Напередодні Дня працівників освіти, студенти дарували вишукані мелодії, пісні, танці славній когорті педагогів Академії мистецтв імені Павла Чубинського. Так вітати своїх наставників вміють лише чубинці.
Насамперед – Гімн України і хвилина мовчання як пам’ять про Воїнів-Героїв.
–Тут сидять люди – далеко не всі, а лише невеличка частка нашого колективу– які роблять все, аби добра слава про Академію мистецтв імені Павла Чубинського лунала не лише в Києві й області, а по всіх усюдахв Україні та далеко за її межами, – звернувся до рідного колективуректор, професор, заслужений діяч мистецтв України Василь Романчишин.
. –Бачимо, як зростає наша Академія. Бачимо, як ми міцно стаємо на ноги. Бачимо, як завойовуємо серця і душі молодих людей, котрі поєднують свою долю з нашою Академією та приходять до нас, щоб удосконалювати свою майстерність, ставати справжніми митцями і творити культурне, духовне, мистецьке обличчя нашої країни. Україна дуже потребує саме таких людей.
Дуже сподіваємося, що невдовзі війна має закінчитися. Принаймні,припиниться її гаряча фаза. Щоб не гинули наші люди. Щоб могли працювати наші викладачі й вчителі в школах. Щоб був мир і спокій. Ми дуже цього хочемо.
Але потрібна буде наша з вами м’яка сила культури, що спроможна залікувати рани війни в людських душах. Усе це завдяки тому , що у нас є така постать як Учитель.
Дякую викладачам і всім працівникам нашої Академії. Хочу, щоб ви,молоді люди , студенти розуміли, що у нас –найкращі викладачі. Тому що та атмосфера, те доброзичливе, щире ставлення до студентів ,яке є у нашій Академії, не має аналогів в інших закладах. Повірте, я знаю, що кажу. Бачу, як працюють інші колективи, і як там ставляться до студентів. У нас – все для студента. У нас студентська рада має такі широкі повноваження, яких не мають студради в інших закладах. Наше студентське самоврядуванняможе визначати,які дисципліни повинні переважати в навчальному плані і навіть робити «відвід» викладачам. І це нормально , тому що головна постать в Академії – студент. Однак сьогодні наша честь і шана – Учителям.
Дуже дякую всім, хто разом зі мною, ректоратом, адміністрацією працює на благо нашої Академії. Відкрию секрет: з нагоди свята ми видали премію в розмірі окладу всім працівникам. Це наш невеличкий внесок у покращення матеріального стану педагогів, адже зарплати у нас, на жаль, не найвищі. ТаДень учителя –подія, варта того, щоб її вшанувати.
Щиро шаную, поважаю і люблю кожного з вас. Ми з вами уже настільки міцно об’єднали серця, душі, розум навколо ідеї творення Академії, що справді стали рідними. Мені було приємно бачити, настільки під час вчорашнього концерту представники мистецьких шкіл Київщини (понад 60 директорів та інші працівники)були захоплені молодими талантами на сценіАкадемії. Ви – варті найкращих відзнак. Знайте, що ми вашу працю цінуємо. Подяки вартий кожен з вас.
За плідну педагогічну діяльність на ниві підготовки кадрів для культурно-мистецької сфери та з нагоди Дня працівників освітиВасиль Романчишин вручив подяки:викладачу кафедри «Музичне мистецтво естради» Ярославу Кваші, викладачці вищої категорії Предметно-циклової комісії « Загальноосвітні дисципліни» Тетяні Арих , викладачці-методистці ПЦК «Менеджмент соціокультурної діяльності» Галині Литвинчук та викладачці кафедри «Музичне мистецтво естради» НеліЦапенко.
А далі – мистецький стрій тримали студенти, даруючи свої таланти тим, хто своєю мудрістю, енергією та доброю душею робить життя молодого покоління світлішим.
З місією ведучих дійства успішно впоралися студенти 4 ВТЗ курсу ПЦК «Видовищно-театралізовані заходи» Ангеліна Мітакі та Іван Мінаєв.
Першим на сцену вийшов з піснею-скарбом «Сік землі» ансамбль народної пісні «Роксолана» під керівництвом Заслуженої артистки України Людмили Придіус, яку 3 жовтня колектив вітав з днем народження.
Мирослава Леонова – солістка хореографічного ансамблю «Молодощі», володарка золотих дипломів міжнародних конкурсів у Франції, Словаччині, Україні вразила хореографічною композицією «Квітка Єгипту».
Ансамбль скрипалів під орудоюдокторки філософії, викладачки вищої категорії Олесі Пилип зіграв знамениту « Мелодію» А. Дворжака ( концертмейстерка– Ірина Михайловська).
Другокурсник коледжу Роман Ткачук з класу викладачки , Заслуженої працівниці культури України Ірини Бойко у супроводі концертмейстерки Ангеліни Стукаленко вкотре перфектно виконав арію з опери В. Фальво «Dicitenselovue».
Змусив поринути у світ танго третьокурсник ПЦК «Народні, оркестрові, духові та ударні інструменти» Артем Алексєєв,самовіддано відтворивши на баяні «Анантанго» ( клас викладача-методиста, відмінника освіти України Сергія Омельченка).
Піснею-закликом до мрії «Летимо» зачарував студент 2 ЕМ курсу ПЦК «Музичне мистецтво естради» Артем Сокур ( клас викладачки, магістерки естрадного мистецтва Альони Литвин).
Викликав шквал оплесків витончений і граційний танець «Реноме» у виконанні володарів золотого сузір’я Міжнародного конкурсу «Гірське сузір’я-24» ( Словаччина), володарів іменного диплома Паризького Міжнародного університету, чемпіонів України та Польщі, солістів хореографічного ансамблю «Молодощі» Діани Мазаєвої та Андрія Дерезіна.
Катерина Іванова до глибини душі зворушила знаменитою піснею Миколи Мозгового «Любов останньою ніколи не буває» ( кафедра «Музичне мистецтво естради, клас викладача , заслуженого артиста України Ярослава Кваші).
Флейта в руках першокурсника ПЦК «Народні, оркестрові, духові та ударні інструменти» Богдана Толстова витончено зронила мелодію Даніеля Обера «Престо» (клас викладачки АріниШапочкіної, концертмейстерка – Ірина Михайловська).
Торкнулася найглибших струн душі «Колискова для серця» у виконанні студенток 4 курсу жіночої групи хореографічного ансамблю «Молодощі» під художнім керівництвом неймовірної викладачки- методистки Тетяни Борисенко.
Концерт-присвята викладачам, як і більшість творчих імпрез Академії, не обійшовся без пісні Володимира Івасюка. Легендарну «У долі своя весна» щемно співала Вікторія Забіло – студентка 4 БЕМ курсу кафедри « Музичне мистецтво естради» ( клас викладачки, Народної артистки України Жанни Боднарук).
Схвальні вигуки, гучні оплески, щирі посмішки й обійми створили особливу атмосферу.
Ольга ДУБОВИК