Вони вбивають українців, наводячи на них ракети. Журналісти знайшли у москві таємний підрозділ армії РФ
Розслідувачі The Insider, Bellingcat і Der Spiegel знайшли секретний підрозділ у складі Головного обчислювального центру Збройних сил Росії та ідентифікували 30 військових інженерів, які наводять ракети на цивільні об’єкти України.
Це спільне розслідування The Insider, Bellingcat та Der Spiegel.
Більшість із цих людей, як стверджується у спільному розслідуванні, молоді чоловіки і жінки з бекграундом у сфері інформаційних технологій і навіть у розробці комп’ютерних ігор.
Усі вони зареєстровані як такі, що проживають і працюють у Москві за адресою: Знам’янка, 19. Це офіційна адреса Генштабу Збройних сил Росії.
Розслідувачі вивчили метадані телефонних розмов начальника ГВЦ генерал-майора Роберта Баранова з 24 лютого по кінець квітня 2022 року.
Так, щоразу перед запуском ракет йому телефонували з номера полковника Ігоря Багнюка (на фото), який також зареєстрований на Знам’янці, 19.
Вивчення дзвінків самого Багнюка показало, що він спілкувався з більш ніж 20 військовими інженерами та айтішниками з ГВЦ.
На основі повторюваних дзвінків розслідувачі реконструювали команду з 33 військових інженерів, підпорядкованих Багнюку. Їм також вдалося пов’язати окремі удари крилатих ракет із конкретними підрозділами ГВЦ.
Так, за твердженням видань, підрозділ ГВЦ складається з трьох команд, кожна з яких програмує траєкторії польоту одного конкретного типу ракет:
ЗМ-14 (“Калібр”, морського базування) – Іван Попов, Матвій Любавін, Роман Курочкін, Катерина Чугунова, Сергій Ільїн, Юрій Ніконов, Георгій Старостін, Дмитро Тихонов, Микола Тарасов та Ігор Гроза.
9М728 (Р-500, оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер”, наземного базування) – Олексій Михайлов, Павло Обухов, Ельвіра Обухова, Микита Поплавський, Віктор Яскелайнен, Олександр Григорян, Володимир Петров, Артем Вєдєнов.
Х-101 (повітряного базування) – Артем Чернов, Олексій Бетехтін, Андрій Іванютін, Антон Чуліков, Ольга Письменська, Павло Васильєв, Олексій Волков, Антон Шатун, Станіслан Мінков.
Журналісти зв’язалися з ними, і всі вони визнали, що ці телефонні номери належать саме їм, але заперечували, що працюють у ГВЦ і мають якесь відношення до обстрілів України.
Один із них визнав, що його звати Сергій Ільїн, але заявив, що є “самозайнятим” і працює сантехніком.
Артем Вєдєнов заявив, що працює на свинофермі і жодними цінними даними не володіє.
Юрій Ніконов заявив, що є водієм автобуса.
Іван Попов заявив, що він тільки вчиться програмувати на “Пітоні”.
Однак журналісти продемонстрували деяким із них фото, де вони стоять у військовій формі зі знаком обчислювального центру.
Володимир Воробйов, який спочатку заявив, що не має стосунку до ГВЦ, після показаного фото відповів: “Перший раз у житті бачу. Тим більше у формі ще”.
Безпосереднім командиром підрозділу наведення ракет ГВЦ є полковник Багнюк.
Зазначається, що телефонні записи Багнюка і його підлеглих за кілька тижнів до ударів 10 жовтня показують з 2 жовтня підвищення активності дзвінків, що досягає піку 9 жовтня. При цьому в останній день перед ударами інженерам-навідникам було зроблено 11 дзвінків.
До 2 жовтня дзвінків не було близько двох тижнів, що також узгоджується з відсутністю повідомлень про застосування крилатих ракет. Це свідчить про те, що планування удару 10 жовтня почалося приблизно на тиждень раніше, що відповідає розвідувальній інформації, отриманій українською владою.
Також це означає, що атака на енергетичну інфраструктуру України не могла бути наслідком підриву Керченського мосту в Криму 8 жовтня 2022 року.
Найбільш ранні дзвінки між Багнюком і генералом Барановим, як встановили журналісти, датуються 13 березня 2022 року. За їхніми даними, вони двічі розмовляли між 10:00 і 10:30. Раніше цього ранку Росія завдала удару ракетами Х-101 і “Калібр” по військовому полігоні під Львовом.
“Візуальні свідоцтва та фотографії залишків ракет показують, що багато хто, якщо не всі з них, випущені 10 та 11 жовтня, були крилатими ракетами морського базування «Калібр» (3М-14), наземного базування Р-500 (9М728) для комплексів «Іскандер» та повітряного базування типу Х-101. Вони позиціонуються Кремлем як «високоточна» зброя, яка вражає лише цілі, що мають військове значення. Проте з початку російського вторгнення крилаті ракети великої дальності неодноразово руйнували цивільну інфраструктуру та призводили до загибелі та поранень сотень мирних жителів. Або ці ракети не слідували заздалегідь запрограмованої траєкторії польоту, або наведення на мету проводилося на основі недостовірних розвідданих, або, нарешті, знищення мирного населення і було справжньою метою Кремля. Так чи інакше, особи, відповідальні за наведення та пуск цих ракет, — військові злочинці, які добре усвідомлювали наслідки своїх дій. Нам вдалося встановити їхні імена та посади”, – зазначають розслідувачі…
