У першому читанні законопроект №5670-д парламент ухвалив 4 жовтня 2018 року, а у грудні профільний комітет доопрацював його, розглянувши 2059 поправок.

Закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави, – повідомляє Українська правда.

“Спроби запровадити на офіційному рівні в Україні багатомовність є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та суспільну ворожнечу, і є тотожними діям, спрямованим на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу”, – мовить 6 пункт 1 статті закону.

Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

За навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах або створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови також каратимуть.

“Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів”, – зазначається в документі.

“Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених цим законом”, – додається у ньому.

Передбачено державну програму сприяння опануванню державної мови, адже володіння державною мовою є “обов’язком громадянина”.

Посадовці зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її при виконанні службових обов’язків. Державний сертифікат про рівень володіння (A, B чи C) державною мовою їм видаватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.

“Робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова”, – мовить закон.

Якщо під час заходу використовується інша мова, необхідний переклад.

У судах, в армії, на кордоні, під час виборів і референдумів застосовується українська.

Мовою трудових відносин в Україні є державна мова. Ніхто не може бути змушений використовувати на роботі іншу мову, крім випадків обслуговування іноземців чи осіб без громадянства, а також створення текстів і документів, адресатами яких є такі люди.

Мовою освітнього процесу й науки є державна мова. Представники національних меншин і корінних народів мають право в комунальних садочках і школах разом із державною мовою навчатися своєю мовою – в окремих класах (групах).

Мовою обслуговування споживачів є державна мова. Інформація про товари та послуги, зокрема й в інтернеті, має надаватися українською, можливе дублювання іншими мовами.

“На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін”, – сказано в законопроекті.

Це, зокрема, стосується медичної допомоги та обслуговування на транспорті.

Для суб’єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів передбачено штрафи.

Мовою публічних заходів (зборів, конференцій, мітингів, виставок, семінарів, форумів тощо) є державна мова. Організатор зобов’язаний забезпечити переклад для іномовних заходів, якщо цього вимагає хоча б один учасник події.

Це положення не поширюється на заходи для обмеженого кола осіб, для іноземців чи осіб без громадянства, а також заходи для вивчення іноземної мови.

Культурні й спортивні заходи ведуться українською або з перекладом. Афіші й квитки публікуються українською або з дублюванням іншою мовою (текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою).

Фільми мають демонструвати державною мовою або з дубляжем чи субтитрами. У межах кінофестивалів можливі покази фільмів мовою оригіналу з субтитрами. У кінотеатрах кількість сеансів стрічок мовою оригіналу не може перевищувати 10% на місяць.

Мовою преси, телебачення й радіомовлення є державна мова. Частка мовлення українською загалом повинна становити не менше 90% у проміжках часу 07:00-18:00 і 18:00-22:00. Місцеві мовники можуть пускати в ефір до 20% іншої мови в ці години.

Телерадіоорганізації, які мовлять кримськотатарською чи іншими мовами корінних народів України, мають застосовувати щонайменше 30% державної мови на тиждень.

Друковані ЗМІ можуть видаватися іншими мовами за умови, що одночасно видається тираж цього видання державною мовою. У місцях розповсюдження преси видань українською має бути щонайменше 50%.

Видання й продаж книг – теж не менше 50% українською.

Мовою реклами є державна мова. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами відповідною мовою.

Комп’ютерні програми повинні мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу. Органи влади й заклади освіти мають використовувати софт із україномовним інтерфейсом. Те ж стосується мобільних застосунків.

Національна комісія зі стандартів державної мови, яка утверджує стандарти української мови, складається з 9 членів, їх Кабінет міністрів призначає на 6 років.

Також запроваджується уповноважений із захисту державної мови.

Закон набирає чинності через 2 місяці з дня його опублікування за винятком низки статей.

При цьому Головне науково-експертне управління пропонує виключити з ч. 5 ст. 1 законопроекту слова про те, що порядок функціонування державної мови не можуть регулювати органи держвлади, органи влади АРК чи органи місцевого самоврядування, а також ст. 5 про держпрограму сприяння опануванню державної мови.

Український репортер вже писав про розгляд законопроекту у першому читанні:

• Рада готується прийняти новий закон про мову. Що в документі

Про необхідність затвердження законом єдиної державної мови розмірковують письменник Василь Василашко:

• Василь Василашко: “Ми не за чуже боремося, а за своє, за свою мову” (+відео);

журналіст Олександр Горобець:

• “Рашівська зараза розповзлася по всьому Києву”;

художник Олександр Мельник:

• «Український народ ще дочекається Ярослава Мудрого»

Сообщение Верховна Рада розпочала розгляд мовного законопроекту появились сначала на Український репортер.

Набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». Таким чином встановлено квоти україномовного контенту на телебаченні.

Отож, яких правил мають дотримуватися телеканали з 13 жовтня? Йдеться про 75% використання державної мови на загальнонаціональних і регіональних телеканалах, 60% – на місцевих, а також 75% – в програмах новин.

Якщо конкретно, то норми такі: для загальнонаціональних і регіональних ефірних (аналогових і цифрових) телеканалів, а також супутникових, які ретранслюються провайдерами більше ніж однієї області: 75% української мови передач та/або фільмів на тиждень у кожному з проміжків часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00 годинами;

Стосовно місцевих ефірних (аналогових і цифрових) телеканалів та супутникових, які ретранслюються провайдерами виключно однієї області, а також телеканалів інших технологічних типів мовлення (приміром, кабельних): 60% української мови передач та/або фільмів на тиждень у кожному з проміжків часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00. І для всіх телеканалів без винятку -75% передач новин українською мовою у тих же часових проміжках.

Що ж до тих телеканалів, які ведуть передачі мовами корінних народів України (незалежно від категорії мовлення), 75% української мови та мови корінних народів на тиждень, при цьому не менше 30% – української.

Для радіостанцій, які використовують мови корінних народів України, обов’язковою є третина української мови на тиждень (у тому числі новин, інформаційно-аналітичних і розважальних передач).

Українські ЗМІ, які мають ліцензії на закордонне мовлення, у разі ретрансляції на територію України мають дотримуватися вимоги у 60% української мови. Є певні нюанси для тих, хто транслює науково-просвітницькі передачі мовами ЄС: вони обов’язково мають використовувати звуковий ряд мовами ЄС, українською або мовами корінних народів України. Вільні від мовних квот лише ті телеканали, які спрямовані виключно на вивчення іноземних мов.

Однак чи не обходитимуть встановлені нормативи різного роду спритники? Адже нині на низці загальнонаціональних каналів, які мають найбільше покриття, нерідко лише назва передачі звучить українською мовою.

Це передусім стосується так званих шоу, куди запрошують всіляких покидьків (позбавлених батьківських прав, п’яниць, представників неблагополучних сімей і навіть злочинців), які влаштовують шабаші перед телекамерами, опускаючи частину суспільства, що заглядає в цю помийну яму, ще нижче.

На таких передачах часто трапляється так, що поведінка ведучого не відрізняється від поведінки запрошених, а їхнє спілкування – суцільний «штепшелізм»: ведучий послуговується російською, решта – українською.

Аби поставити перепони на шляху такого мовника, у законі передбачені певні обмеження. Скажімо, передача вважається україномовною, якщо виступи (репліки) ведучих або осіб, які беруть участь у передачі, виконані, дубльовані, озвучені українською мовою. Щоправда, для прямих ефірів достатньо української мови ведучих чи дикторів. Це досить істотний лаз, і ним можуть скористатися противники мовних квот.

Що ж до фільмів, то вони вважаються виконаними українською мовою, якщо звуковий ряд при демонструванні (розповсюдженні) дубльований або озвучений українською. Для реалізації художнього і творчого задуму у фільмах (крім дитячих та анімаційних) допускається використання інших мов в обсязі не більше 10% загальної тривалості всіх реплік учасників фільму, при цьому всі іншомовні репліки мають бути субтитровані українською.

При обчисленні частки має враховуватися загальна тривалість фільмів, новин та інших передач (крім пісень і музичних кліпів), створених, дубльованих або озвучених українською мовою.

Усе, що стосується трансляції чужих фільмів та передач, які не є власним продуктом, слід подавати виключно українською мовою (за винятком фільмів і передач, крім дитячих й анімаційних, створених до 1 серпня 1991 року).

Ті з них, трансляція яких допускається недержавною мовою, мають бути субтитровані українською. Фільми, створені колишніми союзними республіками не російською та не українською мовою і в подальшому дубльовані російською, слід озвучити або дублювати українською.

Щоправда, є й певні винятки: у передачах і фільмах допускається використання інших мов без дублювання або озвучення. Це може бути в репортажах з місць подій (крім мови та реплік репортерів); у виступах, інтерв’ю, коментарях, поясненнях, запитаннях тощо осіб, які беруть участь у передачі (крім ведучих і дикторів передачі); у піснях, які є частиною передачі немузичного жанру чи фільму і використані в ній лише як звуковий супровід; у музичних кліпах, що містять текстовий супровід; у будь-яких творах, виступах, виконаннях тощо мовами корінних народів України.

Закон про мовні квоти в медійному середовищі і в суспільстві сприйняли по-різному: від ­ “давно пора” до – повного несприйняття типу «неможливо створювати в достатньому обсязі якісний контент українською мовою».

Щодо останніх, то їм варто хоча б трішечки заглибитися у вітчизняну історію в контексті мовної політики. А якщо лінь, то поцікавитися проблемами захисту мовного середовища всього кілька десятиліть тому в країнах, до яких наші співвітчизники люблять подорожувати (Франція, Італія), чи в колишніх співкамерників по соцтабору –  державах Балтії.

Що ж до тих, кого переконати чужими прикладами неможливо, то для них має спрацювати норма вищезгаданого закону, згідно з якою за невиконання мовних квот передбачено штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Олександр ВИГОВСЬКИЙ

На цю тему читайте також ТУТ

Дві третини ефіру – українською. На телебаченні діють нові мовні квоти

Сообщение Телебачення змушене буде заговорити українською появились сначала на Український репортер.

Про це Петро Порошенко заявив сьогодні під час церемонії вручення Національної премії ім. Тараса Шевченка. Нею традиційно нагороджують у день народження Великого Кобзаря – 9 березня.

“Нам обов’язково треба продовжити роботу щодо розширення простору національного культурного продукту… Завдяки ухваленому закону ми досягли суттєвих результатів у поширенні української пісні й української мови в радіоефірі. Пам’ятаєте, скільки було суперечок, скільки атак? Нічого, крок за кроком частка української мови в радіоефірі збільшується”, – сказав Порошенко.

“Незабаром таку ж технологію я запропоную застосувати і до телебачення, де зараз присутність української мови є неприпустимо малою”, – повідомив він.

Президент Порошенко нагадав, що влітку минулого року звертався до телеіндустрії з закликом “самоорганізуватися” в цьому питанні. Цього не сталося, тож незабаром відбудуться законодавчі зміни.

Сообщение Порошенко: на ТБ буде більше квот для української мови появились сначала на Український репортер.