Директорці Березанського краєзнавчого музею виповнилося 95
Галина Рих – засновниця, берегиня і душа історико-краєзнавчого музею Березані Київської області днями відсвяткувала 95-річний ювілей і потрапила до Національного реєстру рекордів.
Чверть віку Галина Лаврентіївна Рих збирала і упорядковувала Березанський міський народний краєзнавчий музей, який сама і створила. Вона почала збирати старожитності Березані ще у 1968 році, коли працювала сільською вчителькою історії в школі. Спочатку все зібране пані Галина складала у себе вдома, а потім допоміг директор школи – виділив кімнату. Нині музей нараховує 6 тисяч експонатів і має чимало цікавих артефактів в експозиції.
Один із них пов’язаний із відомим віршем Тараса Шевченка “Розрита могила”, написаним 9 жовтня 1843 року саме в Березані. Поштовхом до написання цього вірша стали розкопки археологічних пам’яток, зокрема могил, проведення яких в 30—40-х роках пожвавилось в Україні. Поет, як і інші українські письменники, вважав могили пам’ятками епохи козаччини, чіпати які неприпустимо.
Враховуючи, що твір «Розрита могила» був заборонений і в царській Росії, і в Радянському Союзі, ніхто із дослідників життя і творчості Кобзаря навіть не намагався знайти місце знищеного козацького кургану біля Березані.
Можливо, ми нічого не знали б про нього і донині, якби не кмітливість пані Галини і неабияка наполегливість. Вона почала розпитувати старожилів і очевидців про «Розриту могилу» і знайшла серед сільських патріархів людину, яка навіть вказала місце могили у полях за Березанню — між лісосмугою і залізницею.
Також, завдячуючи Галині Лаврентіївні, були встановлені прізвища березанців, померлих від голоду в 1932-1933 роках. Пошуковою роботою директорка музейного закладу почала займатися ще на початку 90-х років. Результатом цієї роботи стала міська Книга пам’яті, яка сьогодні зберігається в музеї.
Важко навіть осягнути все те, що зробила Галина Рих для створення свого музею, заради якого живе і працює.
Підготувала Марина Ховрах
