Справа про мільярди. За лаштунками підсумкового звіту Гонтаревої

Олександр КАРПЕЦЬ
Олександр КАРПЕЦЬ

Національний банк України оприлюднив річний звіт за 2016 рік. Цей документ має особливе значення, оскільки ним підбиваються підсумки перебування на посаді голови центробанку Валерії Гонтаревої, яка подала у відставку. Відтак, крім бравурного офіціозу, що міститься у звіті, великий інтерес викликають реальні наслідки діяльності Гонтаревої на посаді головного банкіра країни упродовж майже трьох років.

Що ж до звіту, то у ньому ґрунтовно висвітлюється діяльність Нацбанку в 2016 році.

Ключові досягнення:

– стабілізовано макрофінансову ситуацію, закладено підвалини для зростання економіки та приведення до нормального стану основних економічних показників;

– розбудовано нову монетарну політику;

– відбулося поступове зниження облікової ставки з 22% до 14% та зняття обмежень на валютному ринку;

– зростання золотовалютних резервів Національного банку на 17%;

– понад 98% банківської системи за активами пройшло стрес-тестування;

– досягнуто майже 100-відсоткової прозорості банківської системи;

– упроваджено нову систему оцінок фінансової стабільності та нагляду;

– завершено процедуру діагностичного обстеження операцій пов’язаних із банками осіб;

– банківський сектор демонструє поступову тенденцію до відновлення – на 1 січня 2017 року 63 банки отримали прибуток в обсязі 10,8 млрд гривень;

– відновлюється довіра до банківської системи;

– банкноти гривні залишаються одними з найзахищеніших у світі;

– розпочато проект Сashless economy;

– популярність безготівкових платежів в Україні зростає;

– запрацювала єдина система ідентифікації клієнтів банків для отримання адміністративних послуг від держави BankID;

– національна платіжна система «Український платіжний простір» здійснила низку важливих перетворень, що сприяли її розвитку;

– триває внутрішня трансформація Національного банку;

– оновлено «дорожню карту реформ» – Комплексну програму розвитку фінансового сектору до 2020 року;

– Національний банк України став першою державною інституцією, яка отримала визнання у сфері управління персоналом – HR-бренд 2016;

– центральний банк уперше провів міжнародну дослідницьку конференцію та виступив приймаючою стороною засідання регіональних груп держав – членів Міжнародного валютного фонду та Світового банку (IMF-World bank Constituency meetings).

Упродовж 2016 року банки були капіталізовані на загальну суму 108 млрд гривень.

З початку 2017 року чиста купівля валюти Нацбанком перевищила 1 млрд доларів.

У 2016 році Нацбанк отримав 68,453 млрд гривень прибутку, а чистий дохід за минулий рік склав 74,4 млрд гривень.

За словами голови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, Рада затвердила розподіл 59,45 млрд гривень прибутку центрального банку за 2016 рік, зокрема скерувала до державного бюджету 44 млрд 378,83 млн гривень. На формування загальних резервів власного капіталу Нацбанку було скеровано 15 млрд 71,74 млн гривень.

У 2016 році НБУ перерахував до держбюджету також 38,16 млрд гривень прибутку за попередній рік.

На цьому бравурний офіціоз закінчується. Починаються серйозні проблеми банківської системи.

Проблеми регуляторні. Країна банків, що не дають кредитів

Низку таких проблем зазначив у ЗМІ фінансовий експерт Олександр Охріменко.

НБУ пролобіював ухвалення закону «Про фінансову реструктуризацію». Цей дуже сумнівний закон суперечить Конституції, Цивільному кодексу та іншим законам. Він запроваджує такий собі квазисуд, який буде вирішувати питання про реструктуризацію кредитів поза судовою системою України. Ситуація зі стягуванням боргів за проблемними кредитами лише погіршиться, оскільки боржники зможуть через суди скасовувати рішення цього квазисуду. Правда, закон містить застереження про те, що реструктуризація носить добровільний характер, а банки та їхні клієнти можуть самі визначати, керуватися цим законом чи «нормальним» законодавством.

Також НБУ розширив перелік «сумнівних операцій», від яких банки мусять утримуватися при обслуговуванні клієнтів. Це можна було б оцінювати позитивно, але чітке визначення «сумнівних» та «несумнівних» операцій відсутнє. Відсутній також дієвий механізм апеляції банків та клієнтів для оскарження дій працівників НБУ, що перевіряють банки та можуть будь-яку операцію клієнта визнати сумнівною. Відтак, замість боротьби з фінансовими аферами, можуть бути перешкоди у роботі сумлінних банків. Водночас банки, які відмивають гроші, проблем не матимуть, оскільки уміють «домовлятися».

Найголовнішу ж проблему Охріменко вбачає у тому, що банки продовжують заробляти головним чином на спекуляціях, але вони так і не стали займатися тим, чим повинні у першу чергу – кредитуванням реальної економіки. А без нормального кредитування не буде і зростання економіки.

Справи кримінальні

Існує цілий комплекс обставин, які послужили причиною того, що Гонтарева швидко залишила свою посаду.

За останні три роки гривня знецінилася більше ніж утричі. Правда, у цьому відзначилась не лише Гонтарева, але й попередник Кубів, що перебував на посаді голови Нацбанку недовго, але, кажуть, за цей час явно не збіднів.

А от виведення з ринку 86 комерційних банків відбулося вже за “царювання” Гонтаревої. Причому далеко не усі з тих банків були порушниками та банкротами, хоча і таких вистачало. Відтак, багато підприємств та фізичних осіб втратили у цих установах мільярди гривень.

Гонтарева заявила, що у боротьбі за очищення банківської системи вона нажила могутніх ворогів із числа олігархів, дехто з них їй начебто навіть погрожував фізичною розправою. Загалом, таке можливо…

Наприклад, коли у 2016 році Нацбанк та МВФ зажадали провести докапіталізацію Приватбанку, який тоді ще належав Коломойському та Боголюбову, в статутний фонд банку були внесені гірськолижний курорт «Буковель», стадіон «Дніпро-Арена», зерновий термінал «Боріваж» в Одесі, інші цікаві активи. Після націоналізації Приватбанку ці активи вартістю 15–30 млрд гривень опинилися у державній власності. Тепер, за чутками, колишні хазяї Привату вдаються до дій, аби повернути активи собі.

Як наслідок ліквідації банку «Фінанси і кредит», який пов’язують із олігархом Жеваго, Фонд гарантування вкладів, підпорядкований Нацбанку, отримав контроль над дуже привабливими об’єктами, серед яких, зокрема, підприємства «Київський суднобудівельно-судноремонтний завод» і «Київмедпрепарат», Білоцерківська ТЕЦ, нерухомість шинного заводу «Росава» у Білій Церкві та багато іншого. Обсяг рефінансування, яке отримав банк, склав близько 10 млрд гривен.

Після ліквідації банків у розпорядження Нацбанку та Фонду гарантування потрапляли цілісні майнові комплекси підприємств, житлова та комерційна нерухомість, автотранспорт, виробниче обладнання та багато іншого, що перебувало у заставі ліквідованих банків. У так званих кептивних банків у ролі застави могли бути й неліквід або «мильні бульбашки». Але часто це були привабливі об’єкти.

За офіційними даними, у ході ліквідації навіть неповного переліку виведених з ринку банківських установ Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) отримав від них майна на 400 млрд гривень. У ЗМІ давно гуляє версія про те, що далеко не завжди банки були проблемними, їх часто навмисне банкрутували за участі чиновників Нацбанку, аби доступитися до привабливих активів, зокрема тих, що перебувають у заставі.

Це спричинило до того, що у січні 2017 року питанням зацікавилися Генпрокуратура та Національне антикорупційне бюро (НАБУ), яке порушило кримінальне провадження стосовно можливих порушень законодавства Валерією Гонтаревою та керівником ФГВФО Костянтином Ворушиліним.

На думку слідства, за співучасті керівництва НБУ та ФГВФО занижувалася вартість активів комерційних банків під час діяльності у них тимчасових адміністрацій Нацбанку, що давало можливість у подальшому ліквідувати комбанки, а також навмисне знецінювалися активи банків у процесі їхньої ліквідації для подальшого продажу за заниженими цінами з можливістю отримання «відкатів».

Наприклад, квартиру вартістю 1 млн доларів у центрі Києва, що була у власності одного з банків, було продано за 100 тисяч доларів внаслідок попередньої змови.

За деякими даними, переоцінка активів 68 ліквідованих банків вказаною вище загальною вартістю 400 млрд гривень начебто призвела до їхнього знецінення до 100 млрд гривень. Незабаром повинен розпочатися масштабний розпродаж цього майна, і кількість негативу довкола цього питання може просто перевершити усі межі, що неодмінно відіб’ється на реноме Гонтаревої, яке і без того не є бездоганним. Вершки вже зняті, а «головняк» із продажем залишків майна тепер дістанеться майбутньому керівнику Нацбанку.

Саме ці обставини цілком могли примусити Гонтареву скоріше залишити крісло голови НБУ, яке стає дедалі небезпечнішим, поки фінансова ситуація у країні є доволі стабільною. Гонтарева може записати це собі у вельми сумнівний позитив та претендувати на подальше продовження кар’єри, наприклад, у міжнародних фінансових структурах подалі від рідної країни.

Адже в Україні над нею сходяться хмари, а впевненість у тому, що Порошенко й надалі буде її прикривати, стає дедалі слабшою. «Дзюдоїст» Насіров збрехати не дасть…

Олександр КАРПЕЦЬ

Фото: zpi.com.ua

Олександр Карпець

Олександр Карпець

Публіцист, журналіст.