці з українсько-російським «мафіозі» Семеном Могилевичем.
В конференції брали участь представники МВС і спецслужб всіх країн Європи, які боролися з міжнародною мафією і відмиванням грошей. В той час я був народним депутатом, головою Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. У зв’язку з обранням депутатом (1994) я був відряджений зі СБУ (де був начальником відділу військової контррозвідки) на постійну роботу до парламенту. На конференції разом зі мною був мій побратим, офіцер-депутат Анатолій Єрмак і керівник підрозділу Управління «К» СБУ.
Увагу присутніх (особливо нашу групу) привернув виступ представника МВС Угорщини, який заявив, що у Будапешті активно діє російська міжнародна мафіозна організація, очолювана вихідцем з України Семеном Могилевичем. Доповідач повідомив, що лідер «російської мафії» Могилевич має громадянство декількох країн світу (зокрема, Угорщини, Греції, Ізраїлю, Росії, України); займається торгівлею наркотиків, проституцією, контрабандою, нелегальною торгівлею зброї та радіоактивних матеріалів у Східній та Центральній Європі і відмиванням грошей у банках Великої Британії, Швейцарії, США; Могилевич має тісні контакти з помічником мера Петербургу, колишнім офіцером КДБ СРСР Володимиром Путіним, який «кришує» Тамбовське організоване злочинне угрупування (ОЗУ) на чолі з Володимиром Кумаріним; веде спільну злочинну діяльність з російською мафіозною організацією «Солнцевські», якими керує Сергій Тимофєєв по кличці «Сильвестр».
У доповіді представник МВС Угорщини звернув увагу на те, що міжнародна мафіозна організація Могилевича має своїх покровителів у поліції і прокуратурі Будапешта, а також серед політиків парламенту, «куплених» ним з «потрохами» і звернувся до мене з проханням поінформувати українське керівництво правоохоронних органів про злочинну діяльність Могилевича і посприяти в наданні МВС Угорщини необхідної інформації про Могилевича і членів його ОЗУ.
У своєму виступі я проінформував про загрозу європейській демократії, яку несе міжнародна корупція і розповів про злочинну діяльність вищих посадових осіб України. Назвав, зокрема, прізвища корумпованих президентів України Леоніда Кравчука і Леоніда Кучму, прем’єр-міністра Павла Лазаренка, помічника президента Олександра Волкова, міністрів, народних депутатів, які особисто або через своїх рідних і близьких відмивають мільйонні кошти в зарубіжних банках і показав присутнім на конференції фінансові і банківські документа, які підтверджували сказане. Зал був у шоці від почутого…
Під час перерв на каву і ланч відбулося більш тісне знайомство з зарубіжними колегами з Угорщини, Швейцарії, Німеччини, Великої Британії, Чехії, Франції, Іспанії, Бельгії та інших країн.
З колегами по Афінській конференції ми з Анатолієм Єрмаком поділилися інформацією про Семена Могилевича, якою тоді володіли. Мені вона, наприклад, стала відомою, коли мене призначили начальником відділу військової контррозвідки СБУ. До переведення в СБУ я працював викладачем в Українській академії внутрішніх справ, був заступником голови Спілки офіцерів України (до викладання – був слідчим МВС).
Сьогодні про Могилевича ви можете знайти у Гуглі майже всю інформацію. Тоді такої можливості не було. Я розповів колегам, що Могилевич в радянські часи був двічі засуджений в Україні за вчинення корисливих злочинів. Перший раз в 1973 році за порушення правил про валютні операції. В той час він дружив з сином першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького – Валерієм, який вживав наркотики. Другий раз після відбуття покарання в 1977 році за шахрайство – до чотирьох років позбавлення волі.
Емігруючи до Ізраїлю в 1990 році Могилевич був завербований Першим головним управлінням КДБ СРСР (зовнішня розвідка). Після розвалу Радянського Союзу спецслужби Росії (ФСБ і СЗР) використовували свого «особливо цінного агента» (є така категорія агентів) Могилевича для відкриття в Європі і США різноманітних комерційних, інвестиційних фірм і фондів для «зариблення» їх своєю агентурою і акумулювання валютних коштів для власного збагачення і фінансування закордонної агентурної мережі.
Як засвідчує практика, чекісти-комерсанти робили це досить успішно. «Дах» ФСБ-СЗР Росії дав Могилевичу можливість сколотити власні мільярдні статки на наркобізнесі, проституції, контрабанді, незаконній торгівлі зброєю, фінансових аферах, замовних вбивствах.
Весною 1992 року група народних депутатів, які знали мене по громадсько-політичній діяльності, Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл, брати Михайло і Микола Горень, Володимир Яворівський, Василь Дурдинець і Олександр Ємець (з останніми двома я працював в МВС) звернулися до керівництва СБУ з клопотанням призначити мене як колишнього слідчого, кандидати юридичних наук на одну з керівних посад. Оскільки з переведенням з одного правоохоронного органу до іншого є певні організаційні складнощі, начальник Головного управління військової контррозвідки СБУ, перший заступник голови Спілки офіцерів України генерал-майор Олександр Скіпальський особисто звернувся до міністра внутрішніх справ України Андрія Василишина з проханням дати згоду на переведення мене для подальшої служби в СБУ.
У кінці липня 1992 року я був призначений начальником відділу військової контррозвідки по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, який по суті прийшлося створювати з «нуля» з офіцерами-патріотами, кадровими працівниками контррозвідувальних підрозділів колишнього КДБ УРСР Анатолієм Єрмаком, Анатолієм Харитинським, Миколою Петренком, Олександром Рябекою та іншими.
У березні 1994 року я, Анатолій Єрмак, Микола Петренко були обрані народними депутатами. Рішенням Верховної Ради, за моєю пропозицією, був створений Комітет з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю, я був обраний його головою. Членами комітету також були два старших офіцери СБУ Анатолій Кулаков і Микола Карнаух, обрані народними депутатами на Полтавщині – мої земляки.Нас, офіцерів СБУ, обраних народними депутатами, в очолюваному мною комітеті було п’ятеро. Колеги по парламенту жартома називали наш комітет військовою контррозвідкою полковника Омельченка.
На виборах до парламенту весною 2006 року і на дострокових виборах осінню 2007 року народним депутатом двічі був обраний мій помічник, полковник СБУ Олександр Рябека, який працював разом зі мною в нашому Комітеті до завершення наших депутатських повноважень восени 2012 року.
Користуючись нагодою хочу подякувати моїм побратимам по парламенту і СБУ за їх професійну честь, порядність, громадянську мужність і віддане служіння Україні. На жаль, Анатолій Єрмак трагічно загинув в автомобільній катастрофі 11 лютого 2003 року. Світла пам’ять…
Дам пораду нинішнім молодим працівникам правоохоронних органів України: запам’ятайте – чесні, порядні, дружні особисті контакти і стосунки зі своїми закордонними колегами не можуть замінити ніякі міждержавні чи міжнародні договори про правову допомогу, на підставі яких ви направляєте клопотання в ту чи іншу країну, щоб вам надали необхідну інформацію або документи…
***
Та повернемося до Афін. В розмові за кавою і бокалом вина з учасниками конференції закріпили знайомство, обмінялися телефонами, адресами, домовилися допомагати один одному у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю і корупцією, умовно створили негласне європейське об’єднання «Антимафія».
В Україні уже діяла, створена мною разом з офіцерами правоохоронних негласна організація з такою ж назвою.
В 1998 році з депутатами-офіцерами я створив в парламенті депутатську групу «Антимафія».
Колега з Угорщини приватно (з проханням не називати його прізвище) поділився конкретною конфіденційною оперативною інформацією про корупційні контакти Могилевича в будапештській поліції і парламенті країни, назвав декілька прізвищ, які я записав узаписник.
Одне із них – Шандор Пінтер, який обіймав високу посаду у столичній поліції. Йому і другим офіцерам поліції Могилевич через свою довірену особу на прізвище Дітмар Клодо (громадянин ФРН) щомісячно впродовж 1993–1996 років передавав в конверті по 10 тисяч німецьких марок.
«Дахом» у поліцейського Пінтерана той час був депутат угорського парламенту, засновник і лідер партії «Фідес» Віктор Орбан (читачі, ви не помилилися – це нинішній прем’єр-міністр Угорщини!).
Весною 1994 року Могилевич через Клода передав Орбану один мільйон німецьких марок на парламентські вибори і він вдруге був обраний депутатом до угорського парламенту. Весною 1998 року після чергових парламентських виборів Орбан вперше стане головою уряду Угорщини.
Будапештський поліцейський Шандор Пінтер, якому Могилевич упродовж 1993–1996 років щомісячно передавав через Клода конверт з 10 000 німецьких марок – сьогодні міністр внутрішніх справ, а Віктор
Орбан – в п’ятий раз обраний прем’єр-міністром Угорщини.
Так від представника МВС Угорщини четверть століття тому я заочно узнав про корумпованого угорського депутата Віктора Орбана, який сьогодні є агентом політичного впливу серійного вбивці Путіна, його диверсантом-шпигуном в ЄС і НАТО. Згодом пересвідчився, що угорські, як і інші європейські депутати, нічим не кращі за українських – такі ж корумповані і продажні. В цьому не раз переконувався, коли був членом ПАРЄ (2006-2010).
«Їх треба знищити…»
Після повернення з Афінської конференції в Київ ми з Анатолієм Єрмаком підготували спільне депутатське звернення про міжнародну злочинну діяльність громадянина України Семена Могилевича, яке направиликерівникам СБУ, МВС і Генпрокуратури для перевірки отриманої інформації, порушення кримінальної справи щодо «міжнародного мафіозі» Могилевича, отримання санкції на його арешт, оголошення у міжнародний розшук і екстрадиціюв Україну.
Про злочинну діяльність Могилевича ми проінформували особисто президента України Леоніда Кучму.Вручили йому копію нашого депутатського звернення і копію доповіді представника МВС Угорщини, з якою той виступив на Афінській міжнародній конференції. По реакції Кучми було видно, що він зацікавився персоною нашого бізнесмена-мафіозі. Президент попросив нас інформувати його, якщо буде щось «новеньке» про Могилевича і додав, що дасть команду Юрію Кравченку (міністр внутрішніх справ на той час) щільно зайнятися цим «крутим євреєм».
Як розвивалися події навколо Могилевича і з ним самим після направлення нами депутатського звернення керівникам правоохоронних органів і нашої зустрічі з Кучмою – можна написати томи бестселерів і зняти не один багатосерійний документальний фільм про міжнародну російсько-українсько-угорську кримінально-політичну корупцію і державну мафію та її «хрещених батьків» Кучму-Орбана-Путіна.
Членами міжнародної мафії, стержнем якої був Могилевич, окрім названих президентів були глави урядів, міністри, керівники МВС, прокуратури, спецслужб, політики цих та інших європейських країн-членів ЄС, якіне менш корумповані газпромівським баблом, чим Україна, але повчають нас як боротися з корупцією.
Коротко лише згадаю. У часи президента Кучми СБУ очолював його кум Леонід Деркача (квітень 1998 – лютий 2001), який одночасно був і бізнес-партнером Могилевича, «особливо цінного агента» російських спецслужб з широкими зв’язками серед політичної еліти в Україній Східній Європі. До завершення своїх депутатських повноважень (2012 рік) я неодноразово вимагав від голови СБУ Деркача і його наступників, міністра внутрішніх справ Кравченка і його наступників, генеральних прокурорів Потебенька і Піскуна і навіть від самого президента Кучми арештувати міжнародного мафіозі, який неодноразово таємно приїздив в Україну і мав довірчі близькі стосунки з Деркачем. Останній позитивно характеризував Могилевича в українській пресі як чесного бізнесмена.Це відбувалося тоді, коли Могилевич входив у десятку найбільш розшукуваних ФБР США осіб як особливо небезпечний міжнародний злочинець.
Заступник голови СБУ генерал-лейтенант Олександр Скіпальський (2006-2007 рр.) зазначив, що Деркач офіційно заявляв, що «Могилевич є його фінансовим директором».
Очолюючи парламентську ТСК з розслідування обставин вбивства журналіста Георгія Гонгадзе (2002-2006 рр.) мені довелося прослухати сотні аудіозаписів, зроблених охоронцем президента України Кучми майором Миколою Мельниченком.
На одній з аудіозаписів голова СБУ Деркач доповідає Кучмі, що Могилевич, яким зацікавилися ФБР США і спецслужби Швейцарії, має гарні стосунки з Путіним ще з Ленінграду, коли той працював у мера Собчака. Деркач повідомив президенту, що Могилевич зараз проживає на дачі в Підмосков’ї по сусідству з головним комуністом Росії Зюгановим і за кордон не їздить, боїться арешту.
Згідно доповіді голови СБУ Деркача видно, що він, Кучма і Могилевич пов’язані брудним бізнесом, який президент називає «спільне підприємство». В рамках цього «спільного бізнесу» Могилевич шукав великі кошти, які були заховані у родичів злочинців, засуджених пожиттєво і вирішував питання для Кучми, а Деркач надавав Могилевичу «страховку», в тому числі шляхом передачі йому оперативної інформації СБУ. Кучма рекомендує Деркачу працювати з Могилевичем так, щоб «не влипнути».
На іншій аудіозаписі Деркач доповідає Кучмі, що СБУ отримала в Європі документи, які підтверджують, що Путін має пряме відношення до компанії SPAG, щодо якої правоохоронні органи Німеччини і Ліхтенштейна проводили розслідування про її зв’язки з відмиванням грошей колумбійської наркомафії.
В той час (з 1992 р.) Путін бувголовою Комітету зовнішньоекономічних зв’язків мерії Санкт-Петербургу, першим заступником мера Собчака (з 1994 року) і офіційним співзасновником компанії SPAG, зареєстрованої в Німеччині 1992 року (м. Франкфурт-на-Майні). До березня 2000 року (обрання президентом Росії) Путін входив до складу консультативної ради компанії.
Лідер Тамбовського ОЗУ Кумарін (приятель Путіна) входив до ради директорів однієї з дочірніх компаній SPAG.За підтримки Путіна Кумарін отримав контроль над морським портом Петербургу, який використовував для контрабанди колумбійських наркотиків до Європи.Кумаріну у цьому допомагав начальник Управління ФСБ по боротьбі з контрабандою Віктор Іванов, близька людина до Путіна, який стане довіреною особою президента Росії Путіна. Івановбув «дахом» колумбійських мафіозі, які доставляли наркотики в Петербург і через порт до Європи.
На аудіозаписі Кучма і Деркач розглядають різні варіанти як подати інформацію про добуті документи Путіну, щоб він став залежним від Кучми і як зробити, щоб документи залишилися в СБУ і ними можна було б шантажувати президента Росії.
У 2004 році мій добре знайомий року журналіст Юрген Рот видав чергову книгу «Ганстери зі Сходу». На той час це було сенсаційне журналістське розслідування про корупційні зв’язки чекіста Путіна з тамбовською мафією,очолюваною його приятелемКумарінимі відмивання ними, через створену Путіним російсько-німецьку компанію SPAG, грошей від реалізації колумбійських наркотиків (кокаїн), які контрабандою доставлялися в Європу через порт у Петербурзі.
Ви уже, мабуть, здогадалися, я допоміг Юргену (якого добре знав з 1997 року) в написанні книги, надавши йому відповідні матеріали і інформацію. Щоб ви мали більше уявлення про це розслідування, пропоную ознайомитися з інтерв’ю Юргена Рота, дане ним у квітні 2004 року Радіо Свобода (див. тут: https://www.svoboda.org/a/24194411.html).
Прочитайте також коротку замітку Анни Павленко від 2 лютого 2016 року «Топ-6 самих гучних злочинів Володимира Путіна» (див. тут: https://nv.ua/publications/top-6-samyh-gromkih-prestuplenij-vladimira-putina-94604.html).
На аудіозаписах Мельниченка є розмова президента Кучми і голови СБУ Деркача, який доповідає Кучмі про моє з Анатолієм Єрмаком відрядження за кордон і що ми знайшли «якісь рахунки Пінчука і будемо їх розслідувати» (Пінчук – зять Кучми). Президент дає вказівку Деркачу, що мене і Єрмака «потрібно знищувати» (процитую мовою оригіналу): «Да надо таких уничтожать!» Деркач у відповідь про нас: «Да онизверье просто!». Кучма: «Зверье». Ця їхня розмова була озвучена в інтернеті, на телебаченні, радіо і опублікована у пресі (див., наприклад, «Голос України», 09.02.2001 р.).
Вдячний голові СБУ Володимиру Радченку (лютий 2001 – вересень 2003), який після чергового мого депутатського запиту про арешт Могилевича, попередив мене, що контррозвідка СБУ отримала інформацію, що міжнародному мафіозі«увірвався терпець від моїх постійних запитів про його арешт і оголошення в розшук» і він зробив замовлення на мою ліквідацію (вбивство). Це було в кінці лютого 2003 року, приблизно через два тижні після загибелі Анатолія Єрмака в автомобільній катастрофі (11.02.2003).
Радченко неофіційно виділив мені охорону, двохбійців«Альфи» (один з них був моїм учнем, якого я тренував на початку 90-х).
На цьому моя епопея заочного протистояння з Могилевичем не закінчилася.
«Свята трійця» – Могилевич, Тимошенко, Турчинов…
У січні 2006 року я звернувся до президента Ющенка, генпрокурора Медведька, голови СБУ Дріжчаного, міністра внутрішніх справ Луценка з депутатським запитом щодо перевірки фінансово-господарської діяльності компанії «РосУкр¬Енерго», встановлення її засновників та інвесторів, перевірки інформації про участь у підготовці угоди між НАК «Нафтогаз України», «Газпромом» і «РосУкр¬Енерго» міжнародного злочинця Семена Могилевича, який розшукувався ФБР США.
Зауважу, що мої депутатські звернення про необхідність арештуМогилевича керівники правоохоронних органів тупо ігнорували. Міжнародного злочинця і агента спецслужб Росії Могилевича навіть формально не було оголошено в розшук, кримінальна справа щодо нього жодного разу не була порушена.
Під час розгляду мого запиту було встановлено, що на початку вересня 2005 року голова СБУ Турчинов і його перший заступник Кожем’якін знищили 13 томів «оперативного досьє» на міжнародного мафіозі Могилевича. Документи були знищені за день до відправки Юлії Тимошенко у відставку з посади прем’єр-міністра (8 вересня 2005 року).
Головною метою цієї операції, як зазначають спеціалісти контррозвідки, було знищення інформації про розгалужену агентурну мережу «особливо цінного агента» ФСБ-СЗР РФ Могилевича (мережа належить російським спецслужбам) в політичній «еліті» і в вищих ешелонах державної влади України та оперативних матеріалів про його кримінальні і корупційні зв’язки з «газовою принцесою» Юлією Тимошенко.
В інтерв’ю виданню «Главред» 7 грудня 2010 року головаСБУ Валентин Наливайченко (грудень 2006 – березень 2010) заявив: «Я можу відкрити одну таємницю. В кінці травня 2006 року президент Ющенко поставив завдання з’ясувати і доповісти про зв’язки Могилевича в українському політикумі і бізнесі. Підтверджую, що всі документи, які торкалися виведення з бюджету України мільярдних коштів за тіньовими схемами, в яких брали участь злочинні угруповання, до яких були причетні Могилевич і ЄЕСУ, президентом якої була Юлія Тимошенко, були знищені ще в 2005 році, коли головою СБУ був Турчинов».
Зараз Наливайченко — народний депутат, обраний по списку партії Юлії Тимошенко «Батьківщина».
За результатами перевірки мого запиту Генпрокуратура 22 лютого 2006 року порушила кримінальну справу за фактом зловживання владою або службовим становищем працівниками правоохоронних органів Турчиновим і Кожем’якіним (ч. 3 ст. 364 КК).
12 квітня 2006 року Генеральний прокурор Медведько дав доручення міністру внутрішніх справ Луценку арештувати Турчинова і Кожем’якіна за знищення «Досьє Могилевича».
Медведько збирався пред’явити їм звинувачення в тому, що вони нелегально знищили таємні документи про «кримінальну співпрацю Тимошенко з Могилевичем у другій половині 1990-х років, коли Юлія Володимирівна керувала компанією ЄЕСУ».
Під час зустрічі з послом США 14 квітня 2006 року Луценко розповів йому про вище наведені факти і охарактеризував наказ генпрокурора арештувати Турчинова і Кожем’якіна як «дурний». Окрім того, Луценко заявив, що його міністерство буде «дотримуватися формальностей», але не візьме зазначених політиків під варту. Він також повідомив послу США, що телефонував президенту Ющенку, і пояснив йому свій «курс бездіяльності». У відповіді на запитання посла Луценко підтвердив, що генпрокурор видав ордер на арешт Турчинова і Кожем’якіна за запитом Ющенка і додав, що Турчинов «знав про все це».
У березні 2006 року Турчинов і Кожем’якін були обрані народними депутатами по партійному списку блоку Юлії Тимошенко, а в травні, прийнявши присягу, отримали рятівну депутатську недоторканність.
Доповідна посла США Джона Хербста за квітень 2006 року за результатами зустрічі з Луценком була обнародувана на сайті Wikileaks, який опублікував 250 тис. секретних листів дипломатів США.
Ось і пригодився ФСБ РФ колишній «комсомольський активіст» Турчинов, який на другому курсі «був премійований поїздкою в Індію і Цейлон», а згодом отримав кар’єрне зростання по лінії комсомолу. Ще у студентські роки Турчинов був завербований Управлінням КДБ УРСР по Дніпропетровській області.
Колишній радянський розвідник, який iз 1985 по 1987 рік працював у Вашингтоні в резидентурі ПГУ КДБ СРСР (iз 1994 року проживає у США), майор Юрій Швець (з яким я добре знайомий), наголосив: «Зробити таке міг лише винятково корисний ідіот Кремля або особливо цінний агент спецслужб РФ у вищих ешелонах влади України і СБУ. Різниця між першим і другим у тому, що перший не розуміє, що творить, а другий розуміє, що працює на іноземну спецслужбу, і свідомо це робить. Цілком можливий і проміжний варіант, агент косить під ідіота».
За моєю інформацією «досьє» особливо цінного агента ФСБ-СЗР РФ, міжнародного мафіозі Семена Могилевича керівництвом СБУ Турчиновим і Кожем’якіним знищено не було, а передано в Москву.
Народний депутат Андрій Деркач (кадровий офіцер КДБ, під час служби в армії був завербований особливим відділом військової контррозвідки КДБ СРСР, агент ФСБ РФ) 17 грудня 2019 оприлюднив оригінал агентурної розписки, написаної українським бізнесменом Віктором Пінчуком про зобов’язання служити КДБ.Документ Деркач показав на прес-конференції, яку транслював телеканал «112 Україна» (на фото).
«Я зараз руках тримаю оригінал агентурної розписки, яка була написана власноручно Пінчуком. У цій агентурній розписці Віктор Михайлович бере на себе зобов’язання служити РадянськомуСоюзу і КДБ СРСР. Згідно підписці, агентурний псевдонім Віктор Михайлович вибирає „Валерій“. Такий, агент Валерій. Я впевнений, що не кожен з вас тримав у руках підписку агента КДБ, тим більше, олігарха, що фінансує Хілларі Клінтон на виведені з українських банків гроші. Я дам вам таку можливість», — заявив Деркач, передавши документ журналістам.
Генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, професійний контррозвідник, колишній начальник Управління військової контррозвідки СБУ, заступник голови СБУ, начальник ГУР МО заявив, що за часів помаранчевої команди головами СБУ були два колишні агенти КДБ — Олександр Турчинов і Валентин Наливайченко.
Ставити під сумнів інформацію професіонала з майже 40-річним досвідом контррозвідника — не варто. Окрім того вона підтверджена архівними документами, з якими ми з Анатолієм Єрмаком ознайомилися в 1993 році і мали розмову з його куратором – з одним із заступників голови СБУ.
Не можу гарантувати, що на сьогодні архівні матеріали про діяльність агента КДБ Турчинова і агентеси ФСБ РФ Юлії Тимошенко (завербована в липні 1995 року в Москві) збереглися.Після перемоги Помаранчевої революції на вимогу прем’єр-міністра Тимошенко,президент Віктор Ющенко 4 лютого 2005 року призначив Турчинова головою СБУ, який перебував на цій посаді до 8 вересня 2005 року.
За цей час Турчинов мав усі можливості, щоб знищити в архіві СБУ весь компромат на себе і своїх партійних босів Тимошенко і Лазаренка.
Детальніше читайте в статтях, опублікованих в газеті «Україна молода» (10 і 11 вересня 2019 року) «Вони й досі серед нас: колишні агенти КДБ нині працюють на ФСБ і продовжують нести загрозу Україні»
і «Агентура КДБ-ФСБ-РПЦ в Україні: чого ми не знали про добре знайомі обличчя»
https://umoloda.kyiv.ua/number/3504/188/137060/
https://umoloda.kyiv.ua/number/3505/188/137126/
https://umoloda.kyiv.ua/number/3505/188/137127/
Зауважу, що коли я був переведений з викладацької роботи в Академії МВС на оперативну роботу в СБУ, через деякий час я побачив, що компрадорській «еліті» України не потрібна професійна й ефективна контррозвідка. Скажу більше, вона для неї дуже небезпечна. Тому впродовж усієї історії незалежності України над СБУ відбуваються недосяжні для здорового глузду експерименти, навіть, під час війни.
Прочитавши зазначені статті ви зрозумієте, в якій міцній павутині КДБ-ФСБ була і знаходиться до цього часу Україна. Ви дізнаєтеся хто з президентів України, глав Адміністрації президента, прем’єр-міністрів, членів уряду,керівників МВС і СБУ раніше були таємними агентами КДБ, через яких Москва реалізовувала свою загарбницьку політику, щоб поневолити Україну, зробити її своїм васалом і не допустити вступу України в Євросоюз і НАТО.
Лише завдяки незламності духу і мужності молодого покоління українців, Україна зберегла свою незалежність, веде героїчну боротьбу проти споконвічного свого ворога хижацької Московії.
Україна здобуде Перемогу, знищить Московію і на її уламках утворяться незалежні національні демократичні держави. Я не лише вірю в це, я знаю, що так буде!
Після Перемоги над Московією напишу книгу.Вона буде посвятою моїм мужнім колегам і друзям (офіцерам, депутатам, журналістам), які поруч зі мною безкомпромісно боролися з міжнародною корупцією і мафією. На жаль, багатьох з них уже немає в живих – Олександр Ємець, Юрій Оробець, Анатолій Єрмак, Михайло Сирота, Віктор Мусіяка, Георгій Гонгадзе, Юрген Рот, працівники спеціальних служб по боротьбі з міжнародною організованою злочинністю (прізвища яких я не маю права називати) Німеччини, Угорщини, Італії, Іспанії, Бельгії, Польщі, Швейцарії, Великої Британії, США, Росії та інших країн, з якими мені довелося працювати. Світла їм пам’ять.., а живим – МНОГАЯ ЛІТА!
Дякую всім виданням, які друкують мої матеріали…
Футбол і брудна політика – основне захоплення Орбана
У Страсбурзі і Будапешті декілька раз зустрічався з Орбаном,слухав його антипутінські і антиросійські заяви. Одного разу розмовляли про футбол, який є основним його захопленням. Одночасно з політичною діяльністю, він грав у клубі третього футбольного дивізіону «Фелчут» (Felcsút FC). Наприклад, у 2001 році через його футбольне тренування у рамках підготовки до національного чемпіонату щотижневе засідання угорського уряду було перенесене з вівторка на п’ятницю. Крім того, Орбан є одним з головних спонсорів свого клубу.
Коротко згадаю шлях Орбана у політику, сходження його на саму її вершину. Весною ц. р.після перемоги його партії «Фідес» на чергових парламентських виборах він в п’ятий раз став прем’єр-міністром Угорщини.
Свою політичну діяльність Віктор Орбан (юрист за освітою) почав як засновник партії «Фідес» (Fidesz; абревіатура від FIatal DEmokraták SZövetsége, «Союз молодих демократів»), створеної 30 березня 1988. Він отримав загальнонаціональну популярність виступом 16 червня 1989 на церемонії перепоховання Імре Надя та інших політичних діячів Угорщини, страчених в 1958 році комуністичним режимом, насадженим Угорщині Радянським Союзом, після придушення повстання в Будапешті у 1956 році. У своїй промові Орбан зажадав проведення вільних виборів і виводу «російських» військ з угорської території.
1990 року, на перших виборах у посткомуністичній Угорщині, Орбан був обраний депутатом парламенту (знов обирався в 1994, 1998, 2002, 2006 рр.). У 1990 році став лідером «Фідес», який під його керівництвом було реорганізовано з ліберальної політичної організації (члена Ліберального Інтернаціоналу) в правоконсервативну партію. З 1995 року партія Орбана офіційно називається Fidesz-MPP (Союз молодих демократів — Угорська громадянська партія). З жовтня 2002 року Орбан, поряд з керівництвом «Фідес», є віцеголовою Європейської народної партії, до складу якої входять консервативні партії Європи.
1998 року, після перемоги «Фідес» на парламентських виборах (партія отримала 44 % голосів виборців) Орбан сформував правоцентристський уряд. У віці 35 років він став наймолодшим прем’єр-міністром у сучасній Угорщині.
На відміну від своїх попередників, Орбан уникав візитів до Москви і часто критикував Росію, особливо після приходу до влади Путіна. Під час війни в Косово уряд Угорщини (країна уже була членом НАТО) впродовж місяця не пропускав через свою територію російський поїзд з гуманітарною допомогою для Сербії, заявляючи, що на частину вантажу було накладено міжнародне ембарго.
Орбан виступав як прихильник німецької моделі управління, яка передбачає провідну роль прем’єр-міністра в системі влади. Він підсилив роль канцелярії прем’єр-міністра, провів радикальну реформу державного апарату.
Прагнення Орбана до зниження впливу парламенту на політичні процеси при посиленні особистого впливу прем’єра, викликало різку критику з боку опозиції, яка обвинувачувала його в авторитарних тенденціях і прагненні чинити вплив на ЗМІ. У період прем’єрства Орбана Угорщина, разом з Польщею і Чехією, в 1999 році була офіційно прийнята в НАТО.
На виборах 2002 партія Орбана зазнала поразки, і він пішов у відставку. Ліва і ліберальна преса постійно піддавала Орбана жорсткій критиці.
На виборах 2006 року Орбан знову очолив «Фідес» і виступав як основна фігура опозиції уряду соціал-ліберальної коаліції парламенту. На думку політичних експертів, у своїй політичній діяльності він прагне поєднувати консервативну ідеологію і популістську практику.
В 2007 році, будучи в статусі лідера самої великої опозиційної партії, Орбан жорстко критикував угорський уряд за «сліпоту» у відношенні «росту впливу» Росії на Угорщину через її енергетичні гігантиі пропонував орієнтуватися виключно на Європу, а не на Москву.
«Те молоде покоління, яке нас підтримує, повинно не допустити, щоб Угорщина стала самим веселим бараком Газпрому!», – заявляв Орбан, відсилаючи прихильників до радянського жарту про те, що Угорщина – самий веселий барак соціалістичного табору.
У 2008 році, ставши прем’єр-міністром, Орбан продовжує жорстко критикувати Кремль, називаючи інші європейські уряди «путінськими маріонетками», а підтримку попереднім головою уряду проекту «Південний потік» – національною зрадою. Засуджує військову агресію Росії проти Грузії.
Несподівано в 2009 році все різко змінилося. Критика зовнішньої політики Кремля як ікритика на адресу Путіна-Медведєва припинилася. Почалася епоха примирення і дружби між Орбаном і Путіним, яка переросла у відверту підтримку міжнародної політики Москви, а Орбан став відкритим агентом політичного впливу серійного вбивці Путіна на Європу.
Що ж могло трапитисяз Орбаном, що зробило його не лишесмиренним ягням перед Москвою, адиверсантом-шпигуном чекіста Путіна в Євросоюзі і НАТО?
За моєю інсайдерською інформацією в кінці грудня 2007 року ФСБ Росії отримала оперативні дані, що їх «особливо ціннийагент»Могилевич має, але приховує від неї, кримінальний компромат на Віктора Орбана та інших політиків Угорщини. Далі – справа техніки, як кажуть,«вправність рук і ніякого шахрайства». Щоб не «засвітити» ФСБ і СЗР, управління по боротьбі з економічними злочинами МВС РФ порушило проти Могилевича кримінальну за несплату податків.
24 січня 2008 року Останкінський суд Москви видав санкцію на арешт Семена Могилевича та власника мережі парфумерних магазинів «Арбат Престиж», Володимира Некрасова за несплату податків більш ніж на 50 мільйонів російських рублів. У той же день вони були взяті під варту.
Півтора роки Могилевич провів у слідчому ізоляторі і зрозумів, що від чекістів Путіна краще нічого не приховувати і дав розлогі свідчення про те, впродовж якого часу,через кого, якимпрацівникам правоохоронних органів і політикам Угорщини і які суми хабарів він давав за час проживання в цій країні.
В підтвердження правдивості своїх показів «міжнародний мафіозі» добровільно видав касети з відеозаписами, на яких були зафіксованіпередачі грошей в конвертах,пакетах, валізах, сумках і хто їх отримував. Зокрема, Могилевич засвідчив, що гроші в конвертах по 10 000 німецьких марок передавав через свою довірену особу, німця Дітмара Клода впродовж декількох років у першій половині 90-х років для одного з будапештських поліцейських начальників Шандору Пінтеру та іншим поліцейським начальникам різного рангу.
Могилевич дав свідчення, що передав через Клода суму в один мільйон німецьких марокдепутату угорського парламенту, лідеру партії «Фідес» Віктору Орбану під час парламентських виборів весною 1994 року. Для звіту про передачу грошей Клод у себе на квартирі робив відеозаписи, які віддавав йому (Могилевичу).
За свідченнями «міжнародного мафіозі» і «особливо цінного агента» КДБ-ФСБ-СЗР, великі суми готівки він неодноразово передавав Орбану і через інших осіб.
СвідченняМогилевича експерти неодноразово перевіряли на поліграфі (так званому детекторі брехні). Висновок – Могилевич говорить правду.
24 липня 2009 року (через півтора роки) «міжнародний кримінальний авторитет» Могилевичбув звільнений з-під вартина підписку про невиїзд. Проте ще впродовж майже двох роківвін «висів» на гачку у слідчих.
Лише 18квітня 2011 рокукримінальна справа по звинуваченню Некрасова і Могилевича була закрита за відсутністю складу злочину.
У жовтні 2009 року ФБР США оголосило Могилевича одним із десяти найбільш розшукуваних міжнародних злочинців.
Світлої пам’яті Юргена Рота…
Так трапилося, що через 2-3 місяці після Афінської міжнародної конференції по боротьбі з організованою злочинністю (1997 р.) мене в Києві розшукав відомий німецький журналіст Юрген Рот, який займався розслідуванням російської організованої злочинності. Він передав мені вітання і візитку від працівника Федерального управління кримінальної поліції (ВКА) Німеччини, який брав участь у зазначеній конференції і його прохання допомогти Роту у зборі інформації про російську і українську мафію. Звичайно, що я допоміг німецькому журналісту. Підібрав йому публікації в українських газетах про організовану злочинність і корупцію у вищих ешелонах влади, дав копії своїх депутатських звернень і запитів з цих питань, копії окремих документів, які уже були опубліковані у пресі. Юрген Рот записав зі мною декілька інтерв’ю. Окрім того, надав йому інформацію, яку отримав на конференції в Афінах про зв’язки німця ДітмараКлодо з українсько-російським мафіозі Могилевичем, корумпованими працівниками поліції та політиками Угорщини, яким Клодо передавав гроші від Могилевича.
Юрген Рот подарував мені з дарчим підписом свою книгу «Росія – мафія», яка вийшла в 1996 році («DieRussen– Mafia»). Між нами склалися приятельські, довірливі стосунки.
Ми неодноразово зустрічалися в Мюнхені, Франкфурті-на-Майні, де він жив, а також в Києві, коли Юрген приїздив в Україну. Обмінювалися інформацією про міжнародну мафію і корупцію, про злочинні авторитарні режими Путіна-Януковича, паралельно вели розслідування Смоленської авіакатастрофи і незалежно один від одного прийшли до висновку, що літак президента Леха Качинського був підірваний спецслужбами Росії.
Детально про це в статті «Літак з президентом Польщі Качинським був підірваний термобаричним зарядом. Тих, хто вижив — пристрелили. Розслідування Григорія Омельченка (+відео)»https://ukrreporter.com.ua/videogalereya/litak-z-prezydentom-polshhi-kachynskym-buv-pidirvanyj-termobarychnym-zaryadom-tyh-hto-vyzhyv-prystrelyly-rozsliduvannya-grygoriya-omelchenka.html
Останній раз зустрілися в Києві під час Революції Гідності в січні 2014 року. По ньому було видно, що він хворіє, виглядав дуже схудлим. Більше двох годин спілкувалися в одному з столичних кафе. Було що згадати, про що поговорити і чим поділитися. Я подарував Юргену свою книгу «Літак для президента» (2012), а також передав йому матеріали про злочини, вчинені Януковичем і його оточенням, та загадкові смерті понад тридцяти генералів, які були співучасниками або свідками злочинів, скоєних Путіним.
Юрген Рот повідомив, що пише чергову книгу «Брудна демократія», у якій збирається розповісти як Могилевичв 90-х роках корумпував угорських чиновників і політиків, які зараз займають найвищі посади в угорському уряді. Наприклад, Орбан – прем’єр-міністр, а його друг Шандор Пінтер – міністр внутрішніх справ.
Усміхаючись Юрген подякував мені за те, що на першій нашій зустрічі (кінець 1997 року) я дав йому прізвище німця Дітмара Клодо, який за дорученням Могилевича передавав гроші для підкупу Орбана, Пінтерата інших. Юрген сказав, що йому вдалося знайти підхід до Клодо і «розколоти» його на «вбивчу» інформацію.
Пообіцяв приїхати до Києва, коли вийде книга і подарувати… Книга вийшла, але він не приїхав. У вересні 2017 року Юргена Рота не стало – після важкої хвороби він помер. Світла пам’ять світлій і мужній людині…
Валіза з мільйоном німецьких марок для Віктора Орбана…
Пропоную вашій увазі письмові свідчення (так званий афідевіт), які офіційно дав і підписав ДітмарКлодо15 червня 2016 року (на фото).
Процитую афідевіт Клодо мою оригіналу (яким він був опублікований):
«В девяностых годах я жил в Будапеште, где занимался консалтингом и был владельцем частной охранной компании SAS. В Будапеште я познакомился с известным бизнесменом Семеном Могилевичем. Между нами возникли доверительные отношения, отчасти потому, что мы оба были иудеями. Из-за этих близких доверительных отношений он поручил мне в середине девяностых годов, это было в период между 1993 и 1996 годами, передавать деньги различным лицам.
Один из них был человеком по имени Шандор Пинтер (нинішній міністр внутрішніх справ Угорщини – Авт.). В то время я знал о немтолько, что он был какой-то большой чин в полиции и, конечно же, что он работал на г-на Могилевича. Я познакомился с ним официально позже, когда он ушёл из полиции. Это было в 1996/97. Семен Могилевич попросил меня передать ему деньги, что я и сделал.
То, что это были влиятельные люди, было для меня ясно. Для меня Шандор Пинтер был тогда только одним из многих коррумпированных лиц, которым я передавал конверты от имени Могилевича. Я принимал его и других людей в моем доме по адресу Meggy Uca 19, в 3-м районе Будапешта. Они брали деньги в конвертах.
Это были по 10 000 немецких марок. Так продолжалось до 1996 года, а позже эти операции шли уже через кого-то другого. Один раз, это было весной 1994 года незадолго до парламентских выборов, переводчик Могилевича принес мне чемодан, где было около миллиона марок.
Он предназначался для молодого человека. Но этот молодой человек не хотел заходить в мой дом. Я сказалему: «Слушайте. У меня есть чемодан с этими чертовыми деньгами. И я не собираюсь выходить с этим чемоданом на улицу. Так что, если вы отказываетесь, то я передаю это господину Могилевичу, и пусть он заберет с собой чемодан с миллионами. Мне все равно». И он все-таки поднялся ко мне вместе с еще одним пожилым джентльменом, и я принес чемодан с деньгами.
Кто это был, мне в то время было неинтересно. Только после парламентских выборов я понял, что молодым человеком был Виктор Орбан из «Фидес» (партія, яку очолював Оробан – Авт.). Могилевич назвал это «поворотным вкладом в предвыборную кампанию». Среди других лиц, которые регулярно забирали свою лепту, среди других были также Тонхаузер Ласло, тогдашний глава отдела организованной преступности в Будапештской полиции; Шандор Иштван, старший следователь полиции; Юст Ласло, влиятельный человек в средствах массовой информации.
Основной причиной, почему именно я должен был передавать эти деньги, было то, что у меня не было ничего общего с русскими, и в качестве председателя международной секции независимой венгерской торгово-промышленной палаты меня воспринимали довольно серьезно. Я заявляю под страхом наказания за лжесвидетельство, что я сообщил правду.06/15/2016, Регенсбург» (місто у Німеччині, земля Баварія – Авт.).
Зауважу, що реальною причиною, чому передача конвертів з грошима угорським політикам мала обов’язково відбуватися на квартирі у Клодо, а не на вулиці, були не його побоювання за збереження коштів. Процес передачі грошей дома у Клодо знімала «для страховки» прихована камера, а касети з відзнятими плівками передавалисьМогилевичу.
Дітмар Клодо також дав інтерв’ю австрійському телеканалу ORF, де заявив, що в 90-ті роки Шандор Пінтер щомісячно отримував по 10 000 дойчмарок від Могилевича, щоб «угорська поліція закривала очі на його махінації з Україною і Росією», в той час коли основний офіс міжнародного мафіозі знаходився в Будапешті.
Угорський політик Балінт Мадьяр, автор відомої книги «Посткомуністична мафіозна держава на прикладіУгорщини», яка викривала корупційні схеми, заявив, що про зв’язки Пінтера з Дітмаром Клодо було відомо і раніше: «Ми підозрювали про ці зв’язки ще в 90-ті. В 1998 році партія «Вільні демократи» навіть проводила пресконференцію з приводу корупційнихзв’язків Шандора Пінтера з ДітмаромК лодо».
Сподіваюся, тримаєте в думці і не забули, коли, де і яка подія відбулася у житті Орбана – «самого активного критика Путіна в Європі», що так круто змінила його позицію щодо вбивці Путіна і власну геополітичну орієнтацію?
Це трапилося через чотири місяці після того, як Могилевич, давши свідчення про корупціонера Орбана, був звільнений із слідчого ізолятора на волю 24 липня 2009 року.
Після цього 21 листопада 2009 року прем’єр-міністра Угорщини, лідера партії «Фідес» Віктора Орбана запросили на з’їзд партії «Єдина Росія», який проходив у Санкт-Петербурзі.
Що було далі, думаю, зрозуміло не лише початківцю оперативнику спецслужби будь-якої країни, а й тим, хто знайомий з розвідувальною і контррозвідувальною роботою по фільмам і книжкам.
Після перегляду «документального кіно», на якому зафіксовано як молодий Віктор Орбан отримує в чемодані німецькі марки, показаних відеосвідчень Могилевича, задушевної розмови з чекістами прем’єр-міністром Путіним і директором ФСБ Бортніковим про варіанти найближчих перспектив Орбана, «наш угорський клієнт», як кажуть в таких випадках, «дозрів». Для вербовки Орбана чекісти Путін і Бортніков використали самий ефективний вербувальний метод – «батіг і пряник».
Так, на мою думку (як начальника відділу військової контррозвідки в минулому), відбулася політична вербовка прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана як агента політичного впливу Путіна.По суті, Орбан став політичним диверсантом-шпигуном чекіста Путіна в НАТО і Євросоюзі!
На зустрічі були обговорені договори про закупівлю російських енергоносіїв (газ, нафта) та інші фінансово-економічні проекти, які були вигідні Росії і Орбану для особистого збагачення (треба було думати про майбутнє п’ятьох своїх дітей). Були обговорені також політичні плани Угорщини щодо України на Закарпатті.
Яка провокативна сепаратистська політика проводилася угорським урядом Орбана в Закарпатті, вона загально відома,нагадувати не буду.
Після цієї зустрічі з чекістами Путінимі Бортніковим «самий антиросійський і антипутінський європейський політик» Віктор Орбан несподівано став великим другом Путіна і прихильником його міжнародної політики.
12 та 25 квітня 2010 пройшли два тури парламентських виборів, на яких Угорський громадянський союз («Фідес») отримав більше двох третин місць у законодавчому органі республіки (263 мандати з 386-ти), забезпечивши собі, таким чином, абсолютну більшість. Консерватори з «Фідес» зможуть без будь-чиєї підтримки вносити зміни до законодавства, у тому числі і до конституції. Лідер громадянського союзу Віктор Орбан, коментуючи результати виборів, заявив, що угорські виборці зробили справжню «революцію», яка покладе кінець «злидням і розпачу», у яких перебуває країна.
Опоненти Орбана і спостерігачі звернули увагу на надзвичайно великі кошти, які партія «Фідес» потратила на рекламу на парламентських виборах, які забезпечили їй велику перемогу – конституційну більшість у парламенті.
В опозиційній пресі звучали звинувачення, що це гроші Москви, які вона виділила Орбану на вибори, щоб він міг впроваджувати політику Путіна.
29 травня 2010 Віктор Орбан знову став прем’єр-міністром Угорщини, діставши схвалення право-центристської коаліції: за його призначення голосував 261 депутат.
Під час агресії Росії проти України, в травні 2014 р. Віктор Орбан висловився щодо суверенних форм захисту і гарантій прав угорської національної меншини в Україні, зокрема в контексті подвійного громадянства та «колективних прав» на «автономію», чиє широке тлумачення є полем для спекуляцій.
Українське МЗС в свою чергу засудило такі висловлювання: «Оприлюднені слова угорського прем’єр-міністра є ані слушними, ані доречними, особливо в час агресії РФ проти України та послідовнихнамірів кремлівськогокерівництва перекроїти нашу державу та підірвати національний мир і порозуміння».
Коротке резюме: тікай, Вітю, тікай, поки не пізно!
З самого початку повномасштабного вторгнення Московії в Україну в Угорщині приймали українських біженців, але активно допомагати у боротьбі з агресором Орбан не поспішає. Його уряд заявив, що не постачатиме Україні зброю,а також не хоче відмовлятися від російських нафти та газу, аби «не платити ціну війни”.
За логікою бариги Орбана –хай і далі гинуть українські діти і мирне населення. На сьогодні серійний вбивця Путін і його головорізи уже вбили 318 маленьких українців, а581 дитина отримала поранення.
Орбан, скільки ще крові українців тобі потрібно, що ти нарешті напився?! У тебе ж п’ятеро дітей!
Політичне керівництво Угорщини на чолі з продажним Орбаном відзначилося не лише блокуванням санкцій та відмові у постачанні зброї, а й особливим цинізмом. Після того, як російські нацисти-окупанти втекли з Київщини й весь світ жахнувся від звірств, які вони там вчинили, глава угорського уряду засумнівався у їхній правдивості, повторюючи риторику Кремля, що це постановочні кадри.
Окрім того, за інформацією РНБО, в Угорщині заздалегідь знали про те, що Росія планує напад на Україну. Орбан і Путін мали власний зухвалий план – Московія захоплює Україну, а Угорщина – українське Закарпаття. Однак здійснитися йому не судилося завдяки героїзму ЗСУ і масовому супротиву українців, неповнолітні і люди зовсім похилого віку взяли зброю і почали захищати Україну.
Було очікувано, що з початком обговорення шостого пакета санкцій проти Росії, який включає ембарго на російські енергоносії, уряд Орбана його не підтримає.Намагаючись задовольнити Путіна,його лакей Орбан зробив Угорщину “головним болем” для ЄС.
Згодом Орбан почав торгуватися з Євросоюзом, нібито погодившись на ембарго в обмін на компенсацію. Якщо спершу він вимагав 750 мільйонів євро, то зараз як рекетир суму збільшив до 15 – 18 мільярдів євро(пригодився досвід вимагання грошей у мафіозі Могилевича).
Під тиском та шантажем Угорщини ЄС змушений був зробити виняток усанкційному пакеті, оскількитривалий час Орбан блокував рішення щодо шостого пакету санкцій проти Росії. Тому Угорщину звільнили від нафтового ембарго.
До санкційного списку ЄС був включений патріарх РПЦ Кіріл (Володимир Гундяєв – агент КДБ СРСР під псевдонімом «Михайлов») як співучасник воєнної агресії проти України. Рішення про запровадження санкцій проти Кіріла схвалили посли всіх 27 держав-членів ЄС і що найцікавіше, лідери цих країн,- заявив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Проте в останній момент ЄС виключив Кірілаз пакету санкцій проти Росії через позицію Орбана. Він заявив, що не підтримує запровадження санкцій проти Кіріла, оскільки «це поставить під загрозу релігійну свободу» (ну, що тут можна сказати Орбану, окрім одного слова – ідіот! До чого тут «релігійна свобода?!).
Така заявапрем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана є цинічною кривавою маніпуляцією. Вінвідверто покриває диявола в рясі Кіріла – співучасника воєнних злочинів та злочинів проти миру, людства і людяності, вчинених спільно з серійним вбивцею Путіним і його військами, яких,як патріарх РПЦ, благословив на воєнну агресію проти України, вбивствацивільних людей та гвалтування жінок, дівчат, дітей…
Габріелюс Ландсбергіс заявив, що він буде добиватися, щоб Кіріл був включений у сьомий пакет санкцій ЄС проти Росії.
Сьогодні вся влада (законодавча і виконавча)в Угорщині сконцентрована в рукаходнієї особи – прем’єр-міністра, лідера партії «Фідес» (Угорський громадянський союз) Віктора Орбан, який утворив уряду з особисто відданих йому осіб.
Застерігаю угорців і керівників країн-членів ЄС і НАТО – Орбан скочує Угорщину, яка є членом Євросоюзу і НАТО, до авторитарного фашистського режиму, як це зробили Лукашенко і Путін за понад 20 років правління в Білорусії і Росії.
Орбан і його друг, міністр внутрішніх справ Шандор Пінтер знаходяться на гачку кримінального компромату у президента Росії Путіна. Ймовірність того, що Орбан і Пінтер завербовані спецслужбами Росії дуже висока, майже стовідсоткова.
Те, що Віктор Орбан сьогодні є агентом політичного впливу Кремля на НАТО і ЄС – це доконаний загально відомий факт!
Це сталося після візиту прем’єр-міністра, лідера партії «Фідес» Віктора Орбана до Росії на з’їзд партії «Єдина Росія» у листопаді 2009 року, його зустрічі з Путіним і директором ФСБ Бортніковим, де і відбулася вербовка Орбана як агента політичного впливу Москви..
Угорщина повністю лягла під Росію і стала її союзником.
Національна асамблея Угорщини (однопалатний законодавчий орган – парламент) включає 199 депутатів, обраних на чотири роки у квітні 2022 року. Більшість парламенту складають депутати партії Орбана «Фідес» – 117.
Спікер парламенту – Ласло Кевер (член партії «Фідес») образливо висловився на адресу президента України Володимира Зеленського – президента країни, Збройні сили якої своїми життями рятують Європу, в тому числі і угорців, від москальської нацистської чуми.Уже не пам’ятає, що з угорцями зробили «російські війська» в 1956 році. Газпромівське і нафтове бабло, мабуть, мізки залило…
Шляхом маніпуляцій і брехні Орбан активно намагається не зіпсувати стосунки з ЄС і водночас всіляко продовжує підтримувати Москву і серійного вбивцю Путіна, не зважаючи на наслідки війни в сусідній Україні.
Запровадження надзвичайного стану в Угорщині є частиною загального плану Генштабу РФ на розпорошення ЗС України на різних напрямках, щоби наші війська не змогли ефективно оборонятися на найгарячіших ділянках українсько-російського фронту.
Доки ЗСУ, хоча й важко, але доволі успішно блокують атаки російських військ, угорська армія і спецслужби лише нагнітають і чинять провокації вздовж лінії кордону і на території Закарпатської області.
Окрім цього, Орбан категорично відмовляється постачати зброю в Україну і не хоче підписувати санкції проти Росії щодо накладення ембарго на її енергоносії (газ і нафту).
Політичному керівництву України (президенту, парламенту, уряду) необхідно позбутися всіх ілюзій щодо Орбана, його уряду і парламенту і зайняти до них жорстку принципову позицію як по відношенню до російського кораблябез будь-яких загравань і умовлянь.
Нагадаю, що ще до початку війни уряд Угорщини вирішив виставити війська вздовж кордону з Україною. Офіційна мета звучала як захист від неконтрольованого напливу біженців та проти спроб перетнути кордон збройним формуванням.
Насправді у Орбана була зовсім інша мета. В разі успішного наступу російських військ армія Угорщини мала захопити наше Закарпаття. Звісно, про це ніхто в уряді Орбана в слух не говорив, але факти свідчать саме про це.
Х*Й вам вгорло по самі помідори, а не Україну!
Вип’ємо не чокаючись за Вітю і Володю, земля їм скловатою…
Угорщина за московським сценарієм регулярно нагнітала ситуацію довкола угорської спільноти в Україні, зокрема щодо нібито утисків на право спілкування угорською мовою; надання громадянам України угорського громадянства; блокування вступу нашої країни до НАТО та ЄС.
Окрім того, я отримав конфіденційну інформацію про те, що у разі захоплення Путіним Києва, війська Угорщини вторглися б у Закарпаття, окупували б його і фейковим референдум оголосили б про приєднання Закарпаття до Угорщини (за кремлівським сценарієм анексії Криму).
Зауважу, що якщо Росія зможе прорватися до Придністров’я, то тоді можна очікувати й спроби захоплення Закарпатського регіону. Причин подібних дій угорського уряду, на думку експертів, кілька.Перша – змусити Росію заплатити за свою лояльність. Друга – шантаж України, ЄС та НАТО. Орбан заробляє на чужому горі, на людських життях.
Чи будуть і далі йти на суттєві поступки і чи довготерпітимуть вибрики Орбана керівники країн-членів Європейського Союзу – час покаже. Але явна промосковська політика і дружба Орбана з серійним вбивцею, воєнним злочинцем Путіним вже починають набридати багатьом європейським політикам.
Думаю, що порозумнішають і політичні лідери Франції, Німеччини, Італії і Нідерландів…
Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та відвідин Ірпеня 16 червня глави держав Німеччини, Франції, Італії і Румунії висловилися за «негайний» статус кандидата на членство в Євросоюзі для України».
Зауважу, що сьогодні Україна, як ніколи, має стійку підтримку міжнародної коаліції.
Макрон заявив, що приїхав в Ірпінь, аби засвідчити повагу до героїзму українців.
«Усі бачили ці кадри спустошеного міста, яке, водночас, героїчне місто – тому що тут, як і багато де в інших місцях, українці стримали наступ російської армії на Київ. Потрібно відзначити героїзм і військових, і цивільних українців… І тут можна бачити сліди варварства», – сказав він у коментарі ЗМІ, нагадавши, що Франція вже надає підтримку у розслідуванні можливих воєнних злочинів.
«Потрібно, щоб Україна могла чинити опір і здобувати перевагу», -наголосив Макрон.
«Оскільки сьогодні в Україні вирує війна, яка щодня приносить тяжкі жертви і страждання, я запевняю, що зробимо все, щоб Україна могла сама обирати свою долю, сама робити вибір. Саме Україна буде вирішувати, в який момент припиняти війну, в який момент сідати за стіл переговорів»,- заявив Макрон на спільній пресконференції 16 червня в Києві.
«Україна буде вирішувати, на яких умовах вона будуватиме мир», – наголосив він.
Президент Франції оголосив про поставку в Україну ще шести додаткових самохідних артилерійських установок Caesar, флагмана французької артилерії. Ці самохідні установки можуть запускати 155 мм снаряди на відстані 40 кілометрів зі швидкістю від шести до восьми пострілів за хвилину.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц на пресконференції заявив: «Німеччина з першого дня стала на бік України. Ми підтримуємо Україну у захисті її суверенітету і територіальної цілісності. Ми підтримуємо її фінансово великими сумами, і в гуманітарному плані – прийнявши у Німеччині 800 тисяч біженців і запропонувавши їм захист і дах над головою».
Він додав, що 135 тисяч українських дітей вже ходять у німецькі школи.
“Німеччина також зламала свою давню державну традицію – ми стали постачати Україні зброю, і ми будемо робити це і надалі – скільки Україна матиме потребу”, – запевнив глава німецького уряду.
Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі вважає, що мир із Росією повинен бути досягнутий на умовах України.Про це він сказав на пресконференції під час візиту до Києва 16 червня.
«Ми дуже хочемо миру. Ми хочемо, щоб не постраждали інші міста, але Україна має оборонятися, щоб досягти миру. І ми, так чи інакше, нічого не робитимемо, не беручи до уваги волю України. Мир має бути таким, як його хоче бачити Україна, і він має бути тривалим», – вважає глава італійського уряду.
Він наголосив, що під час візиту в четвер почув від людей в Україні надію та сподівання, і зазначив, що «ми покликані підтримати і допомогти Україні відбудувати своє майбутнє».
Раніше під час візиту до Ірпеня Драгі запевнив, що Україна отримає допомогу для відновлення зруйнованої росіянами інфраструктури.
Президент Франції Макрон заявив, що Німеччина та Франція НЕ вимагатимуть поступок від України, щоб завершити російсько-українську війну – його підтримав і канцлер Німеччини Шольц.
Про це політики заявили, відповідаючи на запитання після зустрічі лідерів Франції, Німеччини, Італії та Румунії з президентом України Володимиром Зеленським, пише “Європейська правда”.
«Колись цей конфлікт повинен зупинитися. І в цей момент повинні бути переговори. Але я вже наголосив: умови переговорів і формат будуть визначатися Україною. Німеччина й Франція ніколи не будуть переговорниками за спиною України, ніколи не будуть вимагати поступок від України. Цього ніколи не було і не буде. Ми будемо вимогливим посередником, але не вимагатимемо поступок», – сказав він.
Макрон підкреслив, що Франція і надалі підтримуватиме канал діалогу з Росією. При цьому, за його словами, після спілкування з президентом РФ Путіним він щораз інформує про хід розмови президента Зеленського.
Канцлер Німеччини Шольц, своєю чергою, погодився, що умови миру повинна визначати тільки Україна. «Лише Україна, її президент і парламент, український народ можуть вирішити, що важливе для них. Ми можемо домовлятися про мир тільки в їхньому розумінні. Це абсолютно зрозуміло для мене… Росія не має права добиватися того, чого вона хоче. Не можуть бути виконані російськи вимоги, які вона ставить до України», – заявив Шольц.
Прем’єр-міністр Італії Драгі також вважає, що мир із Росією повинен бути досягнутий на умовах України.
В цей же день Європейський економічний і соціальний комітет ухвалив резолюцію на підтримку надання Україні статусу-кандидата на членство в ЄС. Рішення підтримали 200 депутатів – майже всі, хто взяв участь у пленарному засіданні.
«ЄЕСК закликає Європейську раду надати Україні статус кандидата на членство в ЄС на зустрічі 23-24 червня 2022 року. Статус кандидата має бути наданий Україні без шкоди для процесу входження країн Західних Балкан. ЄЕСК виступає за створення системи поетапних інтеграційних кроків на основі acquiscommunitaire (законодавства ЄС – Авт.)», – йдеться у затвердженій резолюції.
Одночасно міністр оборони Британії Бен Уоллес заявив, що Британія починає надавати Україну артилерію та ракетні системи великої дальності, які дозволять українським силам перемогти. Він повідомив:«Ми розгортаємо понад двадцять 155-міліметрових самохідних гаубиць, які ми закупили на світовому ринку, ми їх відремонтували, і вони починають надходити в Україну, і вони мають значно більшу дальність дії, ніж 152-міліметрові”, – сказав міністр Sky News.
За його словами,союзники починають надавати Україні артилерійські та ракетні системи великої дальності, які дозволять її силам здобути перевагу над Росією.
Він зазначив, що українські сили незабаром зможуть досягти «значного прогресу на сході країни».
Акордом минуло тижня став «несподіваний» візит до Києва українського друга – прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, який обговорив з Президентом Володимиром Зеленським «важливі для України питання щодо протистояння агресії Росії. Зокрема, були успішно узгоджені питання постачання важкої зброї та систем ППО, надання економічної підтримки України та посилення санкційного тиску на Московію. Результати цієї зустрічі побачите на полі бою.
Надання Україні статусу кандидата на членство в Європейський Союз – це для Москви крах її європейської геополітики, це політична смерть кремлівського кривавого карлика, це агонія останньої імперії зла – передвісник її розпаду.
Своїм візитом до Києва, відвідуванням Ірпеня і заявами чотири лідери країн-членів Євросоюзу і НАТО продемонстрували непохитність антипутінської коаліції і образно кажучи«відтрахали» кремлівського карлика по повній програмі, як хотіли і куди хотіли.
Терпи «Х@УЙЛО», це лише початок. А буде й «серединка» і дуже великий КІНЕЦЬ і не лише тобі, а всій московській дикій орді!!!
Одночасно привертаю увагу президента Зеленського і керівників українських спецслужб до матеріалів міжнародного розслідування про те, як Швейцарія, Італія та Німеччина допомагали Путіну виробляти сучасну зброю в обхід санкцій. Детально про це читайте на сайті «Аргумент».:
«Пора тікати, Вітя, пора…»
НАТО «ввічливо умовило» Уряд Угорщини прийняти рішення, яким дозволено перебування військ НАТО на всій території країни.Про це повідомило угорське видання Telex.
Відповідно до указу угорського уряду, війська НАТО вже можуть розміщуватись у будь-якій частині країни, а також можуть здійснювати перекидання військ, проводити військові навчання та тренування в будь-якому місці.
Останніми місяцями такий дозвіл був обмежений територією регіону Задунав’я на заході країни.
Відзначається, що у вівторок ввечері в “Угорській газеті” було опубліковано указ, який дозволяє “транзит та розміщення сил реагування НАТО на суші та по повітрю в Угорщині” уконтексті «кризи в Україні».
У політичного керівництва членів-країн НАТО і ЄС є способи як московського агента продажного Орбана поставити на місце і відправити туди, де «Макар телят не пас». Що це таке, добре знає його тезка Янукович – мав туди три ходки…
Через своїх друзів і колег в Європі і США я уже подбав про «дещо». Слідкуйте за рекламою.
Агенту Москви, підстилці кремлівського кривавого карлика Орбану зауважу: «Пора тікати, Вітя, пора. Біжи, Вітя, біжи, поки не пізно. Ростов – не резиновий. Не забувай, що роблять із диверсантами-шпигунами Путіна в Україні…».
СЛАВА УКРАЇНІ! СМЕРТЬ ПУТІНУ І ЙОГО ДИВЕРСАНТАМ-ШПИГУНАМ!
Від імені “УКРАЇНСЬКОГО СМЕРШУ” Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України,
генерал-лейтенант СБУ
