На екрані він завжди здавався людиною, яка не знає, що робити далі. Але коли росія напала на Україну, П’єр Рішар не розгубився: назвав вторгнення варварством і відкрито підтримав українців.
Сьогодні легендарному французькому акторові виповнюється 92 роки. Його справжнє ім’я — П’єр-Рішар Моріс Шарль Леопольд Дефе. Він походив із заможної родини промисловців і частину дитинства провів у родинному замку. Проте за зовнішнім добробутом ховалася самотність: батько залишив сім’ю ще до народження П’єра й майже не брав участі в його житті.
Майбутній актор зростав ніби між двома світами. Один його дід був суворим освіченим промисловцем, інший — італійським іммігрантом, який майже не говорив французькою. Пізніше Рішар згадував, що все дитинство шукав відсутнього батька. Можливо, саме звідси у його героях з’явилася та вразливість, завдяки якій вони не лише смішили, а й викликали співчуття.
Одного дня 18-річний П’єр прогуляв заняття в ліцеї та сховався в кінозалі. Там показували комедію з американським актором Денні Кеєм. Рішар був настільки вражений, що саме тоді вирішив: кіно стане справою його життя.
Він поїхав до Парижа, навчався акторської майстерності, виступав у театрі й кабаре. А згодом створив героя, якого неможливо було сплутати з жодним іншим: високого, розгубленого мрійника, який постійно щось губить, падає, запізнюється і випадково руйнує чужі плани.
Рішар пізніше зізнавався, що в кожному з цих персонажів грав передусім самого себе — неуважного, сором’язливого, невезучого й трохи непристосованого до навколишнього світу. Тому його незграбність ніколи не здавалася награною.
Його герої виглядали безпорадними, але дивним чином завжди перемагали. Не силою і не хитрістю — добротою, щирістю та здатністю залишатися собою.
Саме таким був Франсуа Перрен — скромний скрипаль із «Високого блондина у чорному черевику», якого спецслужби помилково прийняли за небезпечного агента. Це ім’я стало для Рішара майже кінематографічним двійником: Франсуа Перреном він був також в «Іграшці» та «Невдахах».
А його дует із Жераром Депардьє у стрічках «Невдахи», «Татусі» й «Втікачі» став класикою французького кіно. Один — великий, суворий і впевнений у собі. Інший — тендітний, розгублений і здатний накликати халепу одним поглядом. Разом вони змушували сміятися мільйони.
Та П’єр Рішар ніколи не був лише кумедним актором. Він сам писав сценарії, знімав фільми, працював у театрі, видавав книжки та музику. Обидва його сини теж обрали творчість: Олів’є став саксофоністом, а Крістоф — контрабасистом.
У 86 років Рішар записав новий музичний альбом, а у 90 повернувся до режисури й представив у Каннах свій восьмий фільм.
Є в його житті й теплий український епізод.
У 2015 році П’єр Рішар приїздив до Києва презентувати вино зі своїх виноградників. Тоді він сказав, що в Україні ризикує хіба що отримати надто багато усмішок та оплесків. А Катерина Осадча навчила гостя українського тосту «Будьмо!». Це слово так сподобалося французові, що він пообіцяв навчити його своїх друзів.
Після початку повномасштабної війни актор не промовчав. Уже в березні 2022 року він засудив російське вторгнення, а згодом звернувся до путіна, назвавши те, що російська армія чинить в Україні, варварством.
«Я високо ціную мужність українців, їхній дух спротиву та самовідданість. Я ними захоплююся», — сказав тоді П’єр Рішар.
Через два роки він знову звернувся до українців і зізнався, що разом із друзями постійно думає про нашу країну.
Сьогодні П’єру Рішару — 92. Понад шість десятиліть він дарує людям сміх, але у важливу мить знайшов слова, які показали його зовсім з іншого боку.
Колись у Києві П’єр Рішар навчився говорити «Будьмо!». Сьогодні саме час повторити це слово на його честь.
Здоров’я вам, мсьє Рішар. І нехай попереду буде ще багато добрих днів — із келихом власного вина, гумором і людьми, поруч з якими хочеться усміхатися.
