Лист з Білого дому: які реформи необхідно провести в Україні?
Лист від Білого дому з переліком реформ для України, опублікований 25 вересня, наробив багато галасу. І хоча цей перелік, схоже, не є вичерпним і не є новим, щонайменше, його варто сприймати як сигнал, до якого уряду варто прислухатися.
Аналітики Коаліції RRR4U (Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group) виділили та розглянули ті пункти листа, що стосуються безпосередньо української економіки, – пише Економічна правда.
Навести лад в корпоративному управлінні державних підприємств
В топ-200 компаній є 21 держпідприємства, що оперують 990 млрд. грн. доходів, тобто третиною сукупних доходів найбільших двохсот компаній. Активи державних банків становлять понад половину активів усієї банківської системи.
Держкомпанії прямо чи опосередковано впливають на бюджет. Якщо вони ефективні, то сплачуватимуть в казну дивіденди або частину прибутку, і ці гроші спрямують на соціальні виплати, освіту та інші публічні послуги. Однак, на практиці все навпаки – вони часто генерують втрати для бюджету.
Тому важливий належний та незалежний нагляд за їх менеджментом. Частиною такого нагляду є наглядові ради – органи управління, які призначають керівників та слідкують за їх роботою.
Попередня реформа корпоративного управління передбачала такі кроки, але зупинилась на півдорозі. Оскільки вона залишала багато повноважень в руках уряду, це стало причиною руйнування корпоративного управління в НАК “Нафтогаз”, яке потім повертали під тиском міжнародних партнерів. Тож зараз важливо не повторити минулих помилок та довести реформу до кінця.
Що саме вимагають:
Ввести по сьомому члену до наглядових рад “Укренерго” та “Нафтогазу”.
Завершити законодавчий процес корпоратизації “Енергоатому” та обрати незалежну наглядову раду.
Передача “Оператора ГТС України” у власність Міністерства енергетики, прийняття нового статуту компанії та обрання нової незалежної наглядової ради.
До осені 2023 року прийняти закон про корпоративне управління ДП відповідно до рекомендацій ОЕСР.
Обрати та запровадити нову наглядову раду для новоствореного ДК “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) відповідно до стандартів ОЕСР.
Оновити антимонопольні процедури
Антимонопольний комітет (АМКУ) покликаний забезпечити конкурентне середовище, оскільки саме рівні правила гри сприяють розвитку бізнесу, створенню компаній, приходу іноземних інвесторів.
Побудова ефективної роботи АМКУ була серед основних завдань ухваленого в серпні 2023 року закону, який зокрема наблизив наше законодавство до правил ЄС. Однак всі зміни в ньому ще потрібно реалізувати, оскільки від ухвалення закону до реалізації норм поки що здійснені не всі кроки.
Що вимагають:
Не пізніше 1 січня 2024 року АМКУ повинен запровадити оновлені процедури розгляду заяв про концентрацію та проведення перевірок антиконкурентних дій, пов’язаних з порушенням антимонопольного законодавства.
Покращити управління конфіскованими активами
Чому це важливо
За рахунок конфіскованих активів відбудовуватимуть зруйновані росіянами домівки, інфраструктуру, школи та лікарні. Кошти, отримані від продажу активів спрямовуються до спеціального фонду.
Управлінням та реалізацією конфіскованого майна займається Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Саме його пропонують перезавантажити громадські організації, а тепер і США, бо поточні результати незадовільні.
Якщо шукати активи в АРМА виходить – допомагає те, що саме їй передають арештовані активи росіян та білорусів – то з управлінням проблеми. АРМА не може знайти для них управителів – у 2022 році зі 141 конкурсу на посаду успішними стали тільки 21. Є й інша низка проблем, що свідчать про неефективність агентства – банкрутство арештованих активів, проблемні конкурси на управління корпоративними правами.
“Не бачу політичної волі швидко забрати російські активи в Україні”. Інвестбанкір і власник УП Томаш Фіала
Що саме вимагають:
Посилити агентство: внести зміни до закону про АРМА, щоб забезпечити відкритий, конкурентний та заснований на заслугах відбір керівництва з обов’язковою перевіркою на доброчесність. Забезпечити проведення нового конкурсу на посаду керівника протягом одного року.
Коли: протягом року
Зробити тарифи на газ та електроенергію ринковими
Чому це важливо:
Суспільство чутливе до питання ціноутворення на енергоносії. Слабкість урядових інституцій та відсутність цілеспрямованої політики з посилення ролі споживачів на енергоринку не дозволяють ефективно протидіяти маніпуляціям та інформувати суспільство про реальні можливості для заощаджень – зокрема, через зміну постачальника та реалізацію енергоефективних заходів.
Наразі ціни для населення на електроенергію зарегульовані положенням про покладення спеціальних обов’язків на учасників електричного ринку, а ціни на газ, тарифи на послуги розподілу газу та теплопостачання “заморожені”. Тарифи на послуги передачі та розподілу електроенергії регулярно переглядаються, але все одно не покривають всіх витрат операторів мереж, які виникають і через війну, і через зростання цін.
Ринкові ціни/тарифи дозволять енергетичним компаніям не накопичувати збитки, а вкладати отриманий прибуток у нарощування видобутку газу або ремонти пошкодженої війною інфраструктури. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, дотації на утримання регульованих цін для населення у 2022 році сягнули 400 млрд грн.
Що саме вимагають:
Впровадити програму лібералізації тарифів на природний газ та електроенергію:
впровадити план дій спрямований на лібералізацію тарифів на газ та електроенергію для кращого забезпечення енергозбереження та фінансової стійкості компаній та операторів, одночасно розробити схеми цільової підтримки для вразливих споживачів;
вжити заходів для подальшої лібералізації цін на газ та електроенергію, а також підготуватися до розвитку “зеленої” енергетики та інтеграції енергосистеми між Україною та ЄС.
Коли: протягом року.
Забезпечити прозорість енергетичних ринків
Чому це важливо:
Повноцінна інтеграція з енергетичними ринками ЄС можлива лише коли Україна імплементує відповідні норми, зокрема Регламент (ЄС) №1227/2011 (REMIT). Це набір правил та практик, який спрямований на посилення контролю з боку енергетичного регулятора і запобігання маніпуляціям, зловживанням, підозрілим операціям, до яких можуть вдаватись учасники ринків.
Гравці енергоринків зобов’язані надавати НКРЕКП інформацію про торговельні операції, включаючи пропозиції (заявки), а також повинні ефективно та своєчасно розкривати інсайдерську інформацію. На тих хто маніпулюватиме очікують серйозні штрафні санкції.
Що саме вимагають:
НКРЕКП затверджує порядок, обсяг та періодичність подання інформації про торгівлю гуртовими енергетичними продуктами, пов’язаної із законодавством REMIT.
Коли: не пізніше 1 квітня 2024 року.
Забезпечити прозорість та підзвітність відбудови та публічних фінансів в цілому
Чому це важливо:
Корупція на відбудові – найбільший “червоний прапорець” для іноземних донорів, які утримують Україну на плаву. Це не лише прямі бюджетні втрати, але й цілком ймовірна втрата частини життєво важливої для нас донорської підтримки. Внутрішні ж джерела доходів сьогодні повністю спрямовані на оборону та безпеку.
Саме тому відкритість, прозорість процедур та витрачання бюджетних коштів, які надходять як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел, є надзвичайно важливими.
Система фінансового контролю та аудиту в Україні неефективна. Рахункова палата (РПУ) – орган парламентського контролю – не може контролювати витрачання коштів на місцях, а Державна аудиторська служба (ДАСУ) – орган внутрішньо-урядового аудиту, а по факту гібридний орган контролю – працює за старими підходами.
З огляду на потребу в нагляді, контролі та аудиті, США закликає уряд України запровадити реформи РПУ та ДАСУ. Також йдеться про окремий крок зі створення інституту Генеральних інспекторів при міністерствах та інших органах.
Що саме вимагають:
Посилити РПУ та ДАСУ: внести зміни до законодавства, що сприятимуть підвищенню прозорості та підзвітності під час післявоєнної відбудови шляхом посилення самостійності та професіоналізму цих двох інституцій.
Забезпечити незалежний, прозорий, конкурентний та своєчасний відбір членів правління палати. Посилити повноваження РПУ з питань аудиту органів місцевого самоврядування, державних підприємств та діяльності у сфері державних закупівель.
Переглянути та ухвалити довоєнний законопроєкт про створення інституту генеральних інспекторів у кожному ключовому міністерстві, залученому до відбудови, з повноваженнями передавати кримінальні справи до НАБУ або інших відповідних антикорупційних слідчих органів на упередження та виявляти і запобігати марнотратству, шахрайству та зловживанням у міністерствах.
Коли: протягом 1 року, посади генеральних інспекторів – за півтора року.
Перезавантажити Бюро економічної безпеки
Чому це важливо:
Бюро економічної безпеки (БЕБ) мало стати сучасним органом боротьби з економічними злочинами, який покладався б, передусім, на аналітичну функцію у виявленні та запобіганні злочинів. Бюро мало зосередитись на схемах, які завдають значних збитків бюджету та викривлюють конкуренцію в українській економіці.
Утім наразі БЕБ залишається слабким органом з несамостійним керівництвом. Його кістяк – це старі кадри податкової міліції. Як наслідок справи неефективно розслідуються, а бюджет зазнає багатомільярдних втрат.
БЕБ не виправдало сподівань. Ключовий для економіки правоохоронний орган “перезавантажують”
Що саме вимагають:
Провести відкритий, конкурентний та заснований на професійних досягненнях відбір нового керівництва та обов’язкову переатестацію персоналу БЕБ.
Створити авторитетний дисциплінарний комітет та замінити співробітників, які не відповідають етичним та професійним стандартам.
Коли: за півтора роки.
Реформувати митницю
Чому це важливо:
Інституціоналізована корупція у митній службі, яка дає значний грошовий та політичний ресурс її бенефіціарам, не дає можливості реформувати цей орган.
Державна митна служба (ДМС) критично важлива для наповнення бюджету та економічної стійкості країни. Утім справа не лише в оподаткуванні імпорту. Контрабандні потоки та імпорт із заниженням митної вартості викривлюють конкуренцію на внутрішньому ринку, шкодять українським виробникам та створюють додаткові можливості для податкових схем.
Не менш важливою є і безпекова складова, а саме контроль товарів, що переміщуються через митний кордон.
Крім цього, ефективна і надійна робота митниці є також передумовою для подальшої євроінтеграції України.
Що саме вимагають:
Розробити та забезпечити реалізацію комплексної стратегії реформування митної служби. Йдеться про узгодження нормативно-правової бази із законодавством ЄС, включно з криміналізацією масштабної контрабанди, спрощення та оцифрування митних правил, а також запровадження антикорупційних інструментів.
Провести етичну та професійну атестацію осіб, що претендують на роботу в митній службі та переатестацію тих, хто працює в ній. Створити авторитетний дисциплінарний комітет і замінити співробітників, що не відповідають етичним і професійним стандартам.
Переглянути процес відбору керівництва Держмитслужби, забезпечити прозорий процес, що передбачає участь міжнародних експертів.
Реорганізувати та укомплектувати підрозділ внутрішніх розслідувань Держмитслужби.
Коли: за півтора року.
Налагодити обмін інформацією між прикордонниками України та країнами ЄС
Чому це важливо
Наразі є велика різниця між даними перетину кордонів України та країн-сусідів. За даними Державної прикордонної служби України (ДПСУ), на кінець червня 2023 року з початку повномасштабного вторгнення росії за кордон виїхало і не повернулось близько 1,8 млн. українців, не враховуючи перетин кордону з росією та білорусією. А за даними прикордонних служб країн-сусідів, на кінець червня виїхало і не повернулось близько 3,8 млн. українців.
Порівнюючи інформацію від прикордонних органів про потоки людей та товарів можна виявляти зловживання. Проте, це не єдина перевага такого обміну. Надійна статистика – це база для прийняття управлінських рішень як в державі, так і в приватних компаніях, допомагає оцінити ринки, перспективи та виклики.
Що саме вимагають:
Налагодити безпечний та надійний обмін інформацією між ДПСУ та прикордонними службами країн ЄС з метою підвищення ефективності транскордонного переміщення людей та торгівлі.
Удосконалити процеси звітування про інциденти та транспортні потоки (людей та вантажів), а також бізнес-додатки, щоб забезпечити точну статистичну звітність для громадськості.
Удосконалити процеси інформування про корупцію, зокрема, забезпечити захист громадян, які повідомляють про порушення.
Коли: за півтора року.
З повною версією аналізу запропонованих реформи можна ознайомитися тут.
Консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це об’єднання чотирьох українських організацій громадянського суспільства за фінансовою підтримки Open Society Foundations та Міжнародного Фонду Відродження. Члени Консорціуму — Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
