Міністром економіки стала Юлія Свириденко
Верховна Рада 4 листопада підтримала кандидатуру Юлії Свириденко на посаді першої віцепрем’єрки – міністерки економіки.
За таке рішення проголосували 256 нардепів.
За призначення Свириденко проголосували 214 “слуг”, 13 нардепів від “За майбутнє”, 20 – від “Довіри” та 9 позафракційних.
Фракції “Голос”, “Батьківщина”, “Європейська солідарність” та “ОПЗЖ” не дали жодного голосу.
Голова економічного комітету Дмитро Наталуха заявив, що комітет підтримав кандидатуру Свириденко.
“Від успішної економічної політики залежить найважливіше, для чого ми тут зібралися – це добробут українців. Наразі ми маємо майже відсутність стимулів для виробництва продукції з високою доданою вартістю.
Якщо ми подивимось на співвідношення капітальних інвестицій до ВВП, це у нас порядка 14%, у Туреччині це 29,9%, у Польщі – 19,2%. Роками держзамовлення використовувалось для латання дір, а не для спрямування державних коштів на ці сфери, які дають найбільший мультиплікаційний ефект”, – розпочала свій виступ Свириденко.
За її словами, бізнес, “на жаль, працює в тіні, де йому зручно і безпечно”.
Вона додала, що 25-30% ВВП – це тіньові кошти.
За словами Свириденко, виправити цю ситуацію можуть наступні рішення:
запуск інституцій, які посилять економічну політику держави – йдеться про запуск і ефективну роботу Експортно-кредитного агентства, Фонду прямих іноземних інвестицій, Фонду покращення житлових умов, Державне лізингове агентство, Фонд мікроінвестицій для громадян;
перегляд самого підходу до здійснення державних інвестицій.
“Більішсть цих інституцій створені у нас, але не показують жодних значущих результатів”, – додала Свириденко.
“Ми маємо стати гнучкішими, відійти від радянських стандартів і бюрократії і сформувати сталі інституції, які зможуть підтримати бізнес у період пандемії”, – сказала кандидатка на посаду перед голосуванням.
“Ми маємо перестати просто проїдати державні кошти, натомість здійснювати так звані продумані інвестиції, врахувавши ефект для економіки”, – заявила також Свириденко.
Вона розповіла про 5 ключових кластерів для інвестицій, фінансування яких матиме найбільший ефект для держави.
Перший кластер – машинобудування. За словами міністерки, протягом 3 років Україна може відновити суднобудування та випускати 20 нових суден щороку. Це збільшить обіг галузі до 2025 року до 22 млрд грн та створити 50 тисяч робочих місць.
Наступного року, повідомила вона, планується перезавантаження парку вантажних вагонів Укрзалізниці у 46 тисяч вагонів. Це створить ринок з обігом у понад 10 млрд грн за 7 років.
Другий кластер – енергетика. Свириденко наголосила на енергонезалежності України, а також на програмі термомодернізації та енергоефективності. Завдяки цьому, за її словами, українці “наступного опалювального сезону будуть платити менше”. Ці зміни покажуть у проєкті держбюджету на 2022 рік до другого читання.
Третій кластер – ІТ. Метою міністерка назвала зростання ролі для оборонних та медичних ІТ проєктів, експортну промоцію та мінімізацію бюрократичного тиску на галузь.
Четвертий кластер – сільське господарство. Йдеться передусім про підтримку аграріїв, Свириденко нагадала про програму зі зрошення, що розпочнеться з південних регіонів. Це дозволить підвищити врожайність вдвічі та збільшити експортну виручук на 5 млрд доларів.
П’ятий кластер – будівництво. Метою голова Мінекономіки планує вийти на рівень будівництва до 1990 року і будувати до 20 млн м2 житла. Також потрібно стимулювати програми іпотеки для забезпечення сімей житлом.
Під час відповіді на запитання вона, як і попередні міністри, акцентувала увагу на роль локалізації у зростанні економіки України.
За часи попереднього президента Свириденко обіймала посаду першої заступниці голови Чернігівської ОДА, у 2018 році тимчасово її очолювала. Після приходу Зеленського Свириденко спершу була заступницею міністра розвитку економіки, а згодом – першою заступницею.
До призначення була заступницею очільника Офісу Президента Андрія Єрмака. За даними УП, вона має серйозний вплив у команді і є одним з ідеологів економічної політики президента загалом і боротьби з олігархами зокрема. Наприклад, вона причетна до податкового закону №5600.
Крім того, з травня до вересня цьогоріч вона була представницею держави у наглядовій раді НАК “Нафтогаз”.
Читайте також:
