Аудит Антимонопольного комітету: чи згадають про премії у 880%?

Уряд доручив Державній аудиторській службі провести перевірку Антимонопольного комітету. Особливу стурбованість Кабміну викликають проблеми із державними закупівлями.

«Ми отримуємо чимало скарг від центральних органів, від органів місцевого самоврядування про факти зупинки, скасування або оскарження процедур державних закупівель», – мотивував доручення міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко. За його словами, це призводить до неефективного використання коштів, затримки будівництва об’єктів тощо.

Минулого тижня Володимир Гройсман, анонсуючи аудит АМК, не стримував емоцій: «Набридло. Ми намагаємося з ранку до вечора будувати нормальні умови для ведення бізнесу в країні, а той чи інший чиновник намагається нам це зруйнувати».

На його думку, здебільшого дії АМКУ не сприяють проведенню чесних тендерних процедур: «Там така система управління «демократична», коли кожен сам собі будує свою систему управління».

«Я постійно отримую численні скарги, – сказав Володимир Гройсман на зустрічі з головою Державної аудиторської служби Лідією Гавриловою. – Недосконалість або можливість недобросовісно виконувати закон у деяких випадках використовується Антимонопольним комітетом для того, щоб робити державні закупівлі неможливими або блокувати їх по всій країні».

Наслідки обурливі: неефективне використання бюджетних коштів, порушення правил конкуренції, штучне стримування робіт.

Прем’єр дав настанову: аудит має бути ефективним і жорстким. «Щоб ми чітко розібралися, хто гальмує процеси, хто сприяє неефективній роботі. Далі треба буде підготувати звіт – із прізвищами, результатами – і повідомити українцям», – наголосив Володимир Гройсман.

Про те, що в Антимонопольному комітеті геть не все гаразд, сигналізує і Рахункова палата. Аналізуючи звіту АМК за 2017 р. аудитори виявили, що він не містить загальної інформації за всіма ринками товарів і послуг: «Не визначено їх частки, основних учасників та їх частки в кожному із сегментів ринку, основних виробників продукції чи послуг. Звіт має описовий характер, а детальна інформація про кожний з ринків не надана. Відсутній огляд кількості монопольних та олігопольних утворень, та й сам відбір ринків для досліджень здійснюється на розсуд АМКУ».

 

Остання фраза перегукується з наведеним вище зауваженням прем’єра про «систему управління» в АМК.

У чому конкретно полягає ця система, можна судити з висновків тієї ж таки Рахункової палати: «Премії працівникам АМК встановлювалися не за їхній особистий внесок у результати діяльності чи за виконані додаткові обсяги робіт, а фактично як доплата у фіксованому розмірі, визначена керівником». Як наслідок при посадовому окладі 2912 грн. середня зарплата, зокрема, провідного консультанта сягала 23,2 тис. грн.

Розмір премій державним уповноваженим АМК також визначався без урахування обсягу виконуваних робіт і протягом 2017 р. щомісяця зростав: із 3,8 тис. грн. у січні до 37,2 тис. грн. у грудні  тобто майже вдесятеро.

Розмір премії для окремих уповноважених коливався від 30% до 880% посадового окладу.

Загалом Рахункова палата констатує: недоліки в роботі АМК, які набули системного характеру, стали наслідком недотримання вимог законодавства і неефективного управління коштами державного бюджету.

Показово, що виявляти ці недоліки (а тим більше усувати їх) Антимонопольний комітет фізично неспроможний – у буквальному розумінні. Адже з ІІ півріччя минулого року підрозділ внутрішнього аудиту в цьому відомстві було просто ліквідовано.

Із нетерпінням чекаємо результатів аудиту зовнішнього.

Фото Капітал

Serge

Журналіст “Українського репортера”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 − 3 =