Бiйка «Боїнга» з «Бомбардьє». Оригінальні подробиці для “Українського репортера”
Карл фон Клаузевіц писав, що війна є продовженням політики іншими засобами. Торгових воєн це теж стосується.
З приходом Трампа до керма в Америці вони розпалюються, і наші корпорації разом з чиновниками намагаються скористатися його протекціоністськими передвиборними гаслами у своїх цілях.
Однак результат буває несподіваним…
Атака «Боїнга»
Відомо, що світовий авіаринок поділений між США і ЄС, але і Канаді з Бразилією віднайшлося місце. Bombardier – найбільша аерокосмічна компанія Канади, один зі світових лідерів у сегменті регіональних реактивних літаків.
Її головним суперником у цій ніші є бразильська компанія Embraer, і суперечки в СОТ між цими двома країнами та компаніями дуже нагадують міні-версію суперечок між США і ЄС з приводу субсидій американським аерокосмічним гігантам. І – така іронія долі – саме через субсидії й розгорілася війна між «Боїнгом» і «Бомбардьє».
«Боїнг» також виробляє регіональні літаки, і тепер у Канади та Бразилії пропозиція перевищує попит. До того ж змінилася політика адміністрації, і 27 вересня минулого року міністерство торгівлі США оголосило про введення компенсаційних мит на літаки компанії «Бомбардьє» в розмірі 219,63%.
Такою була реакція на скарги про держсубсидії з боку «Боїнга», який звинуватив конкурента в укладанні контракту з авіакомпанією Delta Airlines на поставку 125 літаків серії «C» (CS300) за ціною, яка нібито була значно нижчою за ринкову. Очікувалося, що поставки почнуться навесні 2018 року.
Але на початку жовтня влада США оголосила про подальше посилення своєї позиції і ввела антидемпінгове мито на літаки «Бомбардьє» місткістю 100–150 крісел у розмiрi 79,82%.
Таким чином, загальний розмір тарифів на ці літаки на найбільшому в світі ринку підскочив до 299,55%. Це означало зрив величезного замовлення. У канадській компанії заявили, що «категорично не згодні з рішенням міністерства торгівлі США». На думку «Бомбардьє», рішення було «прикладом волаючого перевищення закону і його неправильного застосування».
Влада Канади і Великобританії також дуже негативно поставилися до даних дій. Але результатом стало знущальне «остаточне рішення» мінторгу, опубліковане під Різдво. Згідно з ним зазначені літаки при покупці американськими компаніями мали обкладатися митом у розмірі 292,21%.
Вiйна розгорілася навколо серій «B» і «С» «Бомбардьє», нового покоління літаків, більш економічних порівняно з конкурентами.
Компанія витратила понад 6 мільярдів доларів, виводячи їх на ринок. Серія «C» також отримала підтримку від держави, яка вклала понад $1 млрд. «Боїнг» стверджував, що ця підтримка була незаконною, дозволила канадцям демпінгувати на ринку США, «завдаючи шкоди американським робітникам й аерокосмічній промисловості», і подав комерційну скаргу до міністерства торгівлі. Коли ITC, Комісія з міжнародної торгівлі США, винесла рішення проти «Бомбардьє», Вілбур Росс, міністр торгівлі США, привітав його як підтвердження політики президента: «Ми будемо робити все можливе, щоб відстояти американські компанії та їхніх працівників».
Це був важкий удар. Хоча на аерокосмічну промисловість Канади безпосередньо припадає лише 0,3 відсотка робочих місць і трохи більша частка ВВП, але літаки і запчастини становили 3,5 відсотка від загального обсягу експорту в 2016 році. І це найінноваційніша, психологічно важлива галузь канадської економіки, візитна картка розвиненої країни, що володіє високими технологіями.
Зрозуміло, що настільки безцеремонне поводження США є серйозним потрясінням для давніх торговельних відносин Канади з її південним сусідом у цілому і відчутно вплине на відносини двох країн.
Перемога «Бомбардьє»
Канада не здалася і в кінці січня здобула перемогу в суперечці як із «Боїнгом», так й опосередкованим чином із політикою Трампа. Комісія з міжнародної торгівлі переглянула своє рішення й одностайно проголосувала за те, що «Боїнг» не постраждав від дій канадців і їх відмінного літака серії «C».
Представники компанії назвали це рішення «перемогою інновацій, конкуренції і верховенства закону». Вілбур Росс різко змінив свою думку і повідомив, що результат «показує, наскільки надійна наша система стримувань і противаг»…
Канадці відповіли тим, що замість придбання 18 нових Boeing Super Hornets вони вирішили купити старі винищувачі F/A-18 Hornet в Австралії, і прем’єр-міністр Джастін Трюдо погрожував припинити запропоновану угоду з «Боїнгом» в розмірі $5,23 млрд.
«Бомбардьє» хотіла навіть відкрити складальний завод для серії «С» в Алабамі, в Мобайлі, де вона будує сімейство літаків A320 для своїх клієнтів у США.
Цей крок був частиною стратегії компанії з догляду від штрафів шляхом залучення американських робітників. Робочі місця, особливо високооплачувані, в одному з найбільш червоних і бідних штатів могли викликати підтримку прихильників Трампа.
Але оскільки санкції анульовано, стимул «наймати американця» зник. Більше того, агресивні дії США викликали відповідну реакцію – уряд Квебеку, який інвестував серію «С», буде підтримувати проекти, які створюють робочі місця в Квебеку. Вiн вказує, що «Бомбардьє» вже має понад 22 000 співробітників у 12 штатах США, і в першу чергу слід думати про канадських робітників.
Прем’єр-міністр Британії Тереза Мей написала в Твіттері, що «привітала це рішення, яке є гарною новиною для британської промисловості». Справа в тому, що на «Бомбардьє» працюють більше 4000 чоловік тільки в Північній Ірландії, а ще 20 000 робочих місць у Сполученому Королівстві пов’язані з ланцюжком поставок компанії. В оборонному відомстві Британії навіть натякнули на можливу втрату «Боїнгом» контрактів у подальшій перспективі.
Мало того, агресивна поведінка американців підштовхує «Бомбардьє» в обійми головного їхнього конкурента, Airbus. Канадський і європейський аерокосмічні гіганти оголосили в жовтні про плани стратегічної прив’язки, інтеграції своїх літаків і передачі 50.01%, тобто контрольного пакета акцій програми серії «C» компанії Airbus. В результаті акції «Бомбардьє» зросли більш ніж на 15%.
«Дельта» заявила, що «задоволена рішенням, яке відкидає антиконкурентну спробу «Боїнга» закрити авіакомпаніям США доступ до сучасного 110-місцевого літака CS100, в той час як сам «Боїнг» не пропонує життєздатної альтернативи». «Дельта» не зацікавлена ні в самому маленькому літаку «Боїнга», 737 MAX 7, ні в бразильському регіональному літаку, до закупівлі якого підштовхував її американський авіавиробник, а в грудні також віддала перевагу «Ербас» для замовлення до 200 нових вузькофюзеляжних літаків.
Загалом, на війні як на війні, і, пішовши по вовну, можна повернутися стриженим. Судячи з усього, в міністерстві торгівлі нарешті зрозуміли, що втрати перекриють вигоди, і дали задній хід. Але чому ж настільки принциповий «Боїнг» лобіював бразильців? А тому, що він і Embraer підтвердили: вони вели переговори про злиття…
Втім, «Боїнг» може оскаржити цю справу або в Міжнародному комерційному суді, що становить частину федеральної судової системи США, або в групі з розгляду суперечок, організованої в рамках НАФТА.
Юрій КІРПІЧОВ, США (спеціально для “Українського репортера”)
Малюнок Олега СМАЛЯ
