Росія намагається виправдати сталінські злочини, особливо щодо розстрілу польських офіцерів
У Польщі заявили про спроби Росії переглянути позицію щодо розстрілу польських офіцерів у Катині і переінакшити її на користь сталінської версії тих подій.
Про це йдеться в заяві посольства Польщі в Москві:
“Посольство Республіки Польща в Москві з подивом відзначило, що під час конференції, присвяченій польсько-російським відносинам, яка пройшла у Тверській області в листопаді 2020 року, прозвучали висловлювання, спрямовані на спотворення фактів, що стосуються Катинського злочину в Твері і Мідному”.
На думку посольства, поширена на конференції версія історії була спрямована на те, щоб не визнавати відповідальності НКВС за Катинський злочин в Мідному і підтвердити сталінську версію вбивства, що покладає відповідальність за злочин на нацистську Німеччину.
Катинська трагедія – масові розстріли польських громадян, здійснені НКВС СРСР навесні 1940 року. Загалом до розстрілів були засуджені понад 21,8 тисяч поляків.
“Український репортер” у статті Григорія Омельченка “Злочини без покарання: від Катинської трагедії до Смоленської авіакатастрофи” розповідав:
Розстріл польських полонених весною 1940 року органами НКВС СРСР на чолі з Лаврентієм Берією, за колективним дорученням Політбюро ЦК ВКП (б) і секретаря ЦК Йосипа Сталіна, увійшов в історію під назвами «Катинська трагедія», «Катинська справа», «Катинський розстріл», «Катинський злочин», «Проблема Катині». Цей термін є збірним, ним позначаються всі місця вбивств 21 857 поляків, які утримувались у таборах і в’язницях НКВС.
5 березня 1940 року народний комісар внутрішніх справ СРСР Берія звернувся до Сталіна з доповідною запискою (на 4-х аркушах, №794/б під грифом цілком таємно), у якій було зазначено, що в таборах для військовополонених знаходиться 14 736 польських військових і 10 685 поляків утримуються у в’язницях (див. фото):
«Виходячи з того, що всі поляки є закоренілими, невиправними ворогами радянської влади» (саме так зазначено в доповідній), Берія подав пропозицію Сталіну ЗАПРОПОНУВАТИ НКВС СРСР справи польських військовополонених і арештованих поляків «розглянути в особливому порядку, без пред’явлення звинувачення, без виклику і допиту, без складання обвинувального висновку і постанови про закінчення слідства, з застосуванням до них вищої міри покарання – РОЗСТРІЛУ».
Того ж дня Політбюро ЦК ВКП (б) у складі Ворошилова, Молотова, Мікояна, Калініна і Кагановича на чолі з секретарем ЦК Сталіним своїм рішенням (протокол №13, питання НКВС СРСР №144) повністю задовольнило ПРОПОЗИЦІЇ Берії і ЗАПРОПОНУВАЛО НКВС СРСР (лист тов. Берії за №1118/144 від 5 березня 1940 року) РОЗСТРІЛЯТИ польських військовополонених, які утримувалися у таборах і поляків, які знаходилися у в’язницях…
Символом і сакральним місцем страшної трагедії для польської нації стало маленьке село Катинь на Смоленщині, де вперше у квітні 1943 року німці разом із представниками Міжнародного Комітету Червоного Хреста виявили масове поховання польських офіцерів, розстріляних кривавими катами НКВС СРСР (див.фото).
Впродовж наступних 47 років село Катинь залишалося єдиним достовірно відомим місцем поховання жертв сталінського режиму.
Керівники СРСР до кінця 1990 року категорично заперечували причетність НКВС та керівництва тодішнього Політбюро ЦК ВКП(б) на чолі зі Сталіним до розстрілів польських військовополонених і звинувачували у цих вбивствах нацистську Німеччину. Лише під тиском політичних змін президент СРСР Михайло Горбачов, а згодом і президент РФ Борис Єльцин визнали цей факт і розсекретили частину документів.
Фото на головній сторінці: у 2017 році вулицями польського міста Білостока пройшла ІІІ Катинська хода тіней. Таким чином потомки вбитих у Катині поляків вшанували їхню пам’ять.
Фото: Joanna Żemojda / Polskie Radio Białystok
