Інопланетна анаконда. На крижаному супутнику Сатурна шукатиме життя робот-змія (+відео)

Інженери з Лабораторії реактивного руху NASA створили робота-змію, здатного переміщатися в важкодоступних місцях крижаного супутника Сатурна Енцелада. Робот під назвою EELS зможе проникнути глибоко під поверхню супутника у пошуках позаземного життя, пише New Atlas. Коли в середині 2000-х років космічний апарат “Кассіні” досліджував Енцелад, вчені припустили, що під його крижаною корою ховається океан із рідкої солоної води. З поверхні супутника до космосу постійно вириваються потоки крижаних частинок, змішаних із водою і простими органічними хімічними речовинами. Це наштовхнуло вчених на думку, що в цьому океані можуть жити позаземні мікроорганізми. Тепер залишилося…

Читати далі

Через потужну магнітну бурю до України “завітало” полярне сяйво

В Україні минулої ночі, з 23 на 24 квітня, спостерігалося полярне сяйво через потужну магнітну бурю. Про це розповів у Фейсбуці астроном, співробітник Харківського планетарію Володимир Кажанов. Напередодні ввечері у соцмережах з’явилися численні фото північного сяйва, яке було видно в багатьох областях України. Like

Читати далі

У Києві могли бачити метеорит із потоку Лірид – Земля проходить через шлейф комети

Спалах над Києвом, який бачили увечері 19 квітня, найбільш імовірно спричинило падіння метеориту з потоку Лірид. Про це повідомило Державне космічне агентство України. “Найбільш ймовірно спалах було спричинено падінням метеориту з потоку Лірид”, – ідеться у повідомленні. За інформацією агенства, щороку у квітні Земля проходить через шлейф комети Тетчера, яка залишає метеорний потік Ліриди. Ліриди — це дуже швидкі і яскраві метеори, які не залишають довгих палаючих слідів, коли проносяться через атмосферу Землі, їхня ознака — яскраві спалахи або так звані “вогненні кулі”. Повідомляють, що метеорний потік Ліриди — один…

Читати далі

Серце планети завмерло. Вчені вважають, що внутрішнє ядро Землі перестало обертатися

Століттями вчені б’ються над розгадкою таємниць, пов’язаних із кліматом Землі, біосфери, топографії поверхні і навіть океанів. Однак усі ці дослідження мають явну перевагу — предмети вивчення тією чи іншою мірою перебувають у досяжності вчених, пише Inverse. Для геологів, які вивчають саме серце нашої планети, що знаходиться на глибині понад 6 тисяч кілометрів під земною корою, мантією та зовнішнім ядром з рідкого металу, все трохи інакше. Тверде залізне внутрішнє ядро нашої планети доступне вченим тільки під час прослуховування сейсмічних хвиль, які проходять через нього під час землетрусів або, в недалекому минулому,…

Читати далі

В Америці виведуть на орбіту супутник, створений фахівцями КПІ імені Сікорського

Cьогодні, 3 січня в Америці виведуть на орбіту Землі наносупутник PolyITAN-HP-30, створений до 30-річчя Незалежності України фахівцями КПІ імені Ігоря Сікорського. Про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки. «Наносупутник PolyITAN-HP-30 створили науковці Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» виключно за бюджетні кошти, що надавались МОН у межах реалізації відповідних проєктів-переможців конкурсів наукових досліджень і розробок та договору базового фінансування», – йдеться в повідомленні. Зазначається, що запуск відбудеться з мису Канаверал, що у США, за допомогою ракети-носія Falcon-9 від компанії «SpaceX». Після виведення на заплановану орбіту…

Читати далі

Лауретами Нобелівської премії з хімії 2022 стали троє вчених, які вивчають клік-хімію

Нобелівський комітет 4 жовтня оголосив лауреатів Нобелівської премії у галузі хімії. Ними стали Каролін Бертоцці, Мортен Мелдал та Баррі Шарплесс. Про це повідомляється на офіційному сайті фонду. Премію присудили із формулюванням “за розвиток хімії кліків і біоортогональної хімії”. Цьогоріч лауреатів премії у галузі фізики троє — це Каролін Бертоцці із Стенфордського університету у США, Мортен Мелдал з Копенгагенського університету у Данії, а також Баррі Шарплесс зі Scripps Research, Ла-Хоя, Каліфорнія, США. Сума призу: 10 мільйонів шведських крон (майже 915 тис. дол.), які будуть поділені порівну між лауреатами. Як зазначають у…

Читати далі

Нобелівську премію з фізики присудили за новаторські експерименти з квантовими станами

Нобелівську премію з фізики 2022 року отримали Ален Аспект (Франція), Джон Ф. Клаузер (США) та Антон Цайлінгер (Австрія).  Про це в вівторок, 4 жовтня, повідомив Нобелівський комітет. «Лауреати #NobelPrize з фізики 2022 року провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, де дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть коли вони розділені. Результати розчистили шлях для нових технологій, заснованих на квантовій інформації», – повідомили в нобелівському комітеті. У 1960-х вчений Джон Стюарт Белл розробив математичну нерівність. Вона стверджує, що якщо є приховані змінні, кореляція між результатами великої кількості вимірювань ніколи не перевищить…

Читати далі

Нобелівську премію-2022 у галузі фізіології та медицини отримав шведський біолог Сванте Паабо

Нобелівський комітет визначив лауреата Нобелівської премії 2022 з фізіології та медицини. Про це йдеться на офіційному сайті фонду. Цього року премію отримає шведський біолог і фахівець з еволюційної генетики Сванте Паабо “за його відкриття щодо геномів вимерлих гомінінів та еволюції людини”. Переможця оголосили 3 жовтня під час конференції у Стокгольмі. Гомініни – це підродина приматів родини гомінід, до якої належить сучасна людина і всі її вимерлі предки. Сванте Паабо відкрив гомініна під назвою “Денисівська людина” у 2008 році, а також секвенував геном неандертальця (тобто дослідив послідовність геному) у 2010 році. “Фундаментальні дослідження…

Читати далі